Рішення № 33089774, 19.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження: 22-ц/790/5151/13 Головуючий 1 інст. -

Справа № 2-2043/11 Пілюгіна О.М.

Категорія: договірні Доповідач - Бездітко В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді-Бездітка В.М.,суддів колегії-Овсяннікової А.І., Коровіна С.Г.,при секретарі-Рудь А.С.розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс",

представників ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кредекс Фінанс" доОСОБА_10, ОСОБА_7,треті особи:ОСОБА_11, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, про визнання недійсним договору іпотеки, скасування заборони відчуження, накладення заборони відчуження, -ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідачів та просило визнати недійсним договір іпотеки від 24 березня 2009 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 (далі- приватний нотаріус ОСОБА_13), реєстр № 1174; скасувати заборону відчуження та вилучити записи з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що накладена приватним нотаріусом ОСОБА_13, реєстр № 1175 та земельної ділянки площею 0,1386 га за вищевказаною адресою, кадастровий номер НОМЕР_1: 00:028: 0001, реєстр № 1176; накласти заборону відчуження та внести записи в Державний реєстр іпотек про іпотеку вищевказаного нерухомого майна на підставі іпотечного договору № 4.840.07.22.1 від 27 лютого 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 19 грудня 2011 року ПАТ «Банк Восток», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ПАТ «Хоум Кредит Банк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ВАТ «Хоум Кредит Банк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ЗАТ «Хоум Кредит Банк», яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ЗАТ «Агробанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 4.840.07.22.1, посвідченого 28 лютого 2007 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 488.

28 лютого 2007 року між ОСОБА_10 та ЗАТ «Агробанк» укладено кредитний договір № 4.840.07.22 згідно умов якого позивач надав, а ОСОБА_10 одержала кредитні кошти у сумі 342590,00 доларів США на строк з 28 лютого 2007 року по 27 лютого 2017 року зі сплатою 14,5% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_10 було укладено іпотечний договір № 4.840.07.22.1, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно: домоволодіння розташоване адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,1386 га, , кадастровий номер НОМЕР_1 00:028:0001, яка знаходиться за тією ж адресою.

Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_15, реєстр № 488 та накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки житлового будинку з відповідними надвірними будовами та земельної ділянки до нього, реєстр № 489. Заборона відчуження житлового будинку та земельної ділянки була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, що підтверджується витягами №11449053 від 28 лютого 2007 року та №11449075 від 28 лютого 2077 року. Крім того, іпотеку було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом № 11449103 від 28 лютого 2007 року. Також, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 4.840.07.22 від 28 лютого 2007 року, між позивачем, ОСОБА_10 та третьою особою ОСОБА_11 було укладено договір поруки № 4.840.07.22.2, відповідно до умов якого ОСОБА_11 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_10 зобов'язань перед позивачем в повному обсязі, що виникли з договору кредиту, як існуючих на час укладення договору поруки так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Станом на 01 вересня 2010 року ОСОБА_10 має заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 3715697 гривень 90 коп.

20 березня 2009 року приватний нотаріус ОСОБА_12 зняла заборону на відчуження предметів іпотеки домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та вилучила з Державного реєстру іпотек запис про обтяження вказаних предметів іпотеки. За письмовими поясненнями нотаріуса ОСОБА_12 заборону було знято на усне прохання її постійного клієнта ОСОБА_11, без будь яких документів для отримання останнім іншого кредиту під заставу предметів іпотеки.

24 березня 2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, предметом іпотеки за яким визначені домоволодіння та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, то б то майно, яке було предметом іпотеки за договором іпотеки укладеним між банком і ОСОБА_10 Договір іпотеки від 24 березня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13, реєстр № 1174 та накладено заборону на відчуження домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, реєстри № 1175 та № 1176.

Враховуючи, що ОСОБА_10 за договором іпотеки укладеним з позивачем не мала права без письмової згоди позивача відчужувати та обмежувати предмет іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язаннями третіх осіб, а позивач такої згоди не надав, тому договір іпотеки укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 підлягає визнанню недійсним і позивач звернувся до суду з позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог.

Відповідач ОСОБА_10 у судовому засідання проти задоволення позову не заперечувала та пояснила, що вона є тільки номінальним власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Фактичним власником вказаного майна є ОСОБА_11 На його прохання вона оформила кредит на своє ім'я, хоча грошей не отримувала, та підписувала інші договори, зміст яких вона не пам'ятає.

Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити.

Треті особи ОСОБА_11, приватний нотаріус ОСОБА_12, приватний нотаріус ОСОБА_13 у судове засідання не з'явились.

Рішенням Харківського районного суду м. Харкова від 03 липня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс» задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки від 24 березня 2009 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстр 1174. В задоволені іншої частини позовних вимог ТОВ «Кредекс Фінанс» відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» суму судових витрат у розмірі по 22 грн. 75 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредекс Фінанс» ставить питання про зміни рішення суду першої інстанції та задоволення їх позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. При ухвалені судового рішення судом першої інстанції не враховано вимоги п.п. 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визначення правочинів недійсними», оскільки вимога про визнання наслідків недійсності правочину може бути заявлена одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним. Вимога про відновлення становища, що існувало до моменту порушення прав позивача не є передчасною та відповідає обсягу прав позивача, передбаченому Законом.

В апеляційних скаргах представники ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Вказали, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Судом першої інстанцій не взято до уваги обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права та не враховано, що недійсним може визнаватися лише оспорюваний договір. Судом не враховано, що на час укладання спірного договору іпотеки була відсутня заборона відчуження та /або арештів на предмет іпотеки. Позивач не надав суду для огляду оригінал пояснювальної записки приватного нотаріуса ОСОБА_12 та не встановив, на якій підставі та з якої причини була знята заборона відсунення предмета іпотеки за іпотечним договором ОСОБА_10 із ЗАТ «Агробанк» та вилучено запис з Державного реєстру іпотек про цей правочин.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши надані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представників ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ «Кредекс Фінанс» не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено наступне.

28 лютого 2007 року між ОСОБА_10 та ЗАТ «Агробанк», правонаступниками якого відповідно є ЗАТ «Хоум Кредит Банк», ВАТ «Хоум Кредит Банк», ПАТ «Хоум Кредит Банк» укладено кредитний договір № 4.840.07.22 згідно умов якого позивач надав, а ОСОБА_10 одержала кредитні кошти у сумі 342590,00 доларів США на строк з 28 лютого 2007 року по 27 лютого 2017 року зі сплатою 14,5% річних, про що свідчить вказаний договір.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 28 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_10 укладено іпотечний договір № 4.840.07.22.1, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно: домоволодіння розташоване адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,1386 га, кадастровий номер 6325185001:00:028:0001, яка знаходиться за тією ж адресою. В день укладення 28 лютого 2007 року договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_15, реєстр № 488 та накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки житлового будинку з відповідними надвірними будовами та земельної ділянки до нього, реєстр № 489. Заборона відчуження житлового будинку та земельної ділянки була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, що підтверджується витягом №11449053 від 28 лютого 2007 року №11449075 від 28 лютого 2077 року.

Іпотеку нерухомого майна: житлового будинку, прибудов, споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом № 11449103 від 28 лютого 2007 року.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 4.840.07.22 від 28 лютого 2007 року, між позивачем, ОСОБА_10 та третьою особою ОСОБА_11 було укладено договір поруки № 4.840.07.22.2, відповідно до умов якого ОСОБА_11 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_10 зобов'язань перед позивачем в повному обсязі, що виникли з договору кредиту, як існуючих на час укладення договору поруки так і тих, які можуть виникнути в майбутньому.

Станом на 01 вересня 2010 року ОСОБА_10 має заборгованість по сплаті кредиту за договором кредиту від 28 лютого 2007 року № 4.840.07.22 у розмірі 3715697 грн. 90 коп., про що свідчить розрахунок.

З пояснювальної записки приватного нотаріуса ОСОБА_12 вбачається, що останньою 20 березня 2009 року було знято заборону з реєстру заборон на спірний житловий будинок та земельну ділянку.

24 березня 2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, предметом іпотеки за яким визначені домоволодіння та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстр № 1174 та накладено заборону на відчуження домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, реєстри № 1175 та № 1176, про що свідчить Витяг з Державного реєстру іпотек № 26283994 від 22 лютого 2010 року та договір іпотеки.

Перед здійсненням нотаріального посвідчення та державної реєстрації укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 договору іпотеки, 24 березня 2009 року о 15 год. 15 хв. приватним нотаріусом ОСОБА_13 зроблено електронний запит до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за результатами чого було отримано витяг № 22982564 від 24.03.2009 року. З зазначеного витягу вбачається, що станом на 24 березня 2009 року відомості щодо накладених заборон відчуження та/або арештів на предмет іпотеки - житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2 були відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що договір іпотеки підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 2 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», оскільки вказане нерухоме майно його власник ОСОБА_10 передала в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя, то б то позивача. Відмовляючи в задоволені позовних вимог про скасування заборон відчуження та вилучення записів з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна та про накладення заборони відчуження, суд першої інстанції виходив з того, що останні є наслідком визнання договору іпотеки недійсним та такими, що заявлені передчасно, оскільки у разі набрання рішенням законної сили, позивач не позбавлений можливості звернутися до нотаріуса про вчинення вказаних дій.

Проте погодитися з висновком суду в частині задоволених позовних вимог не можна.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Із матеріалів справи убачається та встановлено судом, що ОСОБА_10 порушено вимоги п. 4.1.6 договору іпотеки від 28 лютого 2007 року щодо заборони без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Якщо позивач вважав, що укладений 24 березня 2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 договір іпотеки є нікчемним відповідно до положень ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", то мав право звернутись до суду з відповідним позовом, а не з позовом про визнання недійсним договору іпотеки.

Проте, ТОВ «Кредекс Фінанс» не зверталося до суду із вимогою про встановлення нікчемності правочину та (або) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Судом першої інстанцій не взято до уваги, який саме був обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права та не враховано, що недійсним може визнаватися лише оспорюваний договір.

Наведене свідчить про те, що рішення суду першої інстанцій в частині задоволених позовних вимог ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, а тому воно підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову .

Доводи апеляційно скарги ТОВ «Кредекс Фінанс» щодо підстав скасування рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2013 року в частині відмови у задоволені позовних вимог висновків суду не спростовують, оскільки рішення суду першої інстанції в частині визнання спірного договору іпотеки недійсним підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене, оцінив всі обставин справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг представників ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2012 року підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 24 березня 2009 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13, реєстровий № 1174 та в частині стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» суми судових витрат у розмірі 22 грн. 75 коп. з кожного. В цій частині судова колегія ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині це ж рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Кредекс Фінанс" відхилити

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги представників ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2012 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 24 березня 2009 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстровий № 1174 та в частині стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» суми судових витрат у розмірі 22 грн. 75 коп. з кожного і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" відхилити.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -