Рішення № 33091398, 20.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2609/18558/12

2/760/1072/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Демидовської А.І.,

при секретарі - Григорович Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки «КС Володар» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар» про визнання правочину недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2012 року Кредитна спілка «КС Володар» (далі по тексту - Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» (далі по тексту -Відповідач-3) про стягнення заборгованості.

Позивач при зверненні до суду обґрунтовує свою заяву тим, що відповідачі не виконують умови кредитного договору №3441-ДЗ від 29.07.2011 р., внаслідок чого станом на 17.05.2012 р. утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 97 638,48 грн.

Під час слухання справи представником позивача було збільшено позовні вимоги, та зазначено, що відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.10.2012 р., загальна сума боргу Відповідачів перед Позивачем складає 169 551,48 грн., яку, разом із судовим збором в сумі 1695,51 грн., позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій просив розглягути справу без його участі, позов задовольнити та стягнути з Відповідачів суму заборгованості солідарно.

Представник ТОВ «Траєкторія» (по справі -Відповідач-3) в судове засідання не з'явився, але надав суду письмове пояснення, в якому позов визнав в повному обсязі та просив розглягути справу без його участі.

Відповідачі 1 та 2 в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується зокрема оголошенням в газеті «Урядовий кур'єр», випуск №89 від 22.05.2013 р. (том 1, а.с. 174).

До початку судового розгляду Відповідач 1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним Кредитного договору №3441-ДЗ від 29.07.2011 р., укладеного між Позивачем та Відповідачем 1, посилаючись на відсутність у Позивача відповідної ліцензії на видання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, відсутність у Відповідача 1, який не став членом Кредитної спілки «КС Володар», права укладати Кредитний договір та на незаконну зміну відсоткової ставки за користування кредитом.

Проти зустрічної позовної заяви Позивачем було подано до суду письмове заперечення, посилаючись на необгрунтованість зустрічного позову (том 1, а.с. 76-77).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.07.2011 р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 3441-ДЗ, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 60 000 грн., зі сплатою процентів за його користування в розмірі 54 % річних, строком до 29.07.2013 р., а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування ним в строк і на умовах визначених договором (том 1, а.с. 6-10).

Відповідач 1 отримав кредит після набуття членства Кредитної спілки «КС Володар» після сплати вступного та обов'язкового пайового внесків, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 29.07.2011 р(том 1, а.с. 78).

Право Кредитної спілки «КС Володар» видавати кредит підтверджується ліцензією для здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (том 1, а.с. 93).

Тому посилання в зустрічному позові на відсутність в Відповідача 1 та Позивача права укладати кредитний договір є необґрунтованим.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів використання його позичальником один раз на місяць, в останній день місяця. При розрахунку відсотків враховується день повернення кредиту та не нараховується день надання кредиту.

Згідно п. 2.5.1 кредитного договору, сплата відсотків здійснюється на рахунок кредитодавця (або шляхом внесення позичальником в касу кредитодавця готівки) не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки. У випадку, якщо 15 число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих відсотків у перший наступний за ним робочий день.

Відповідно до п. 3.2.1. кредитного договору, кредитор має право у випадку порушення позичальником терміну повернення основної суми кредиту за графіком більш як на 1 календарний місяць - вимагати від позичальника дострокового повернення кредитодавцю у повному обсязі наданого кредиту, відсотків за його використання, штрафних санкцій (в разі їх наявності), направивши позичальнику відповідну відповідну вимогу.

Відповідно до п. 5.2 за будь-яких умов, у випадку порушення Позичальником вимог п. 2.5. кредитного договору з наступного дня цей кредит визнаватиметься кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком процентна ставка за цим кредитом встановлюється у розмірі 270 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Водночас, згідно з п. 5.3. кредитного договору з наступного дня після виконання Позичальником своїх поточних зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів за процентною ставкою, визначеною п. 5.2. кредитного договору, такий кредит вважатиметься кредитом з нормальним режимом сплати і плата за користування ним справлятиметься за процентною ставкою, встановленою в п. 1.1. даного Договору (тобто за звичайною ставкою).

Проаналізувавши дані положення кредитного договору, суд дійшов висновку про те, що підвищення позивачем відсоткової ставки за кредитом є наслідком порушення позичальником зобов'язання, можливість настання якого залежить лише від добросовісної поведінки позичальника при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов'язань Таким чином суд не бере до уваги твердження Відповідача 1 щодо незаконної зміни відсоткової ставки за користування кредитом, оскільки в кредитному договорі сторони погодили розмір відсоткової ставки: 54 % річних (за кредит з нормальним режимом сплати) та 270% річних (за кредит з підвищеним ризиком).

Згідно п. 6.3. кредитного договору, у випадку порушення позичальником вимог п. 2.5 договору останній зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється від непогашеної позичальником суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно п. 3.2.4. кредитного договору, у випадку порушення Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, звернутися до третіх осіб (зокрема ТОВ "Внутрішня виконавча служба"), які надають послуги щодо забезпечення виконання боржниками своїх грошових зобов'язань, вартість послуг яких становить 15% від суми заборгованості.

Також судом встановлено, що 29.07.2011 р. між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір поруки (том 1, а.с. 12-13).

Також, судом встановлено, що 29.07.2011 р. між Позивачем, Відповідачем-3 та Відповідачем-1 було укладено договір поруки (том 1, а.с. 11).

Відповідно до п. 1.1. договорів поруки, за даними договорами поручитель зобов'язується перед кредитором, у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором № 3441-ДЗ від 29.07.2011 р., в частині повернення суми отриманого позичальником за кредитним договором кредиту, відсотків за користування ним та сплати штрафних санкцій, виконати зобов'язання позичальника, що виникли з кредитного договору, згідно наданого кредитором розрахунку.

Згідно п. 1.2. договорів поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.5. кредитного договору, поручитель несе відповідальність перед кредитором як солідарний боржник в однаковому обсязі з позичальником всім своїм майном, грошовими коштами, майновими правами.

Встановлено, що Відповідач-1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором, оскільки починаючи з жовтня 2011 р. припинив погашення заборгованості, здійснивши лише дві сплати по кредитному договору, що підтверджується фінансовою довідкою від 04.03.2013 р. (том 2, а.с. 16).

Відповідачам були надіслані вимоги та повідомлення про усунення порушень, в яких Позивач вимагав повернути кредит, погасити заборгованість по відсоткам за користування кредитом та штрафним санкціям.

На підставі договору поруки Відповідач-3 частково погасив заборгованість в розмірі 33392,83 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів від 28.12.2011 р..

Станом на 09.10.2012 р., після часткового погашення заборгованості Відповідачем-3, виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 169 551,48 грн. На підтвердження заборгованості за кредитним договором Позивач надав до суду розрахунок заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В порушення взятих на себе за кредитним договором зобов'язань позичальник грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту не сплачує, в результаті чого станом на 09.10.2012 р. утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 169 551,48 грн., яка складається із: 52120,59 грн. - заборгованість по сплаті основної суми кредиту; 99815,90 грн. -заборгованість по сплаті відсотків; 2038,74 грн. - пеня; 15% ТОВ „ВВС" -15576,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що i боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що боржник та поручителі не виконали свої зобов'язання перед позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, в зв'язку з чим вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № 3441-ДЗ від 29.07.2011 р. в розмірі 169 551,48 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає зустрічний позов необґрунтованим та приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1695,51 грн. (том 1, а.с. .; ).

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки «КС Володар» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Траєкторія» (ЄДРПОУ 32069278) на користь Кредитної спілки «КС Володар» (ЄДРПОУ 26476970) заборгованість за кредитним договором в сумі 169551,48 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1695,51 грн., а всього стягнути 171 246 (сто сімдесят одна тисяча двісті сорок шість) грн. 99 коп..

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС Володар» про визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.І. Демидовська