Рішення № 33086390, 15.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 р. Справа № 914/2463/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Гаражно-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-7», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Грицана Юрія Васильовича, м.Яворів Львівської області

про стягнення 20800 грн. та судових витрат на суму 2059,04 грн.

За участю представників:

від позивача: Романенко О.Д. - представник

від відповідача: Грицан Ю.В. - ФОП

Представникам позивача і відповідача роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Гаражно-будівельного кооперативу «ВЕРСТАТ-7», м.Київ до відповідача: Фізичної особи - підприємця Грицана Юрія Васильовича, м.Яворів Львівської області про стягнення 20600 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 01.08.2013р.

Ухвалою суду від 01.08.2013р. розгляд справи відкладено на 15.08.2013р., прийнято збільшення позовних вимог до 20800 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення, 338,54 грн. витрат пов'язаних з явкою представника в засідання суду, а також 1720,50 грн. судового збору.

Позивачем явку представника в судове засідання, яке відбулося 15.08.2013р. забезпечено, позов підтримано. Подано підписаний тільки позивачем акт звірки розрахунків, станом на 14.08.2013р., з якого вбачається, що заборгованість по оренді нежитлового приміщення складає 20800 грн.

Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, подано заяву від 15.08.2013р. (вх.№33247/13 від 15.08.2013р.) в якій зазначено, що між ВАТ «Вертон» і ГБК «Верстат-7» укладено договір про спільне використання мереж водопостачання і водовідведення; що зі слів головного енергетика ВАТ «Вертон» йому стало відомо про відключення водопостачання в травні 2012 року для ГБК «Верстат-7». ФОП Грицан Ю.В. звертався до ВАТ «Веркон» про надання довідки про відключення водопостачання в травні 2012 року для ГБК «Верстат-7», проте, йому було відмовлено в наданні такої інформації, оскільки ФОП Грицан Ю.В. не є стороною даного договору. Відтак, відповідачем виражено прохання про скерування запиту у ВАТ «Вертон» про видачу довідки щодо забезпечення чи не забезпечення ГБК «Верстат-7» водопостачанням.

Посилання відповідача на те, що він не міг користовуватися нежитловим приміщенням в зв'язку з відсутністю в ньому водопостачання, не можуть братися судом до уваги, оскільки з моменту укладення договору і по сьогоднішній день в нежитловому приміщенні знаходяться особисті речі відповідача і він користується приміщенням для зберігання цих речей, що відповідачем не заперечується. Договором оренди не передбачено обов'язок позивача-орендодавця забезпечити нежитлове приміщення водопостачанням і плати за водокористування не встановлено.

Також відповідачем зазначено про зачинення без можливості відкриття відповідачем (заварення) позивачем воріт, що на його думку, призвело до неможливості використання об'єкта оренди за призначенням, проте підтверджуючих доказів суду не подано. Подано для огляду лист з Святошинського РУ МВСУ у м.Києві (до матеріалів справи не додано) з якого вбачається, що зі слів відповідача відбулось закриття воріт.

Судом встановлено:

29 лютого 2012 року між Гаражно-будівельним кооперативом «Верстат-7» (орендодавцем) та ФОП Грицаном Ю.В. (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №3, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння об'єкт - дільницю мийки автомобілів за адресою вул. Дружківська, 14 на строк з 01.03.2012 року по 01.03.2013 року.

Згідно п.1.3. договору метою оренди приміщення є надання послуг членам кооперативу та власникам інших автомобілів.

Відповідно до п.2.3 договору було встановлено орендну плату в розмірі 2400 грн. в місяць, яка оплачується не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, за який проводиться оплата. Пп.2 п.3.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Сторони погодили, що об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання договору (п.1.4 договору). Про прийняття нежитлового приміщення відповідачем в користування свідчить фактичне користування приміщеннями, знаходження особистих речей відповідача в приміщенні, а також внесення ним орендної плати орендодавцю.

Відповідачем на виконання п.2.3 договору було сплачено орендну плату за користування приміщенням в 2012 році у розмірі 8000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку (додано до матеріалів справи).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, підтвердженням чого є надіслання претензій №1(54)/2013 від 05.02.2013р. та б/н від 26.04.2013р., які залишено без відповіді і задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі становить 20800 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.03.2013р.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак, за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування. Зазначені істотні умови в даному договорі є в наявності.

Відповідно до ст.793 ЦКУ, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі.

Такий договір укладений строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. До того ж відповідно до ст.794 ЦКУ, укладений договір не менше як на три роки підлягає державній реєстрації.

Слід мати на увазі, що з 01.01.2013 набрали чинності зміни до ЦК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів". Цим Законом, зокрема, у новій редакції викладено частину третю статті 640 і статтю 794 ЦК України, за змістом яких відповідно договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а державній реєстрації підлягає право користування нерухомим майном, яке виникло на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини.

Частиною другою статті 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися стосовно усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відповідні приписи частини другої статті 220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягали і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України (у редакції, чинній до 01.01.2013) пов'язувався з державною реєстрацією; відповідні правочини не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Посилання відповідача на укладений між ним та позивачем договір оренди від 27 травня 2011 року строком на 10 років не може судом розглядатися як діючий договір, оскільки цей договір є нікчемним в силу частини 1 ст.220 Цивільного кодексу України, де передбачено що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Статтею 785 ЦК України встановлено обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно з частиною другою цієї статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України.

Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Таких документів (актів) на повернення наймачем предмета договру найму не укладено.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 20800 грн.

Позивачем виражено прохання про відшкодування витрат пов'язаних із забезпеченням явки представника в засідання суму у розмірі 338,54 грн., то судом зазначається наступне.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Оскільки, інтереси позивача: Гаражно-будівельного кооперативу представляє особа, яке не є адвокатом в розумінні п.1 ст.1 та ч.1 ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", то заявлені позивачем витрати пов'язані із забезпеченням явки представника в засідання суму у розмірі 338,54 грн. не можуть вважатися судовими витратами, а відтак не можуть бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, то судовий збір за розгляд даної справи, відповідно до ст.49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грицана Юрія Васильовича (81000, Львівська область, м.Яворів, вул.Возз'єднання, 2/66, ідентифікаційний код 2496319837) на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Верстат-7» (03113, м.Київ, вул.Дружківська, 14, код ЄДРПОУ 22878200) 20800 грн. заборгованості за оренду нежитлового приміщення, 1720,50 грн. судового збору.

3. В решта позову - відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 19.08.2013р.

Суддя Станько Л.Л.