Рішення № 33086005, 20.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14810/13 20.08.13За позовом Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю

до Фізичної особи-підприємця Іваха Сергія Анатолійовича

про стягнення 10 000,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Случак О.О.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Іваха Сергія Анатолійовича (далі-відповідач) про стягнення 10 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором №010513 про надання послуг механізмами та автотранспортом від 15.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання н з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем Івахом Сергієм Анатолійовичем та Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір №010513 про надання послуг механізмами та автотранспортом, умовами якого передбачено, що позивач від свого імені та за рахунок відповідача забезпечує здійснення перевезення вантажу відповідача автомобільним транспортом у міському й приміському сполучені, а також послуг механізмами.

Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язаний вчасно, у порядку й розмірах, встановлених даним договором, сплачувати позивачу за спожиті послуги.

Згідно п. 5.1. договору вартість послуг визначається фактичним часом роботи механізмів і автотранспорту та встановлюється на підставі тарифів чи попередньо обговореною договірною ціною шляхом укладання додаткової угоди.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що послуги механізмами та автотранспортом надаються при умові 100% передоплати, остаточний розрахунок в кінці місяця після підписання актів виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті передбачені договором послуги на загальну суму 10 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 31.05.2013 р., (згідно рахунку №947 від 20.05.2013 р.), який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 10 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 10 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №010513 про надання послуг механізмами та автотранспортом від 15.05.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами належним чином, надав всі передбачені договорами послуги, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 10 000,00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 5.3. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 10 000,00 грн. повинен бути виконаний в момент підписання актів приймання-здачі виконаних робіт, оскільки день підписання являвся останнім в місяці підписання акту.

Крім того, позивачем направлялася на адресу відповідача претензія №09 від 06.06.2013 р., яка отримана відповідачем 25.06.2013 р., з вимогою оплатити наявну заборгованість.

Проте, відповідачем жодної відповіді на подану претензію надано не було.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №010513 про надання послуг механізмами та автотранспортом від 15.05.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основної заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іваха Сергія Анатолійовича (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 10, кв. 105, ідентифікаційний код 2997318512), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, ідентифікаційний код - 14073675) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.