Рішення № 33085886, 08.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2145/13 08.08.2013 08.08.2013 08.08.2013

Провадження №22-ц/784/1880/13 Головуючий у 1-ї інстанції Міщенко Г.В.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

суддів: Самчишиної Н.В., Крамаренко Т.В.,

із секретарем: Яценко Л.В.,

за участю: прокурора - Добрікової І.В., представника позивача - Власова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

прокурора Березнегуватського району Миколаївської області

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 8 квітня 2013 року

за позовом

Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області, Управління культури національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі - Управління культури національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації)

до

Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області

(надалі -Березнегуватська РДА), ОСОБА_3

про

визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з позовом в інтересах Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області, Управління культури Миколаївської облдержадміністрації правонаступником якого є Управління культури національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації до Березнегуватської РДА, ОСОБА_3 в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Березнегуватської РДА Миколаївської області № 308 від 04 квітня 2012 року в частині надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 916649, виданий 09 липня 2012 року на ім'я ОСОБА_3 та повернути земельну ділянку площею 1,9556 га розташовану в межах Білокриницької сільської ради Березнегуватського району у власність держави.

Прокурор зазначав, що на земельній ділянці площею 1,9556 га в межах території Білокриницької сільської ради Березнегуватського району, яка була надана на підставі оскаржуваного розпорядження у приватну власність ОСОБА_3, розташований курган, який взятий на облік та під охорону держави як об'єкт культурної спадщини місцевого значення та має історико- культурну цінність.

Посилаючись на те, що Березнегуватська РДА Миколаївської області незаконно розпорядилася зазначеною земельною ділянкою, передавши її у власність відповідачу без відповідного погодження проекту відведення земельних ділянок з органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації, просив про задоволення позову.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9556 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Білокриницької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області серії ЯК № 916649, виданий ОСОБА_3 Березнегуватською РДА 09 липня 2012 року та повернуто вказану земельну ділянку у власність держави.

В задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Березнегуватської РДА № 308 від 04 квітня 2012 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Березнегуватської РДА № 308 від 04 квітня 2012 року на підставі якого ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо скасування розпорядження голови Березнегуватської РДА в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 140 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку й така підстава припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, відповідно до якого видано державний акт, у ЗК України відсутня.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Березнегуватської РДА № 697 від 06 жовтня 2011 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств в межах території Білокриницької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (а.с.5).

Розпорядженням Березнегуватської РДА від 04 квітня 2012 року № 308 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарств» передано 56 громадянам у власність земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств із земель державної власності за списком, наведеним у додатку до розпорядження (а.с.6).

На підставі вказаного розпорядження 09 липня 2012 року ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на передану йому у власність земельну ділянку площею 1,9556 га , для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (чинної на час дачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність) (надалі - Закон) до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить погодження проектів відведення земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, в межах повноважень, делегованих центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно п. 17 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону до повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції належить надання висновків щодо відведення земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб - в межах повноважень, визначених органом охорони культурної спадщини вищого рівня.

Наказом начальника управління культури Миколаївської облдержадміністрації № 6 від 10 січня 2009 року делеговано з 02 лютого 2009 року відділам культури і туризму райдержадміністрацій повноваження у сфері охорони культурної спадщини в межах території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі підготовка та надання висновків щодо погодження проектів відведення земельних ділянок, що призначаються для сільськогосподарських потреб.

Пунктом п. 3 цього ж наказу визначено, що державна інспекція по охороні пам'яток культури в Миколаївській області видає довідки щодо погодження проектів відведення земельних ділянок.

Тобто, до компетенції органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації належить погодження проектів відведення земельних ділянок, тоді як до компетенції районних державних адміністрацій входить право готувати і надавати такі висновки для подальшого їх погодження.

В матеріалах справи міститься Висновок комісії від 05 січня 2012 року № 1/2 щодо погодження проекту відведення земельної ділянки 56 особам, у тому числі ОСОБА_3, згідно якого відділом культури і туризму райдержадміністрації погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства.

Між тим, вказаний висновок не було погоджено з органом охорони культурної спадщини Миколаївської обласної державної адміністрації.

Наказом Управління культури Миколаївської облдержадміністрації від 10 жовтня 2012 року № 235 «Про затвердження переліків об'єктів культурної спадщини», затверджено перелік щойно виявлених нерухомих об'єктів культурної спадщини - пам'яток археології місцевого значення Миколаївської області виявлених протягом 2012 року.

До цього Переліку увійшла курганна група (6 насипів) періоду ІІІ тис до н.е - І тис. н.е, що розташована на земельних ділянках в межах території Березнегуватського району, у тому числі на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_3, вказаний об'єкт належить до земель історико - культурного призначення та відповідно до ст. 53 , ч.4 ст. 84 ЗК України не може передаватись у приватну власність.

Оскільки передача земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулася з порушенням порядку погодження проекту відведення земельної ділянки, тому розпорядження Березнегуватської РДА Миколаївської області від 04 квітня 2012 року № 308, що встановлює право власності відповідача на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню, а Державний акт у відповідності до вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України слід визнати недійсним.

Вирішуючи спір та визнаючи недійсним державний акт на право власності на землю від 09 липня 2012 року і відмовляючи в скасуванні рішення про передачу у власність земельної ділянки, на підставі якого виданий оспорюваний правовстановлюючий документ, суд не звернув увагу що державний акт є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Таким чином, рішення в частині відмови в задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Березнегуватської РДА № 308 від 04 квітня 2012 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення про задоволення позову.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося, а тому не було предметом розгляду апеляційної інстанції

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Березнегуватського району Миколаївської області -задовольнити.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Березнегуватської РДА № 308 від 04 квітня 2012 року в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Березнегуватської РДА № 308 від 04 квітня 2012 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,9556 га. в межах території Білокриницької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Судді: