Ухвала суду № 33094934, 13.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" серпня 2013 р. Справа № 0670/10323/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Клименко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (далі - ПАТ "МДЕЗ") звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Малинська ОДПІ) від 15.06.2011 року №0000472340 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 5492,55 грн., №00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 100 152,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25082,00 грн. та №0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00 грн.

Під час судового розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.06.2011 року №0000472340 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3297,00 грн., №00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн. та №0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 257 930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 483,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15 червня 2011 року №0000482340 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 82572 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23307 грн. та № 0000013501, яким товариству визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 257930 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64483 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Малинська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області Державної податкової служби.

У період з 15.04.2011 року по 18.05.2011 року на підставі направлення від 15.04.2011 року №348, від 04.05.2011 року №№397, 398 податковими інспекторами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод "МДЕЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 21974,20 грн., пп.7.8.2 п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010 року товариством у сумі 257 930,00 грн. та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами проведеної перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було складено Акт від 25.05.2011 року № 69/23-10/30793296, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000013501, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 322 413, 00 грн. (за основним платежем - 257 930, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64 483, 00 грн.); № 0000472340, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 27 468, 00 грн. (за основним платежем - 21 974, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5494, 00 грн.) та № 0000482340, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 125 450, 00 грн. (за основним платежем - 100 332, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 083, 00 грн.).

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року №00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн.колегія суддів зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", товариством не включено до складу податкового зобов'язання: у жовтні 2010 року вартість реалізованого останов. храп. барабани ПАТ "Ігнулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 289990,80 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 48316,80 грн., згідно видаткової накладної від 19.0.2010 року №121; у листопаді 2010 року вартість реалізованого ВАТ "Дизельний завод" в сумі 114186,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 19031,00 грн., згідно видаткових накладних від 04.11.2010 року №126 та від 18.11.2010 року №134; у грудні 2010 року вартість реалізованого ВАТ "Дизельний завод" в сумі 92424,00 грн. в т.ч. ПДВ 15404,00 грн., згідно видаткових накладних від 06.12.2010 року №143 та від 17.12.2010 року №146.

Згідно із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог чинного податкового законодавства, видані позивачем податкові накладні не включені до складу податкових зобов'язань за жовтень-грудень 2010 року та не відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Проте позивачем були надані докази, які повністю підтверджують його позовні вимоги в цій частині, а саме: витяг з копії Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень-грудень 2010 року та податкові накладні.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставне визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №00000482340 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 82572,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23307,00 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000472340 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3297,00 грн. суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні (фінансові) санкції до позивача були застосовані до позивача на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З цього приводу суд зауважує, що до 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року №3609-VI , Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року. Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України, а починаючи із 6 серпня 2011 року за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених Податковим кодексом України, незалежно від дати вчинення таких порушень.

Таким чином податковий орган діяв правомірно застосовуючи до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 3297, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.06.2011 року №0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64483,00 грн. суд першої інстанції зазначив, що Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області, не будучи наділеною повноваженнями контролювати емітента корпоративних права щодо дотримання ним обов'язку зі сплати дивідендів своїм акціонерам, вийшла за межі наданої їй компетенції, що призвело до прийняття податкового повідомлення-рішення, яке суперечить вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В акті перевірки від 25.05.2011 року № 69/23-10/30793296 податковим органом зазначено, що товариством порушено пп.7.8.2 п.7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), з урахуванням вимог ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010р. №2154-УІ та Законом України від 03.12.2010р. № 2774- VI), в результаті чого занижено податок на прибуток в частині несплати до бюджету авансового внеску за півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів.

Відповідно до пп. 6.19 п. 6 Статуту ВАТ "МДЕЗ" за підсумками роботи за рік акціонерне товариство виплачує акціонерам дивіденди пропорційно кількості акцій, що їм належить. Право на отримання дивідендів мають особи, які є учасниками акціонерного товариства на початок терміну виплати дивідендів. Виплата проводиться не пізніше 6-и місяців по закінченню фінансового року.

Згідно протоколу №10 від 30.04.10 року загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "МДЕЗ" при розгляді 8-ого питання порядку денного: „Розподіл прибутків (збитків) ВАТ "МДЕЗ" за 2009 рік" було зазначено та вирішено прибуток за 2009 рік в сумі 412,0 тис. грн. розподілити наступним чином: - фонд розвитку виробництва-158,4 тис. грн.; - фонд дивідендів -123,6 тис. грн.;

- резервний фонд-130,0 тис грн." Голосували: "за"-3799601 голосів, що становить 100% від загальної кількості голосів, що брали участь у зборах (одноголосно).

Згідно пояснень посадових осіб "МДЕЗ" від 11.05.11 за №4/435 „Нарахування та виплата дивідендів, за 2009 рік, не проводилася в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та відсутністю обігових коштів".

Законом України від 27 квітня 2010 року № 2154-УІ „Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154) суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму із Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI „Про акціонерні товариства" (далі - Закон № 514), яка надавала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

Відповідно до пп.7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ( із змінами та доповненнями) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514 - VI (із змінами і доповненнями) встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із ч.2 ст. 30 Закону України „Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514 - VI (із змінами і доповненнями) на період з 30.04.2010 р. по 31.12.2010 р. встановлено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Отже, з урахуванням вищевказаних норм законодавства, встановлено порушення позивачем п.7.8 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування {прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), яким, передбачено порядок нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати в розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку.

Таким чином, відповідно до законодавства у 2010 році ПАТ "МДЕЗ" було зобов'язано нарахувати та виплатити дивіденди у розмірі не менше 30% від чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку минулих років та авансового внеску до бюджету.

Відповідно до показників фінансової звітності форми №1 „Баланс на 31 грудня 2009р", ВАТ "МДЕЗ" показало нерозподілений прибуток на початок звітного періоду 2009 року в сумі 3027 тис. грн. та на кінець звітного періоду 2009 року в сумі 3439 тис. грн.

По бухгалтерському обліку за 2009 рік ВАТ "МДЕЗ" відобразило по, бухгалтерському рахунку 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" субрахунку 441 "Прибуток не розподілений":

- оборот по1 кредиту за 2009 рік - 411780,58 грн.;

- станом на | 01.01.2010р. сальдо по кредиту рахунку - 3 439 067,51 грн.

Враховуючи викладене, підприємство ПАТ "МДЕЗ", яке за результатами роботи за 2009 рік отримало прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, було зобов'язане до 30.06.2010 року нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку минулих років.

ПАТ "МДЕЗ" в порушення ст.30 Закону України від 17.09.08 №514-VI „Про акціонерні товариства" ( із змінами та доповненнями) за фінансовими результатами (прибуток) 2009 року не нарахувало і не виплатило дивіденди з прибутку за 2009 рік та нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду (2009 року) в розмірі 30 відсотків в сумі 1 031 720,25 грн. (3439067,51 *30%/100%).

Відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ( із змінами та доповненнями) емітент корпоративних прав нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "МДЕЗ" у рядку 20 декларацій про прибуток підприємства за І квартал 2010 року та за І півріччя 2010 року „авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" показників не зазначило. І

Отже, позивач в порушення п.7.8 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), ст.30 Закону України від 17.09.2008 року №514-VI „Про акціонерні товариства" (із змінами та доповненнями) не нарахувало та не сплатило до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 257 930,00 грн. (1031720,25 грн.х 25%/100%) за І півріччя 2010 року.

Рішенням Конституційного суду України від 30.11.2010 року №22-рп/2010 зміни до Законів України "Про акціонерні товариства", "Про господарські товариства" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення, тобто 30.11.2010 року.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" цей закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 30.11.2010 року та діє до 01.01.2011 року.

Законом України "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році" внесено зміни, які були раніше скасовані за Рішенням Коституційного суду, та визначено застосування таких змін з 30.11.2010 року.

Тому відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від15.06.2011 року №0000013501 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 257930,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64483,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав апеляційна скарга Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2013 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15 червня 2011 року №0000482340 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 82572 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23307 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст постанови виготовлено 16 серпня 2013 року.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод вул. Огієнка,55,м. Малин,Житомирська область,11603

3- відповідачу Малинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11601