Рішення № 33092353, 15.08.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10758/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Долі В.А.

при секретарі Глотовій П.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до укладеного договору №ROMWGK00000201 від 16.06.2007 року ОСОБА_1 16.06.2007 року отримала кредит у розмірі 48000.00(доларів США)зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08% на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.06.2037 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" і відповідач 16.08.2007 року уклали договір іпотеки №ROMWGK00000201. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме:квартиру загальною площею 66.80 кв.м., житловою площею 39,40 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 303000 грн.00 коп.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки,та іншими документами по справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не зявивились, з причин, невідомих суду, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправлення кореспонденції. (а.с.44)

Суд, дослідивши матеріали справи вирішив за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Свій висновок суд мотивує тим, що:

Відповідно до укладеного договору №ROMWGK00000201 від 16.06.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 48000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.06.2037 року.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 15.04.2013 року має заборгованість - 52935,86 доларів США, що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.04.2013 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки на квартиру загальною площею 66.80 кв.м., житловою площею 39.40 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Станом на день розгляду справи відповідач предмет застави в заклад банку не передав.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки невиконане зобов'язання забезпечене іпотекою, то відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України банк має право звернення стягнення на предмет іпотеки та за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також: витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Позивач просить, звернути стягнення на квартиру загальною площею 66.80 кв.м., житловою площею 39.40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказано предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ROMWGK00000201 від 16 червня 2007 року) публічним акціонерним товариством комерційний банк «»ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах , підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, враховуючи правову позицію викладену в п.3 правової позиції, висловленою судовою палатою у цивільних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ при перегляді цивільних справ у касаційному порядку у 1 півріччі 2011 року, тому слід задоволити позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом примусової реалізації предмету іпотеки з початковою ціною узгодженою між іпотекодавцем та іпотеко держателем на суму 303 000 (триста три тисячі) гривень 00 копійок.

Оскільки законом передбачено вказаний порядок виселення позивач має право після звернення стягнення на будинок направити відповідачам, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Уразі відмови мешканців квартири висилитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку.

Згідно зі статтею 32 ЦК України, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов"язання. Оскільки вселення та реєстрація в спірній квартирі дитини, відбулася після укладення договору іпотеки та без згоди іпотекодержателя, тому дитина фактично не набула права користування предметом іпотеки.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.43 постанови №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин" наголошує, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати що згідно ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, ст.ст.39,40 Закону України „Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до вказаних норм після прийняття рішення іпотекодержателем про звернення на передані в іпотеку предмети, яким є житлове приміщення, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Позивач письмову вимогу направив лише відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.47-49). Для суду не надано доказів, що відповідач ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про можливість виселення з квартири, яка являється предметом іпотеки, оскільки підтверджуючих письмових даних (рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом відповідачів). Тому суд відноситься критично до доказів, які надав представник позивача про відправлення письмової вимоги відповідачам.

Безпідставними є вимоги позивача щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку в органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Відповідно до ст.16 ЦК України така форма захисту цивільних прав та інтересів не передбачена даною нормою, а зняття з реєстрації проводиться відповідно до вимог ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Отже, в рахунок погашення заборгованості на суму 52935,86 доларів США за кредитним договором №ROMWGK00000201 від 16.06.2007 року слід звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки.

Відповідно до статті 88 ЦПК України - підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 1777 грн. 85 коп. судових витрат, які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк " Приватбанк" за кредитним договором № ROMWGK00000201 від 16 червня 2007 року, яка утворилась станом на 15 квітня 2013 року, на загальну суму 52 935,86 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 66,80 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом примусової реалізації вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № ROMWGK00000201 від 16 червня 2006 року), за початковою ціною узгодженою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, в сумі 303000 (триста три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати у розмірі 1777 грн. 85 коп.

В задоволенні позовної вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2013 року.

Суддя: Доля В.А.