Рішення № 33093150, 17.08.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2 - 4159/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2013р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Марченко І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецізоляція», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

05.10.2011р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що 30.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», що перейменоване на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецізоляція» був укладений кредитний договір № 24.14/08-КЛ (невідновлювальна кредитна лінія). До Кредитного договору вносилися зміни шляхом укладення Договору про внесення змін № 1 від 03 березня 2010 року.

За умовами п.1 Кредитного договору Позивач надав Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: Ліміт кредитної лінії та валюта кредиту - 1 850 000 грн. Строк кредитування - по 27.07.2018 р..Процентна ставка - 20,75 % річних. Спосіб погашення суми кредиту - щомісячно за схемою погашення кредиту рівними частинами.

П. 3.1 Кредитного договору встановлено, що сплата процентів та погашення кредиту здійснюються в порядку та строки згідно Графіку. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_1 (поручителем) був укладений Договір поруки № 24.14/08-ДП-01 від 30.07.2008 р.

Згідно пп.1.2 Договору поруки, сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ТОВ «Спецізоляція», які виникають з умов кредитного договору № 24.14/08-КЛ від 30.07.2008 р., а саме: повернути кредит в розмірі 1 850 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки ти виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

ТОВ «Спецізоляція» (Позичальник за кредитним договором), не виконувало умови Кредитного договору належним чином і станом на 14.08.2011 р. має перед Позивачем Банком у сумі 2 160 718 грн. 77 коп., яка складається з наступного: поточна заборгованість з погашення кредиту - 1 503 240 грн. 61 коп.; прострочена заборгованість з погашення кредиту - 253 558 грн. 62 коп.; поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 6 991 грн. 10 коп.; прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 348 247 грн. 14 коп.; пеня за прострочення зобов'язань з погашення кредиту (згідно п.9.1 Кредитного договору) - 22 795 грн.47 коп.; пеня за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом (згідно п.9.1 Кредитного договору) - 25 885 грн. 83 грн.

Згідно п.п.2.1 Договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржника по кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань боржником.

Згідно ст. 543 ч.1 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За умовами п.2.6 Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги банку.

Відповідно до умов Договору поруки Відповідачу направлялися листи-вимоги про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, останній - за вих. № 1185/600-08-2 від 09.09.2011 р. - був направлений Відповідачу 09.09.2011 р. Однак, всупереч умовам Договору поруки, Відповідачем ніяких заходів щодо погашення заборгованості не було прийнято, вимоги банку були проігноровані.

Позивач у позові просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2 160 718 грн. 77 коп. та судові витрати.

Під час судового розгляду справи 28.10.11р. позивач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог на його користь з відповідача ОСОБА_1 до 2 196 788 грн. 64 коп., а саме заборгованість, що утворилася станом на 12.10.2011р., а саме: поточна заборгованість з погашення кредиту - 1 485 129 грн.28 коп.; прострочена заборгованість з погашення кредиту - 271 669 грн. 95 коп.; поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 5 992 грн. 37 коп.; прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 377 992 грн. 03 коп.; пеня за прострочення зобов'язань з погашення кредиту - 25 878 грн. 86 коп.; пеня за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом - 30 126 грн. 15 коп. Позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2 196 788 грн. 64 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 14.03.2012 р. за клопотанням представника відповідача до участі у розгляді справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецізоляція».

Представник третьої особи до судового засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Керуючись ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи ТОВ «Спецізоляція».

Представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, суду пояснив, що Банк двічі отримав рішення суду про стягнення заборгованості від боржника (позичальника за кредитним договором ТОВ „Спецізоляція" та інших поручителів, тобто Банк намагається вимагати не солідарного стягнення однієї суми від солідарних боржників, а намагається стягнути одну і ту ж суму заборгованості тричі; строк договору за виданим кредитом спливає лише 28.07.2018р., що є суттєвим для можливого виконання зобов"язання перед Банком боржником за рахунок іпотеки; лист вимоги відправлений Банком 09.09.2011р., а моментом виникнення заборгованості та відповідно виникнення зобов"язання що до її сплати відповідно до доданого розрахунку є 25.08.2010р., що вказує на те, що вимога була направлена поручителю більш ніж через рік з моменту виникнення зобов"язання, посилаючись на ст. 559 ЦК України, вважає, що поручительство припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання виконання основного зобов"язання не пред"явить свої вимоги до поручителя; банк звернувся до суду в жовтні 2011р., а пеня розрахована з з 25.08.2010р. по 24.09.2011р., тобта за період більше року; просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог щодо стягнення пені (неустойки), термін якої передбачено в один рік.; також банком до Кредитного договору вносилися зміни шляхом укладення Договору про внесення змін № 1 від 03 березня 2010 року, при цьому поручитель не був повідомлений про збільшення процентів за кредитним договором, укладеним з позичальником, при цьому Банком не було отриману згоду від поручителя на збільшення процентів за кредитним договором. Просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, Кредитодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ч.1 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено:

30.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», що перейменоване на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецізоляція» був укладений кредитний договір № 24.14/08-КЛ (невідновлювальна кредитна лінія).

До Кредитного договору вносилися зміни шляхом укладення Договору про внесення змін № 1 від 03 березня 2010 року.

За умовами п.1 Кредитного договору Позивач надав Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитної лінії та валюта кредиту - 1 850 000 грн.; строк кредитування - по 27.07.2018 р.; процентна ставка - 20,75 % річних; спосіб погашення суми кредиту - щомісячно за схемою погашення кредиту рівними частинами.

П. 3.1 Кредитного договору встановлено, що сплата процентів та погашення кредиту здійснюються в порядку та строки згідно Графіку. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_1 (поручителем) був укладений Договір поруки № 24.14/08-ДП-01 від 30.07.2008 р.

Згідно пп.1.2 Договору поруки, сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ТОВ «Спецізоляція», які виникають з умов кредитного договору № 24.14/08-КЛ від 30.07.2008 р., а саме: повернути кредит в розмірі 1 850 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки ти виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

ТОВ «Спецізоляція» (Позичальник за кредитним договором), не виконувало умови Кредитного договору належним чином і станом на 12.10.2011р. має перед Позивачем - Банком заборгованість у сумі 2 196 788 грн. 64 коп., а саме: поточна заборгованість з погашення кредиту - 1 485 129 грн.28 коп.; прострочена заборгованість з погашення кредиту - 271 669 грн. 95 коп.; поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 5 992 грн. 37 коп.; прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 377 992 грн. 03 коп.; пеня за прострочення зобов'язань з погашення кредиту - 25 878 грн. 86 коп.; пеня за прострочення зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом - 30 126 грн. 15 коп., що підтверджується відповідним розрахунком Банку.

Пунктом 10.6 Кредитного договору № 24.14/08-КЛ від 03.03.2010 р. встановлено наступне: «На підставі ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим Договором, встановлюється у 3 (три) роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з чинним законодавством України».

Згідно п.п.2.1 Договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржника по кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань боржником.

Згідно ст. 543 ч.1 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За умовами п.2.6 Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги банку.

Відповідно до умов Договору поруки Відповідачу направлялися листи-вимоги про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, останній - за вих. № 1185/600-08-2 від 09.09.2011 р. - був направлений Відповідачу 09.09.2011 р. Однак, всупереч умовам Договору поруки, Відповідачем заборгованість за кредитним договором перед Банком не погашена.

Дослідивши вищезазначені докази, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за Договором поруки від 30.07.2008 р. є обґрунтованими, відповідач не виконує свої зобов"зання за Договором поруки, оскільки у разі порушення боржником зобов"зання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, оскільки відповідно договору поруки, останнім не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, а тому заборгованість, що утворилася станом на 12.10.2010р. у сумі 2 196 788 грн. 64 коп., відповідно до ст. 554 ЦК України та вищезазначених Договору кредиту та Договору поруки, підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача як безпідставні, оскільки, згідно зі ст. 543 ч.1 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Чинне законодавство не обмежує кредитора у застосуванні будь-якого виду забезпечення виконання зобов'язання, передбаченого законом, оскільки, відповідно зі ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Щодо посилання представника відповідача на ту обставину, що Позивач в шестимісячний строк з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до Відповідача як поручителя, а тому порука припиняється, суд вважає зазначене заперечення проти позову таким, що суперечить обставинам справи та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі за текстом - Постанова ВССУ) визначено наступне:

«При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу».

При цьому, судом встановлено, що Банком поручителю відповідачу ОСОБА_1 неодноразово було направлено листи-вимоги щодо виконання зобов"язання, окрім останнього листа-вимоги від 09.09.2011 р., відповідачу Банком надсилався лист-вимога ще 27.08.2010 р. (лист-вимога вих. .№ 581 від 27.08.2010 р.) який відповідач отримала 30.08.2010 р., на який відповідач не відреагувала та зобов"язання за договором не виконала - борг не сплатила.

Таким чином, суд вважає, що Договір поруки, за яким встановлена відповідальність Відповідача перед Банком за виконання зобов"язань позичальника, є чинним, посилання Відповідача на припинення зобов'язання є безпідставним.

Також вимога відповідача щодо застосування строку позовної давності щодо стягнення пені пені в один рік не відповідає умовам Пункту 10.6 Кредитного договору № 24.14/08-КЛ від 03.03.2010 р., у якому зазначено, що наступне: «На підставі ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим Договором, встановлюється у 3 (три) роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з чинним законодавством України».

Щодо збільшення процентної ставки, відповідач ОСОБА_1 була повідомлена Банком щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором від 30.07.2008р., одержання зазначених повідомлень засвідчено підписом ідповідача ОСОБА_1 (а.с.77,78).

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати у сумі 1820 грн., які складаються із судового збору у сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 629, 1048, 1054, 526, 611, 530, 549, 1050, 554, 543 ЦК України, ст.ст. 212-214,88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заловольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків (ідентифікаційний номер): НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (Ідентифікаційний код: 14359319) 2 196 788 грн.64 коп., судові витрати у сумі 1820 грн., а усього стягнути 2 198 608 грн. 64 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова