Постанова № 33090603, 26.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4147/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

23 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвас» (далі - ТОВ «Алвас») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Алвас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт №80/2280/23856703 від 23.01.2013р. Перевіркою встановлено порушення: п.п.4.1.1, п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4, п.п.5.1, 5.2 ст.5, п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.135.4, 135.5 ст.135, п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.180, ст.185, п.186.1 ст.186, ст.187 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280. Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та зазначає, що господарські операції ТОВ «Алвас» підтверджуються відповідними первинними документами, виконання господарських договорів щодо яких відповідачем встановлені порушення ТОВ «Алвас» податкового законодавства, вже досліджувалось судовими інстанціями про що винесені відповідні судові рішення. За таких обставин, позивач вважає, що висновки Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС про заниження податку на прибуток на загальну суму 7 270 317,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 862 800,00 грн. є безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог ТОВ «Алвас», заперечував, зазначивши, що було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Алвас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт №80/2280/23856703 від 23.01.2013р. Перевіркою встановлено порушення: п.п.4.1.1, п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4, п.п.5.1, 5.2 ст.5, п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.135.4, 135.5 ст.135, п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.180, ст.185, п.186.1 ст.186, ст.187 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ «Алвас» зареєстроване 14.11.1995р. Виконавчим комітетом Ізмальської міської ради Одеської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Т.1, а.с.13) та перебуває на обліку Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС як платник податків.

У період з 04.12.2012р. по 16.01.2013р. Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Алвас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт №80/2280/23856703 від 23.01.2013р. (Т.1, а.с.25-75)

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Алвас»:

- п.п.4.1.1, п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4, п.п.5.1, 5.2 ст.5, п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.135.4, 135.5 ст.135, п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7 270 317,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 1449627,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 850843,00грн., за 1 квартал 2011 року на суму 1399867,00грн., за 2 квартал 2011 року на суму 3668569,00грн., за 3 квартал 2011 року на суму 86624,00грн., за 4 квартал 2011 року на суму 23888,00грн., за 1 квартал 2012 року на суму 29070,00грн., за 2 квартал 2012 року на суму 6784,00грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.180, ст.185, п.186.1 ст.186, ст.187 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 862 800,00грн., у т.ч. заниження ПДВ: за липень 2010 року на суму 570991,00грн., за серпень 2010року на суму 414783,00грн., за вересень 2010 року на суму 174034,00грн., за жовтень 2010 року на сум 30416грн., за листопад 2010 року на суму 227674грн., за грудень 2010 року на суму 237840грн., за січень 2011 року на суму 184415грн., за березень 2011 року на суму 47086грн., за квітень 2011 року на суму 1472грн., за травень 2011 року на суму 1418грн., за червень 2011 року на суму 6956грн., за липень 2011 року на суму 12285грн., за вересень 2011 року на суму 2149грн., за жовтень 2011 року на суму 633грн., за листопад 2011 року на суму 5593грн., за грудень 2011 року на суму 18211грн.; завищення ПДВ: за лютий 2011 року на суму 39000грн., за серпень 2011 року на суму 18211грн., за квітень 2012 року на суму 7339грн., за липень 2012 року у сумі 21680грн., за серпень 2012 року у сумі 5127грн.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №000010/2280 від 13.02.2013р., яким ТОВ «Алвас» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 7 270 317,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 575 119,00 грн. (Т.1 а.с.88)

- №000011/2280 від 13.02.2013р., яким ТОВ «Алвас» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1 862 800,00грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 416 293,00грн. (Т.1 а.с.89)

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, оскаржив їх до:

- ДПС в Одеській області, однак рішенням №942/10/10-2007 від 23.04.2013р. (Т.3, а.с.102-128) залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280;

- Міністерсва доходів і зборів України, рішенням №3034/6/99-99-10-0/15 від 20.05.2013р. (Т.1, а.с.139-150) залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280

Перевіркою було встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у зв'язку з придбанням товарно - матеріальних цінностей, по яким не доведено факт придбання товарів та які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами всього на суму 30 139 673грн.:

- з ТОВ «Авітек груп ЛТД» на суму 15 826 130грн.,

- з ТОВ «Віктрейд ЛТД» на суму 6 106 454грн.,

- з ТОВ «Турбо-Альянс» на суму 4 339 565грн.,

- з ТОВ «Вікторія контракт» на суму 1 336 880грн.,

- з ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2» на суму 535 110грн.

- з ТОВ «Дизель плюс» на суму 58 335грн.,

- з ТОВ «Тіал Альянс» на суму 1 035 832грн.,

- з ПП «Спецагротех Груп» на суму 223 970грн.,

- з ТОВ «Кароліна СВ» на суму 212 245грн.,

- з ПП «Кіровоград декортехнологія» на суму 465 154грн.

Також, перевіркою було встановлено завищення задекларованого податкового кредиту на суму 1 834 766грн. по контрагентам: ТОВ «Віктрейд ЛТД» у сумі 580 788грн., ТОВ «Турбо-Альянс» у сумі 867 913грн., ТОВ «Вікторія контракт» у сумі 267 376грн., ТОВ«Дизель плюс» у сумі 11 667грн. та ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2» у сумі 107 022грн.

Відповідно до п.п.4.1.1, п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на момент виникнення правовідносин) валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до п.п.5.1 ст.5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Також, відповідно до п.п.135.4, 135.5 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з приписами «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Алвас» завищено валові витрати на суму 212 245грн. по господарським операціям з ТОВ «СВ КАРОЛІНА» у зв'язку з тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання товару від зазначеного постачальника. Зокрема, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було отримано акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС №3981/22-4/36983732 від 27.09.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ КАРОЛІНА» щодо підтвердження господарських відносин з ПП«Дніпрокомплект» за період з 01.07.2011р. - 30.09.2011р. та ТОВ «Сигма - Нафта» з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.», згідно якого, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «СВ КАРОЛІНА» за липень - вересень та листопад 2011 року, які не підтверджуються, з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення операцій постачання.

В акті перевірки зазначено, що у підтвердження отримання дизельного палива від ТОВ «СВ КАРОЛІНА» позивачем надана видаткова та товарно - транспортна накладна, які складені з порушенням вимог діючого законодавства.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. у справі №1570/2217/2012, у межах якої було досліджено зазначені правовідносини позивача з ТОВ «СВ Кароліна», було встановлено, що 04.04.2011р. між ТОВ«Алвас»(покупець) та ТОВ «СВ Кароліна» (постачальник) було укладено договір поставки №04-11 К, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, передбачених даним договором ( т. 1 а.с.194-199). Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції надані до суду: видаткова накладна за №РН-0000047 від 12.05.2011р. на придбання бензину А-76 у кількості 28050л. на загальну суму 254694 грн., в т.ч. ПДВ 42449 грн. (разом без ПДВ 212 245грн.); податкова накладна за №10 від 12.05.2011 року на придбання бензину А-76 у кількості 28050 л на загальну суму 254694 грн., в т.ч. ПДВ 42449 грн.; товарно-транспортна накладна №ДРЛ 34 від 12.05.2011р. на перевезення бензину А-76 у кількості 28050л.; картка бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ТОВ «СВ Кароліна». Судом по справі №1570/2217/2012 було встановлено, що надані ТОВ «Алвас» документи виписані на підставі і у відповідності до договору про поставку нафтопродуктів №04-11К від 04.04.2011р., відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Алвас»та ТОВ «СВ Кароліна». Зазначене рішення ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.06.2013р. залишено без змін та відповідно набрало законної сили.

Перевіркою було встановлено, що позивачем у перевірений період було завищено валові витрати по господарським операціям з ТОВ «Авітек груп ЛТД» на суму 15 826 130грн., у тому числі у 1 кварталі 2011 року на суму 2 211 929грн. та у 2 кварталі 2011р. на суму 13 614 201грн.

Відповідно до акту №80/2280/23856703 від 23.01.2013р., згідно реєстраційної картки платника податків за даними Електронної бази ДПА України, ТОВ «Авітек груп ЛТД» має стан «припинено (ліквідовано, закрито). Разом з цим, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було отримано акт ДПІ у Печерському районі м.Києва про встановлення правочинів не спрямованих на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених при продажу товарів, товар по вказаних правочинах не переданий, у зв'язку з чим порушено ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011р. між ТОВ «Алвас» (покупець) та ТОВ «Авітек груп ЛТД» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №0103-17/ДТ (Т.2 а.с.113-115), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базі поставки, в кількості, в асортименті, цінам та у строки поставки відповідно до умов договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору поставки №0103-17/ДТ від 01.08.2011р. з ТОВ «Авітек груп ЛТД» надано до суду виписані ТОВ«Авітек груп ЛТД» податкові накладні: №505 від 16.03.2011р., №693 від 04.04.2011р., №692 від 03.04.2011р., №696 від 12.04.2011р., №691 від 02.04.2011р., №406 від 28.05.2011р., №407 від 30.05.2011р., №259 від 07.06.2011р., №262 від 10.06.2011р., №258 від 06.06.2011р., №257 від 03.06.2011р., №256 від 02.06.2011р., №255 від 01.06.2011р., №401 від 16.05.2011р., №403 від 17.05.2011р., №404 від 24.05.2011р., №405 від 25.05.2011р., №400 від 15.05.2011р., №398 від 14.05.2011р., №396 від 13.05.2011р., №705 від 28.04.2011р., №704 від 27.04.2011р., №702 від 21.04.2011р., №703 від 22.04.2011р., №701 від 15.04.2011р., №699 від 14.04.2011р., №694 від 05.04.2011р., №695 від 06.04.2011р., №698 від 13.04.2011р., №696 від 12.04.2011р., №499 від 04.03.2011р., №496 від 04.03.2011р., №502 від 10.03.2011р., №500 від 09.03.2011р. (Т.2, а.с.191-197-зворотній бік, 205-215-зворотній бік)

Також, у підтвердження отримання та транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ«Авітек груп ЛТД» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.2, а.с.116-190, 198-204) Зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку.

ТОВ «Алвас» також надано до суду копії платіжних доручень та реєстр платіжних документів на перерахування коштів ТОВ «Авітек груп ЛТД» (Т.2, а.с.216-223)

При цьому, відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі №2а/1570/10157/2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013р., постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2012р. по справі №2а/1570/10656/2011 та постанови Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі №1570/139/2012, залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013р., судом було підтверджено здійснення господарських операцій ТОВ «Алвас» з ТОВ «Авітек груп ЛТД» за договором поставки нафтопродуктів №0103-17/ДТ у перевірений відповідачем період (т.1 а.с.200 -240)

Перевіркою було також встановлено, що ТОВ «Алвас» неправомірно включило до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Віктрейд ЛТД» на суму 6 106 454грн. Відповідно до акту перевірки, згідно реєстраційної картки платника податків за даними Електронної бази ДПА України ТОВ «Віктрейд ЛТД» має стан «припинено (ліквідовано, закрито), а також згідно відомостей про зняття з обліку ТОВ «Віктрейд ЛТД» було знято з обліку платника податків у ДПІ у Печерському районі м. Києва. При цьому, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було отримано акт ДПІ у Печерському районі м.Києва №79/23-5/36927332 від 11.04.2011р. про встановлення правочинів не спрямованих на реальне настання наслідків, що обумовленні ними по правочинах здійснених при продажу товарів, товар по вказаних правочинах не був переданий за січень, лютий 2011 року. Також, у ході перевірки ТОВ «Алвас» не підтверджено факт отримання, транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ «Віктрейд ЛТД» відповідним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим відсутні підстави для відображення даних операцій у складі валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2010р. між позивачем (покупець) та ТО«³ктрейд ЛТД» (постачальник) було укладено договір постачання нафтопродуктів №16/08/10-НП (Т.2 а.с.36-38) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базі поставки, у кількості, в асортименті, цінам і у строки поставки відповідно до умов договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору поставки №16/08/10-НП від 16.08.2010р. надано до суду виписані ТОВ «Віктрейд ЛТД» податкові накладні: №300 від 24.02.2011р., №299 від 24.02.2011р., №301 від 24.02.2011р., №296 від 19.02.2011р., №297 від 19.02.2011р., №294 від 15.02.2011р., №230 від 26.01.2011р., №229 від 26.01.2011р., №215 від 05.01.2011р., №216 від 05.01.2011р., №217 від 05.01.2011р., №221 від 06.01.2011р., №219 від 06.01.2011р., №222 від 06.01.2011р, №223 від 06.01.2011р., №224 від 10.01.2011р., №225 від 25.01.2011р., №226 від 25.01.2011р., №227 від 25.01.2011р., №228 від 25.01.2011р., №232 від 27.01.2011р., №231 від 26.01.2011р., №220 від 08.01.2011р., №218 від 06.01.2011р., №4423 від 28.12.2010р., №4421 від 08.12.2010р., №4422 від 27.12.2010р., №4419 від 08.12.2010р., №4424 від 29.12.2010р., №4418 від 17.12.2010р., №4414 від 07.12.2010р., №3052 від 01.11.2010р., №2752 від 29.11.2010р., №2749 від 09.11.2010р., №2748 від 08.11.2010р. (Т.2, а.с.90-107-зворотній бік)

Також, позивачем у підтвердження отримання та транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ «Віктрейд ЛТД» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.2 а.с.39-89) При цьому, зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку.

Позивачем надано до суду у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ «Віктрейд ЛТД» реєстр платіжних документів на перерахування коштів ТО«³ктрейд ЛТД» (Т.2 а.с.108-111)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі №2а/1570/10157/2011 було досліджено реальність виконання постачальником ТО«³ктрейд ЛТД» договору поставки нафтопродуктів №16/08/10-НП. Так, судом було встановлено, що первинні документи ТОВ «Алвас» виписані на підставі і у відповідності до договору поставки №16/08/10-НП, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Алвас» та ТОВ «Віктрейд ЛТД». Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2012р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013р. (т.1 а.с.200-219)

Разом з цим, перевіркою було також встановлено, що ТОВ «Алвас» неправомірно включило до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Турбо-Альянс» у сумі 4 339 565грн. за 3 квартал 2010 року у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товарно - матеріальних цінностей саме від постачальника ТОВ «Турбо-Альянс». Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Турбо-Альянс» має стан «припинено (ліквідовано, закрито), аналізом наявної інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби (ПК ПДС, АРМ, «Аудит», АІС, «Облік податків і платежів», Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, відсутність у ТОВ «Турбо-Альянс» необхідних для здійснення господарської діяльності потужностей та трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2010р. між ТОВ «Алвас» (покупець) та ТОВ«Турбо-Альянс» (постачальник) було укладено договір постачання нафтопродуктів №04/06-1002. (Т.3 а.с.11-13) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базі поставки, в кількості, в асортименті, цінам та у строки поставки відповідно до умов договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору поставки №04/06-1002 від 04.06.2010р. з ТОВ«Турбо-Альянс» надано до суду виписані ТОВ «Турбо-Альянс» податкові накладні: №2015 від 22.07.2010р., №1946 від 19.07.2010р., №1943 від 08.07.2010р., №1944 від 09.07.2010р., №2144 від 05.08.2010р., №1942 від 07.07.2010р., №4600 від 10.09.2010р., №4601 від 15.09.2010р., №2016 від 29.07.2010р. (Т.3 а.с.43-47-зворотній бік)

Також, позивачем у підтвердження отримання та транспортування ТМЦ від постачальника ТОВ «Турбо-Альянс» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.3, а.с.14-42-зворотній бік), реєстр платіжних документів щодо перерахування коштів ТОВ «Турбо-Альянс» (Т.3 а.с.48-50)

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до договору поставки №04/06-1002 від 04.06.2010р., відповідають один одному та підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Алвас» та ТОВ«Турбо-Альянс». При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у акті перевірки на відсутність у ТОВ «Турбо-Альянс» необхідних для здійснення господарської діяльності потужностей та трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, оскільки вказані обставини є виключно припущеннями відповідача, які на вимогу суду не підтверджені належними доказами.

Також, перевіркою встановлено неправомірне включення до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Вікторія контракт» на суму 1 336 880грн. за 3 квартал 2010 року у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товарно - матеріальних цінностей саме від постачальника ТОВ «Вікторія контракт» відповідним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Вікторія контракт» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» та аналізом наявної інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби (ПК ПДС, АРМ, «Аудит», АІС, «Облік податків і платежів», Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, відсутність у ТОВ «Вікторія контракт» необхідних для здійснення господарської діяльності основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та трудових ресурсів.

Судом встановлено, що 02.08.2010р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Вікторія контракт» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №02020810 (Т.2 а.с.225-227) відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базі поставки, в кількості, в асортименті, цінам та у строки поставки відповідно до умов договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору з ТОВ «Вікторія контракт» надано до суду виписані ТОВ «Вікторія контракт» податкові накладні: №92 від 11.08.2010р., №104 від 17.08.2010р., №120 від 25.08.2010р. (Т.2 а.с.230-232) На підтвердження отримання та транспортування ТМЦ від постачальника ТО«³кторія контракт» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.2, а.с.234-242-зворотній бік) При цьому, зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Також, позивачем надано на підтвердження оплати отриманого товару реєстр платіжних документів на перерахування коштів ТОВ «Вікторія контракт» (Т.2 а.с.233)

Дослідивши зазначені документи, суд дійшов висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до договору поставки нафтопродуктів №02020810, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Алвас» та ТО«³кторія контракт». При цьому, у акті перевірки зазначено, що ТОВ «Вікторія контракт» на момент проведення перевірки має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», однак, доказів того, що ТОВ «Вікторія контракт» було відсутнє за місцезнаходженням на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Алвас» не надано та не зазначено про це у акті перевірки. На час розгляду справи у суді відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з офіційного сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр такий запис щодо ТОВ «Вікторія контракт» відсутній.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у акті перевірки відносно того, що у ТОВ «Вікторія контракт» відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби та трудові ресурси, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами та не доводять факту не поставки товару.

Перевіркою встановлено неправомірне включення до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Дизель плюс» на суму 58 335грн. у 3 квартал 2010 року у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товарно - матеріальних цінностей саме від постачальника ТОВ «Дизель плюс» відповідним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Дизель плюс» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», а також те, що аналізом наявної інформаційної комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби (ПК ПДС, АРМ, «Аудит», АІС, «Облік податків і платежів», Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, відсутність у ТОВ «Дизель плюс» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Судом встановлено, що 06.09.2010р. між ТОВ «Алвас» (покупець) та ТОВ «Дизель плюс» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу (Т.3 а.с.59) відповідно до умов якого, продавець продав, а покупець купив льон масляний для переробки у кількості 20,000т.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору з ТОВ «Дизель плюс» купівлі-продажу надано до суду виписану ТОВ «Дизель плюс» податкову накладну №090801 від 08.09.2010р. (Т.3 а.с.54) видаткову накладну від 08.09.2010р. (Т.3 а.с.52-зворотній бік), рахунок від 08.09.2010р. (т.3 а.с.52) Позивачем за вказаний товар було сплачено ТОВ «Дизель плюс» кошти (Т.3 а.с.55) Зазначена операції була відображена позивачем в бухгалтерському обліку.

З урахуванням того, що приймання товару відповідно до умов договору здійснювалось на складі покупця та транспортні витрати ніс постачальник посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у позивача перевізних документів як на відсутність фактичної поставки товару суд вважає необґрунтованим.

У акті перевірки зазначено, що ТОВ «Дизель плюс» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», однак, доказів того, що ТОВ «Дизель плюс» було відсутнє за місцезнаходженням на момент здійснення господарських операцій з ТОВ«Алвас» не надано та не зазначено про це у акті перевірки. На час розгляду справи у суді відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з офіційного сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр такий запис щодо ТОВ «Дизель плюс»

відсутній.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у акті перевірки відносно того, що у ТОВ «Дизель плюс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, оскільки вказані обставини на вимогу суду не підтверджені належними доказами, що не доводить факту не поставки товару.

Перевіркою також встановлено неправомірне включення до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2» у сумі 535 110грн., у тому числі у 3 кварталі 2010 року -63 730грн., у 4 кварталі 2010 року - 471 380грн. у зв'язку із тим, що первинні документи на підставі яких ТОВ «Алвас» збільшило валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» підписані не уповноваженою це особою.

Разом з цим, 13.08.2010р. між ТОВ «Алвас» (покупець) та ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів №6-К (Т.3 а.с.57) відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти відповідними партіями відповідно рахунків-фактури.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору з ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» поставки нафтопродуктів №6-К надано до суду виписані ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» податкові накладні: №16 від 25.08.2010р., №56 від 06.09.2010р., №127 від 05.10.2010р., №212 від 19.10.2010р., №308 від 02.11.2010р., №318 від 03.11.2010р., №297 від 24.11.2010р., №319 від 15.11.2010р., №307 від 30.11.2010р., №374 від 15.12.2010р. (Т.3 а.с.68-72-зворотній бік). Також, позивачем у підтвердження отримання та транспортування нафтопродуктів від постачальника ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.3 а.с.58-67-зворотній бік). Згідно реєстру платіжних документів на перерахування коштів ТОВ «Союз-нафтопродукт-2» позивачем було сплачено за отриманий товар (Т.3, а.с.73-74).

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно пояснень засновника та директора ТОВ«Союз-нафтопродукт-2» ОСОБА_1, які надані слідчому СВ ДПС в Одеській області 05.10.2011р., він був директором підприємства формально та ні яких бухгалтерських документів не підписував. При цьому, відповідних доказів зазначеного відповідачем до суду не надано. Крім того, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з офіційного сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр ТОВ«Союз-нафтопродукт-2» зареєстровано як юридична особа та не перебуває у процесі припинення. У суду відсутні відомості щодо порушення кримінальної справи та винесення вироку суду у відношенні ОСОБА_1 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ«Союз-нафтопродукт-2».

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Тіал Альянс» у сумі 1 035 832грн. у 2 кварталі 2011 року, у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товару саме від постачальника ТОВ «Тіал Альянс».

Як свідчать матеріали справи, 21.06.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Тіал Альянс» був укладений договір поставки нафтопродуктів №2106-1 (Т.3 а.с.77-79) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на базису поставки, в кількості, в асортименті, цінам та строки поставки відповідно до умов договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору з ТОВ «Тіал Альянс» поставки нафтопродуктів надано до суду виписану ТОВ «Тіал Альянс» податкову накладну №353 від 27.06.2011р. (Т.3 а.с.80), у підтвердження отримання та транспортування нафтопродуктів від постачальника ТОВ «Тіал Альянс» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.3 а.с.82-84-зворотній бік). Кошти за отриманий товар

Позивачем надано до суду у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій з ТОВ «Тіал Альянс» реєстр платіжних документів на перерахування коштів ТОВ«Тіал Альянс» (Т.3 а.с.85)

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі 1570/139/2012, яка набрала законної сили, було встановлено реальність зазначеної господарської операції та підтвердження її відповідними первинними документами.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ«Алвас» неправомірно включено до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ТОВ «Кіровоград декор технологія» у сумі 465 154грн., у тому числі у 2 кварталі 2011 року у сумі 432 236грн., у 3 кварталі 2011 року у сумі 32 918грн., у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товару саме від постачальника ТОВ «Кіровоград декор технологія».

Також, відповідно до акту №80/2280/23856703 від 23.01.2013р., ТОВ «Кіровоград декор технологія» Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС був отриманий акт Кіровоградської ОДПІ №137/23-1/35914034 від 08.11.2011р., згідно якого операції з ПП«Кіровоград декор технологія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання операцій постачання або здійснення діяльності.

Судом встановлено, що 08.06.2011р. між ТОВ «Алвас» (покупець) та ПП«Кіровоград Декор Технологія» (постачальник) було укладено договір поставки №08/06. (Т.2 а.с.244-245) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця бензин А-80, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору з ПП«Кіровоград Декор Технологія» надано до суду виписані ПП «Кіровоград Декор Технологія» податкові накладні: №27 від 17.06.2011р., №11 від 06.06.2011р., №20 від 18.07.2011р. (Т.3 .а.с.1-2-зворотній бік)

Також, позивачем у підтвердження отримання та транспортування нафтопродуктів від постачальника ПП«Кіровоград Декор Технологія» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.2 а.с.246-250-зворотній бік)

Позивачем надано до суду у підтвердження сплати коштів ПП«Кіровоград Декор Технологія» реєстр платіжних документів на перерахування коштів ПП«Кіровоград Декор Технологія» (Т.3, а.с.3)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі №1570/2217/2012, яка набрала законної сили, було досліджено зазначені господарські операції ТОВ «Алвас» з ПП «Кіровоград Декор Технологія» та встановлено, що первинні документи по зазначеним правовідносинам підтверджують здійснення вказаних операцій по договору поставки №08/06.

Перевіркою також було встановлено неправомірне включення позивачем до складу валових витрат витрати по господарським операціям з ПП «Спецагротех Груп» на суму 223 970грн. у 3 кварталі 2011 року, у зв'язку із тим, що у ході перевірки не підтверджено факт отримання та транспортування товару саме від постачальника ПП«Спецагротех Груп».

Так, відповідно до акту перевірки, ПП «Спецагротех Груп» Ізмальською ОДПІ було отримано акт Кіровоградської ОДПІ №1189/1520/35804600 від 08.11.2011р., згідно якого, господарські операції ПП «Спецагротех Груп» не підтверджуються виходячи з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення операцій постачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011р. між позивачем (покупець) та ПП«Спецагротех-груп» (постачальник) було укладено договір поставки №3 (Т.3 а.с.5) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати бензин А-80 покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

ТОВ «Алвас» на підтвердження реальності виконання умов договору з ПП«Спецагротех-груп» поставки бензину А-80 надано до суду виписані ПП «Спецагротех-груп» податкові накладні: №6 від 05.08.2011р., №2 від 02.08.2011р. (Т.3 а.с.8-зворотній бік)

Також, позивачем у підтвердження отримання та транспортування нафтопродуктів від постачальника ПП «Спецагротех-груп» позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (Т.3 а.с.6-7-зворотній бік). Позивачем було сплачено кошти за отриманий товар від ПП «Спецагротех-груп», про що свідчить реєстр платіжних документів на перерахування коштів ПП«Спецагротех-груп» (Т.3 а.с.9)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012р. по справі №1570/2217/2012, яка набрала законної сили, було досліджено зазначені господарські операції ТОВ «Алвас» з ПП «Спецагротех-груп» та встановлено реальність зазначених господарських операцій і підтвердження їх відповідними первинними документами.

Також, відповідно до акту перевірки ТОВ «Алвас» завищена сума витрат за 3 квартал 2011 року на суму 1250грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Капітал-2006». Зазначений висновок зроблено відповідачем у зв'язку з отриманням акту ДПІ у м. Симферополі АРК ДПС від 26.12.2012р. №10456/22-3/34211574, згідно якого встановлено, що ТОВ «Капітал-2006» зайво включено до складу доходів суми з продажу товарів по нікчемним господарським операціям.

Так, частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.. 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним й відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину чи однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконне заволодіння ним тощо. Проте існування відповідних обставин у цій справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно - правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам із визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків у результаті вчинення таких правочинів, оскільки правочини, що мають оспорювати ся, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №000010/2280 від 13.02.2013р., у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Також, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Алвас» пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.180, ст.185, п.186.1 ст.186, ст.187 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 862 800,00грн., у зв'язку із чим Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №000011/2280 від 13.02.2013р.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р., було визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

При цьому, відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, перевіркою було встановлено завищення позивачем у перевірений період задекларованого податкового кредиту по контрагентам: ТОВ «Кароліна СВ» у сумі 78 206грн., ТОВ «Віктрейд ЛТД» у сумі 580 788грн., ТОВ «Турбо-Альянс» у сумі 867 913грн., ТОВ «Вікторія контракт» у сумі 267 376грн., ТОВ «Дизель плюс» у сумі 11 666грн. та ТОВ «Союз-Нафтопродукт-2» у сумі 107 022грн., ТОВ «Капітал-2006» на суму 250грн. Однак, з урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає необгрунтованим висновок податкового органу про порушення ТОВ «Алвас» порядку формування податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення ТОВ «Алвас» податкового кредиту на загальну суму 61 387грн. у зв'язку з тим, що згідно автоматизованої системи співставлення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлені розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ «Алвас» и задекларованих податкових зобов'язань контрагентів - постачальників.

Однак, з урахуванням того, що діючим податковим законодавством визначено індивідуальну юридичну відповідальність, юридична особа не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами, у разі якщо не доведено її обізнають щодо цього та направленість дій на отримання податкової вигоди у зв'язку із цим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013р. №000011/2280

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних ТОВ «Алвас» про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас», а податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280 скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 13.02.2013р. №000010/2280 та №000011/2280.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26 липня 2013 року.

Суддя К.О. Танцюра

.