ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2013 р. Справа № 914/2223/13
За позовом: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м. Трускавець
До відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська
Про стягнення заборгованості в розмірі 2051,84 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Кузик М.Р. - представник
від відповідача: не з'явився
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Торська І.В.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» до відповідача Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення заборгованості в розмірі 2051,84 грн.
17.06.2013р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог з доказами направлення її копії відповідачу.
Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених в матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 19.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
05.08.2010р. ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт" (орендодавець, позивач) та Приватне торгово-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс" (орендар, відповідач) уклали договір оренди майна №122-08.
На виконання п. 1.1 Договору №122-08 орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування майно, що зазначене в переліку, що є Додатком 1 до Договору за які відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання не виконав заборгувавши позивачу 2051, 84 грн.
Відповідно до п.3.2. Договору№122-08 позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 73, 60 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №122-08 від 05.08.2010 року, майно, що є предметом оренди, використовується виключно для забезпечення діяльності аптеки та її структурних підрозділів. Предмет оренди був переданий орендарю за актом приймання - передачі від 20 серпня 2010 року.
Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, яка відповідно до пункту 2.1 Додаткової угоди №033-12 укладеної між сторонами до Договору № 122-08 становить 412, 13 грн. без ПДВ за місяць (п.3.1. Договору). На суму орендної плати проводиться нарахування ПДВ.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати виконується не пізніше 10-го числа поточного місяця за користування предметом оренди у поточному місяці.
Оскільки відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою погасити суму заборгованості по орендній платі (лист № 623 від 17.04.2013р.), що виникла по договору №122-08 від 05.08.2010р., у розмірі 1 483, 68 грн. Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Згідно довідки про надходження коштів від ПТПМП фірма «Едельвейс» за період з 05.08.2010р. по 30.04.2013р. відповідачем було сплачено 21007, 74 грн. орендної плати, остання дата платежу-09.04.2013р. по акту № 4060 від 01.12.2012р.
Відповідач своїх зобов'язань за договором в повному обсязі не виконав заборгувавши 1 978, 24 грн. зі сплати орендної плати.
Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..
Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.3.2 Договору №122-08, Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та сплаті Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2% від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня за несвоєчасне виконання Орендарем зобов'язання нараховується до моменту виконання ним цього зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня за період 11.01.2013 року по 27.05.2013 року, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 73, 60 грн. Згідно проведеного судом перерахунку пеня за вказаний період складає 74, 77 грн. , однак до стягнення підлягає пеня в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не подання ним доказів орендної оплати в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 1 720, 50 грн. судового збору.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (80316, Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд.5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Трускавецькурорт" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Біласа, 13, код ЄДРПОУ 30322940) 1 978, 24 грн. заборгованості з орендної плати, 73, 60 грн. пені та 1720,50 грн. - судового збору.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.
Судове рішення № 33091579, Господарський суд Львівської області було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2223/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: