Рішення № 33086018, 15.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Cправа № 910/2951/13 15.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат України"

про стягнення 31 182,86 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

судді: Марченко О.В.

Куркотова Є.Б.

Представники:

від позивача: Дряхлов Є.О. - пред. за довір.

від відповідача: Гуденко В.Є. - пред. за довір.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" про стягнення 31 182,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 002ХП від 7 липня 2012 р., згідно з яким відповідач зобов'язався прийняти нафтопродукти на зберігання, зберігати та повернути їх позивачу або визначеній ним особі в тій же кількості, тієї ж марки, виду та якості, яка відповідає нормативним документам на продукцію. 26 жовтня 2012 р. відповідач залізничним транспортом повернув позивачу зі зберігання бензин А-92 у вагонах-цистернах №№ 74729922 та 74130873, під час отримання яких позивачем було виявлено нестачу нафтопродуктів у кількості 3,661 тон, про що складено Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 01.11.2012 р. Посилаючись на те, що нестача сталася з вини відповідача, як вантажовідправника, позивач на підставі ст. 224 ГК України просив стягнути з останнього на свою користь 31 182,86 грн. збитків у розмірі вартості втраченого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.13р. порушено провадження у справі №910/2951/13 та призначено розгляд справи на 11.03.13р.

01.03.13р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що умовами Договору №002ХП від 07.07.2012р. не передбачено відповідальність відповідача за збереження товару переданого з відповідального зберігання, при його транспортуванні. Відповідач зазначає, що ним у відповідності до п.п.3.2.2, 4.2.3 Договору №002ХП від 07.07.2012р. відповідального зберігання нафтопродуктів виконані свої зобов'язання в повному обсязі , товар відповідно до акту прийому передачі нафтопродуктів з відповідального зберігання №31 від 26.10.2012р. був переданий позивачу шляхом його завантаження з цистерни в присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат України".

У судове засідання 11.03.13р. представники сторін з'явилися. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі представником позивача надано оригінали документів для огляду.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспекторат України".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.13р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інспекторат України" та відкладено розгляд справи на 25.03.13р.

Судове засідання, призначене на 25.03.2013р. не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталася 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві" від 25.03.2012 № 152-р робочий день 25.03.2013р. оголошено вихідним днем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.13р. призначено розгляд справи на 08.04.13р.

У судове засідання 08.04.13р. з'явилися представники сторін та надали пояснення по справі. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, через канцелярію суду 21.03.13р. представником третьої особи подано письмові пояснення щодо предмету спору.

Представниками сторін у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.13р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 22.04.13р.

12.04.13р. представником позивача та представником відповідача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи

У судове засідання 22.04.13р. з'явилися представники сторін та представник третьої особи, якими надано пояснення по справі.

У зв'язку зі складністю справи, ухвалою від 22.04.2013р. призначено колегіальний розгляд справи №910/2951/13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року визначено склад суду для розгляду справи №910/2951/13: Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко В.О., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.13р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко В.О., Куркотова Є.Б.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Картавцева Ю.В. судді: Привалов А.І., Баранов Д.О., у зв'язку із перебуванням суддів Капцової Т.П., Марченко О.В. та Куркотової Є.Б. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.13р. справу №910/2951/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Картавцева Ю.В. - головуючий суддя, судді: Привалов А.І., Баранов Д.О. та призначено розгляд справи на 08.07.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко О.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.13р. справу №910/2951/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Марченко О.В., Куркотова Є.Б. та призначено розгляд справи на 08.07.13р.

Представники сторін та представник третьої особи у судове засідання, призначене на 08.07.13р. з'явилися.

Представником позивача подано заяву про зміну найменування підприємства позивача, на підтвердження чого надано Протокол Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" №12/06/13 від 12.06.13р. та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців АВ№530425 від 14.06.13р. з яких вбачається, що найменування позивача змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс".

Представник відповідача щодо задоволення заяви представника позивача про зміну найменування не заперечував.

Представником позивача у судовому засіданні надано пояснення по справі.

Представник третьої особи надав пояснення по справі та зазначив, що 26.10.12р. він брав участь у передачі відповідачу нафтопродуктів з відповідального зберігання та здійснював визначення об'єму та ваги нафтопродуктів у вагон-цистернах №74729922 та 74130873, про що склав акт замірів вагон-цистерн від 26.10.12р. Також, представник третьої особи зазначив, що запірно - пломбувальні пристрої на які є посилання в акті замірів вагон-цистерн від 26.10.12р. накладалися одразу після виміру об'єму нафтопродуктів у вагон - цистернах, у зв'язку з чим, зливання нафти з вагон - цистерн не мало місця.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.07.13 р.

11.07.13р. у судове засідання з'явилися представники сторін та представник третьої особи.

Представниками сторін надано пояснення по справі та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.13р. змінено найменування позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" та продовжено строк розгляду спору у справі №910/2951/13 на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.08.13р.

У судове засідання 15.08.13р. з'явилися представники сторін, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 08.07.13р. та розписка представника третьої особи, які свідчать про те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, була повідомлена та обізнана про дату та час розгляду справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явилася у судове засідання, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності її представника.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 15.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

7 липня 2012 р. між позивачем (клієнтом) та відповідачем (зберігач) укладено Договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 002ХП від 07.07.12р. (далі - Договір), згідно з яким, відповідач зобов'язався прийняти від позивача нафтопродукти на зберігання, зберігати та повернути їх позивачу або визначеній ним особі в тій же кількості, тієї ж марки, виду та якості, яка відповідає нормативним документам на продукцію, протягом строку дії договору, а останній зобов'язався сплатити вартість наданих послуг.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у справі копією вказаного договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов'язків зберігача під час повернення переданих на зберігання нафтопродуктів, що зумовило нестачу товару. Позивач зазначає, що 26 жовтня 2012 р. відповідач залізничним транспортом повернув позивачу зі зберігання бензин А-92 у вагонах-цистернах №№ 74729922 та 74130873, під час отримання яких позивачем було виявлено нестачу нафтопродуктів у кількості 3,661 тон, про що складено Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 01.11. 2012 р. Посилаючись на те, що нестача сталася з вини відповідача, як вантажовідправника, позивач на підставі ст. 224 ГК України просить стягнути з останнього на свою користь 31 182,86 грн. збитків у розмірі вартості втраченого товару.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 002ХП від 07.07.12р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором складського зберігання.

Спірні відносини сторін пов'язані зі зберіганням на товарному складі і врегульовані главою 66 ЦК України та договором зберігання, укладеним між ними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Порядок відпуску нафтопродуктів з відповідального зберігання врегульовано розділом 3 Договору.

Згідно з умовами п.п. 3.1.-3.3. Договору, відпуск нафтопродуктів зі зберігання клієнту, або особам, вказаним клієнтом, проводиться на підставі письмової заявки клієнта в строки, які зазначені в ній, і на вказаних в заявці клієнта умовах:

- ЕХW - резервуари підприємства, та/або

- FСА - автоцистерна на естакадах наливу підприємства, та/або

- FСА - залізнична цистерна на залізничних естакадах наливу підприємства, та або

- FСА - залізнична станція Бахмач Гомельський код 326107 (далі - станція відправлення) у відповідності з правилами Інкотермс (п. 3.1 Договору).

Кількість відпущених нафтопродуктів підтверджується належно оформленим сторонами актом прийому-передачі в день їх відпуску (п. 3.2 Договору).

У випадку відпуску нафтопродуктів зі зберігання на умовах FСА - автоцистерна на естакадах наливу підприємства акт приймання-передачі складається зберігачем на підставі даних відповідних товарно-транспортних накладних по формі 1-ТТН. Зберігач надає клієнту один екземпляр накладної ТТН разом з двома екземплярами підписаного зберігачем акта прийому-передачі нафтопродуктів (п. 3.2.1 Договору).

У випадку відпуску нафтопродуктів зі зберігання на умовах FСА - залізнична цистерна на залізничних естакадах наливу підприємства та/або FСА -станція відправлення зберігач зобов'язаний проводити відвантаження нафтопродуктів під контролем направленого клієнтом повноважного представника клієнта, або представника ТОВ "Інспекторат Україна", або іншого належним чином уповноваженого незалежного інспектора. При цьому, акт приймання-передачі складається зберігачем на підставі даних відповідних залізничних накладних/квитанцій, оформлених у відповідності з чинним законодавством.

Зберігач зобов'язаний надати клієнту два екземпляри підписаного зберігачем акта прийому-передачі нафтопродуктів разом із копією залізничної квитанції з відміткою про приймання нафтопродуктів до перевезення залізницею, оформленою у відповідності з діючим законодавством (п. 3.2.2 Договору).

Відпуск нафтопродуктів по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції-281 та Інструкції-271, а також у відповідності з даним договором (п. 3.3 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу заявку № 6-3126 про відвантаження (відпуск) з відповідального зберігання протягом 24-29 жовтня 2012 р. 495 т бензину автомобільного А-92 на умовах FСА - залізнична станція Бахмач-Гомельський, ПЗЗ, у т.ч. за рознарядкою ВР00069218 110 т бензину на ст. Кальміус Донецької залізниці одержувач нафтобаза ТОВ "ТНК-ВР Комерс" м. Макіївка.

На виконання вказаної заявки 26 жовтня 2012 р. відповідач повернув позивачу, зокрема, 105 246 т бензину А-92 у двох вагонах-цистернах №№ 74729922 та 74130873 на підставі залізничної накладної №32594913.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням умов п.3.2.2 Договору відвантаження вказаних нафтопродуктів проводилося під контролем представника ТОВ "Інспекторат Україна", що підтверджується складеним та підписаним ним та представником відповідача актом замірів вагоноцистерн від 26.10.12р., з якого вбачається, що загальна кількість нафти в двох цистернах №№ 74729922 та 74130873 становить 105 246 т.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.13р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інспекторат України", яким в письмових поясненнях по справі вх.№ 06-20/8962 від 21.03.13 зазначено, що представниками ТОВ "Інспекторат України" 26.10.12р. було проведено вимірювання рівня наповнення нафтопродуктами двох вагон-цистерн №74729922 та №74130873 та складено акт вимірювання рівня наливу нафтопродуктів, відповідно до якого маса нафтопродукту вагон-цистерн склала: у вагон-цистерні №74729922 - 52,731 МТ; у вагон-цистерні №74130873 - 52,515 МТ. ТОВ "Інспекторат України" зазначило, що представники, які проводили вимірювання рівня наповнення нафтопродуктами вагон-цистерн не здійснювали контролю за накладанням запірно-пломбувальних пристроїв на вказані вагон-цистерни.

Однак, суд критично оцінює подані письмові пояснення ТОВ "Інспекторат України", оскільки відповідно до пояснень представника ТОВ "Інспекторат України" Левенець В.В., особи яка безпосередньо брала участь у передачі відповідачем нафтопродуктів з відповідального зберігання, здійснювала визначення об'єму та ваги нафтопродуктів у вагон-цистернах №74729922 та 74130873, склала та підписала акт замірів вагон-цистерн від 26.10.12р., запірно - пломбувальні пристрої на які є посилання в акті замірів вагон-цистерн від 26.10.12р. накладалися одразу після виміру маси нафтопродуктів у вагон-цистернах і зливання нафти з вагон - цистерн не спостерігалося.

Поясненнями сторін, наявним у справі договором № 006ПЦ від 29 березня 2011 р. між позивачем та ТОВ "Інспекторат Україна" підтверджується, що під час відвантаження нафтопродуктів зі складу відповідача представник ТОВ "Інспекторат Україна" діяв як представник позивача, повноважний проводити огляд та перевірку товару при його поверненні.

Згідно з ч.3 ст.959 ЦК України, товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які мали не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про належне виконання відповідачем обов'язку з повернення прийнятого від позивача на зберігання товару.

Факт належного виконання відповідачем зобов'язань підтверджується, також, підписаним сторонами без зауважень Актом прийому-передачі нафтопродуктів з відповідального зберігання від 26.10.2012р.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на те, що Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. (далі-Інструкція), яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Згідно з розділом 1 Інструкції, вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно з п.4.1.1 Інструкції, для забезпечення достовірності і єдності вимірювань маси та об'єму нафти і нафтопродуктів підприємства зобов'язані користуватися засобами вимірювальної техніки (ЗВТ), що мають чинні відбитки повірочних тавр та/або свідоцтва про їх повірку чи державну метрологічну атестацію.

Згідно розділу 2 Інструкції, засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.5.2.3 Інструкції, під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити:

відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній;

технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою;

наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах;

відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

Згідно з п. 5.2.4 Інструкції, маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі:

надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні;

надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП;

надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

В судовому засіданні представником позивача не заперечувався той факт, що вимоги Інструкції є обов'язковими для позивача. Таким чином, позивач в силу положень п.4.1.1 Інструкції, для забезпечення вимірювання маси та об'єму нафтопродуктів у вагон-цистернах №74729922 та №74130873 зобов'язаний був користуватися засобами вимірювальної техніки (ЗВТ), застосування яких передбачено Інструкцією, та при наявності справних пломб ЗПП, на вагон-цистернах №74729922 та №74130873, зобов'язаний був спільно з працівником залізниці при виявлені нестачі нафтопродуктів понад норми природних втрат скласти комерційний акт.

Проте, як встановлено судом, в порушення п.5.2.4. Інструкції, комерційний акт за участю працівника залізниці позивачем складено не було.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача поданих суду 15.08.13 (вх.№ 06-37.2/11155), нестача нафтопродуктів у вагон-цистернах була встановлена об'ємно-масовим методом, який передбачає розкриття вагон-цистерн (зняття запірно-пломбувальних пристроїв).

Однак, відповідно до п.4.2.3. Інструкції, об'ємно-масовим та масовим динамічним методами визначається маса нафти і нафтопродуктів безпосередньо у нафто- і нафтопродуктопроводах, а також при відпуску нафтопродуктів до автоцистерн та залізничних цистерн на автоматизованих системах наливу). За цими методами об'єм та масу нафти і нафтопродуктів вимірюють із застосуванням об'ємних або масових лічильників.

Отже, об'ємно-масовий методом визначається маса нафтопродуктів при відпуску до залізничних цистерн на автоматизованих системах наливу, в той час, як позивачем, використовувався згаданий метод визначення маси та об'єму нафтопродуктів при прийнятті

вантажу (вагон-цистерн №74729922 та №74130873) на підставі залізничної накладної №32594913, що не передбачено Інструкцією та не відповідає положення п.4.2.3 останньої.

За таких підстав, суд приходить до висновку, про те, що при прийнятті позивачем, вантажу за залізничною накладною №32594913 позивачем порушено порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження залізничним транспортом, передбачений п. 5.2 Інструкції, а тому подальші дії позивача, зокрема, щодо складення Акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 01.11.12 не доводять того факту, що нестача нафтопродуктів у вагон-цистернах №74729922 та №74130873 сталася з вини відповідача.

За таких підстав доводи позивача про виявлену нестачу товару після його одержання від перевізника не свідчать про те, що втрата (нестача) нафтопродуктів сталася з вини відповідача, оскільки зібрані докази свідчать про належну кількість товару під час спільного його огляду та перевірки сторонами у справі при поверненні.

Інших належних доказів відвантаження відповідачем нафтопродуктів позивачу в меншій кількості, ніж зазначено у товаро-супровідних документах, в супереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача 31 182,86 грн., суму вартості недостачі нафти, позивачем визначено як збитки, з посиланням на ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); збитки, завдані такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вину особи, внаслідок протиправної поведінки якої було заподіяно збитки.

Відсутність одного із елементів складу господарського правопорушення виключає відповідальність особи у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, а саме не доведено наявність складу господарського правопорушення. Наявні в матеріалах справи докази, а саме Акт прийому-передачі нафтопродуктів з відповідального зберігання від 26.10.2012р., підписаний сторонами без зауважень та Акт замірів вагоноцистер від 26.10.12р., спростовують твердження позивача про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором та вказують на відсутність протиправної поведінки з боку відповідача як обов'язкового елементу складу господарського правопорушення, що виключає наявність інших елементів господарського правопорушення та можливість притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Доводи позивача про виявлену нестачу товару після його одержання від перевізника не свідчать про те, що втрата (нестача) нафтопродуктів сталася з вини відповідача як зберігача, оскільки не підтверджується матеріалами справи, а складений позивачем Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 01.11. 2012 р. є документом позивача, підписаним працівниками позивача без участі працівників залізниці або відповідача, в той час, як належним доказом на підтвердження нестачі нафтопродуктів, що прибули залізницею у вагон-цистернах зі справними ЗПП, відповідно до п.5.2.4. Інструкції, є комерційний акт, який позивачем за участю представника залізниці складено не було.

Таким чином, викладене свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння відповідачем збитків у зазначеному розмірі.

Доводи позивача про виявлену нестачу товару після його одержання від перевізника не свідчать про те, що втрата (нестача) нафтопродуктів сталася з вини відповідача як зберігача, оскільки зібрані докази свідчать про належну кількість товару під час спільного його огляду та перевірки сторонами у справі при поверненні.

Стосовно заявлених відповідачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 3200,00 грн. - суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано Договір про надання правової допомоги №27/04-00026 від 18.02.2013р., укладений між відповідачем та адвокатом Гуденко Валерієм Євгеновичем та Додаткову угоду №27/04-00029 від 28.02.2013р. до Договору, відповідно до яких адвокат Гуденко В.Є. зобов'язався надати консультаційні юридичні послуги щодо стягнення з ТОВ «Строй Центр» недостачі нафтопродуктів на суму 31 182,86 грн. за договором зберігання нафтопродуктів з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс»; платіжне доручення №191 від 01.03.2013р., з якого вбачається, що відповідачем було сплачено адвокату Гуденко В.Є. 3200,00 грн. за надання правової допомоги згідно Додаткової угоди №27/04-00029 від 28.02.2013р. до Договору про надання правової допомоги №27/04-00026 від 18.02.2013р.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4603 від 26.07.11 та довіреність № 35/2 від 18.02.13 на ведення судових справ.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідачем належними доказами підтверджено понесення ним витрат на послуги адвоката в розмірі 3200,00 грн.

Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються - на позивача.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, понесені по справі судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс" (03110, м.Київ, вул. Солом'янська, буд.11, код ЄДРПОУ 33500195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" (02160, м.Київ, проспект Возз'єднання, буд.7-А, код ЄДРПОУ 35823120) витрати на послуги адвоката в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:20.08.2013 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

судді: Марченко О.В.

Куркотова Є.Б.