Постанова № 3308531, 16.02.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.02.09Справа №2-а-301/08 (14:57 год.) м. СімферопольОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС"

до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК

про визнання недійсним повністю рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Салюкова Наталя Павлівна, довіреність № б/н від 07.11.08;

Вагнер Вікторія Борісівна, довіреність № б/н від 07.11.08; Звягін Микита Ігорович, довіреність № б/н від 29.01.08.

від відповідача: не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про визнання недійсним повністю рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК № 69 від 13.07.07 р

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.08 відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.08 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення Постанов Ради Міністрів АРК від 26.09.06 № 551 та від 23.01.2007 р. № 30 “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” прийняв рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на підставі акту, яким встановлено завищення цін на хліб першого ґатунку “Паляниця Українська” за періоди з 01.11.06 по 19.06.07 та з 19.06.07 по 20.06.07. Позивач посилається на факт продажу хліба першого ґатунку “Паляниця Українська” двома шляхами: 1) без упаковці та ненарізаним; 2) в упаковці нарізаним. Позивач здійснював збільшення ціни хліба першого ґатунку “Паляниця Українська” в упаковці нарізаним, тим самим включав в загальну ціну вартість додаткових послуг - пакування, нарізку та витрати на комунальні послуги, заробітну платню працівників позивача, відрахування на соціальні заходи, загально виконавчі витрати, що не заборонено діючим законодавством України, зокрема положеннями Постанов Ради Міністрів АРК від 26.09.06 № 551 та від 23.01.2007 р. № 30 “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів”.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що у відповідності зі ст. 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, п. 1. підпунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”№ 1548 від 25.12.1996 року Радою Міністрів АР Крим були прийняти Постанови Ради Міністрів АРК від 26.09.06 № 551 та від 23.01.2007 р. № 30 “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів”. Позивачем в порушення п. 1.1 зазначених постанов ціна на соціально значимі сорти хлібу, а саме хліб з борошна першого ґатунку “Паляниця Українська” була завищена від 0,35 грн. до 0,60 грн. За підсумками встановленого порушення, позивачем необґрунтовано отримана виручка у розмірі 5692,00 грн., що потягло застосування положень ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”щодо вилучення суми виручки та штрафу у подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (у новій редакції), що зареєстрований 26.03.08 за № 11451050003000493 державним реєстратором виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим позивач створений шляхом обєднання майна і грошових внесків засновників відповідно до Господарського кодексу України, Закону України “Про господарські товариства” з метою отримання прибутку. Згідно до п. 1.10 Статуту позивач є юридичною особою (а.с. 20-27).

Основним видом господарської діяльності позивача відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за КВЕД 15.81.0 є виробництво хліба та хлібобулочних виробів (а. с. 20).

За результатами перевірки відповідно до Акту від 20.06.2007 р. відповідач встановив, що позивач виробляє хліб з борошна першого ґатунку “Паляниця Українська”, ціна якого підлягає державному регулюванню. Даний вид хлібу реалізується двома шляхами: 1) без упаковці та ненарізаним за ціною 1,5 грн. за 1 кг.; 2) в упаковці нарізаним з 01.11.06 по 19.06.07 за ціною 2,00 грн. за 1 кг та з 19.06.07 по 20.06.07 за ціною 2,25 грн. за 1 кг. Актом відповідача від 20.06.2007 р. встановлено, що положення пункту 1.1 Постанови Ради Міністрів АРК від 26.09.06 № 551 “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів”та пункту 1.1 Постанови Ради Міністрів АРК від 23.01.2007 р. № 30 “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” позивачем порушені, що і зумовило встановлення відповідачем в ході перевірки завищення позивачем ціни з борошна першого ґатунку “Паляниця Українська” на 5691,69 грн. (а. с. 6-8).

13 липня 2007 року відповідачем було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 69 від 13.07.2007 року, відповідно до якого вирішено вилучити у позивача в доход державного бюджету 5692,00 грн необґрунтовано одержаної виручки та штрафу у розмірі 11384,00 грн. (а. с. 9).

Судом також досліджені наступні матеріали справи, надані позивачем в процесі судового розгляду справи: калькуляція № 1 від 16.06.2007 року про виробництво хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку, ГОСТ 27842-88, (а. с. 10), товарно- транспортна накладна № РН-0017930 від 12.06.07 (а. с. 11), товарно-транспортна накладна № РН-0018222 від 17.06.07 (а.с. 12), калькуляція № 2 від 16.06.2007 року про виробництво хліба “Паляниця Українська” нарізаного в термоупаковці 1 гатунку, ГОСТ 27842-88 (а.с. 13), довідка позивача про витрати на збут хліба “Паляниця Українська”1 гатунку, ГОСТ 27842-88 з 01.06.2007 по 30.06.2007 р. (а.с. 14), розрахунок статей калькуляції (а.с. 63-65), калькуляційна картка позивача № 8 (а.с. 66), технологічна карта “Паляниця Українська” ГОСТ 27842-88 від 17.04.07 (а.с. 67-69), Державний стандарт Союзу РСР. «Хліб з пшеничного борошна. Загальні технічні умови» ГОСТ 27842-88 (а.с.70-71).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до пункту 1 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим відповідач є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується йому (а.с. 73-77).

Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами в АРК у відносинах з фізичними чи юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до положень ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положення ч. 2 ст. 69 КАС України також зазначають, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” від 03.12.90р. №507-XІІ (із змінами та доповненнями) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Положеннями ст. 9 Закону України “Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.14 даного Закону, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Враховуючи викладене, до компетенції відповідача відноситься державний контроль за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України N 1548 від 25.12.1996 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбаси варені, молоко, сир, масло тваринне та олію.

Так, пунктом 1.1 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 551 від 26.09.2006 року встановлена гранична торговельна надбавка до оптової ціни виробника, що забезпечує роздрібні ціни на соціально значимі сорти хлібу, а саме за хліб з борошна першого ґатунку у розмірі 1,65 грн. на 1 кг (а.с. 90-92).

Пунктом 1.1 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 30 від 23.01.2007 року встановлена гранична торговельна надбавка до оптової ціни виробника, що забезпечує роздрібні ціни на соціально значимі сорти хлібу, а саме за хліб з борошна першого ґатунку у розмірі 1,65 грн. на 1 кг (а.с. 97-99).

Одночасно, пунктом п.5 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” №551 від 26.09.2006 встановлено: “рекомендувати підприємствам-виробникам забезпечувати середнє місячне виробництво хліба з борошна першого ґатунку в обсягах не менш рівня відповідного періоду 2004 року. Аналогічне положення міститься у п. 6 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 30 від 23.01.2007 року.

Дану рекомендацію слід розуміти як таку, що встановлює та доводить до виробників певні обсяги виробництва соціально значимих сортів хліба на рівні 2004 року, а отже предметом дослідження в ході перевірки повинні бути передусім обсяги виробництва хліба за період, що перевірявся, проведення аналізу обсягів виробництва порівняно з 2004 роком для того, щоб виявити, яку кількість з виробленого хліба позивач повинний виробляти за регульованими цінами. Встановлення обсягів виробництва соціально значимих сортів хліба є істотною умовою для вирішення питання про відповідальність субєкта господарювання, оскільки саме через доведення обсягів виробництва можливо встановити, чи відбулося порушення дисциплін цін на соціально значимі сорти хлібу в межах встановлених органами місцевої влади обсягів виробництва.

В акті перевірки відповідача від 20 червня 2007 року не містяться посилання на факти недотримання позивачем рекомендацій щодо забезпечення середнього місячного виробництва хліба з борошна першого ґатунку в обсягах не менш рівня відповідного періоду 2004 року, отже це питання не було зясоване в ході перевірки. В ході судового розгляду справи відповідач також не надав доказів щодо того, в яких обсягах позивач повинний був виробляти хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку ГОСТ 27842-88 як соціально значимого сорту хліба.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд критично ставиться до наявності факту порушення позивачем положень пунктів п.1.1. Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 551 від 26.09.2006 та Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 30 від 23.01.2007 року, оскільки встановлення порушення щодо перевищення цінна соціально значимі сорти хліба можливе лише за умови дослідження дотримання позивачем пунктів 5 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 551 та 6 Постанови Ради міністрів АР Крим “Про регулювання цін на основні групи продовольчих товарів” № 30 від 23.01.2007 року щодо рекомендацій забезпечити середньомісячне виробництво хліба із муки першого гатунку в обсягах не менш рівня відповідного періоду 2004 року.

Як раніш встановлено судом, позивач створений з метою отримання прибутку.

Як випливає зі змісту калькуляції № 1 виробництва хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку, рентабельність вказаного соціального значимого хліба складає мінус 25,26 % при реалізації одного виробу, отже виробництво такого хліба є збитковим.

Позивач з метою отримання прибутку, не обмежуючі нормативні обсяги виробництва соціально значимого виду хліба, збільшив ціну хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку нарізаного та упакованого за рахунок додаткових послуг: нарізки та пакування, що не суперечить чинному законодавству, в отже виробляв хліб “Паляниця Українська” 1 гатунку як соціально значимий сорт хліба, так і хліб “Паляниця Українська” з додатковими послугами у вигляді нарізки та упаковки як звичайний хліб, від реалізації якого очікував на прибуток.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року N 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N 1047/6238 Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно з пунктом 3.2 вказаної Інструкції в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Вивчивши акт перевірки від 20.06.2007р., суд вважає, що він не відповідає вищевказаним вимогам Інструкції, оскільки в ньому детально не відображений механізм скоєння порушення, відсутні посилання на документи первинного бухгалтерського обліку: калькуляції цін при виробництві хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку, товарно-транспортні накладні, довідки позивача про витрати на збут хліба “Паляниця Українська” 1 гатунку за період з 01.06.2007 по 30.06.2007 р., калькуляційну картку позивача № 8, технологічну карту хліба “Паляниця Українська” від 17.04.07, Державний стандарт Союзу РСР. «Хліб з пшеничного борошна. Загальні технічні умови» ГОСТ 27842-88, товарно-транспортні накладні за весь період перевірки.

Крім того, суд зазначає, що у вирішенні спору про стягнення економічних санкцій потрібно враховувати, що виручкою від реалізації продукції є сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції, тоді як такий факт під час проведення перевірки позивача не досліджувався і не був предметом перевірки, оскільки в акті перевірки відсутнє посилання на платіжні документи, що підтверджують надходження плати на розрахункові рахунки чи в касу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" за реалізовану продукцію.

Зі змісту акту перевірки від 20 червня 2007 року випливає, що відповідачем складені додатки до акту на 3 аркушах. Ці додатки є невідємною частиною акту перевірки, але відповідач не надав суду вищевказані додатки, документи первинного бухгалтерського обліку та інші матеріали перевірки, які є невідємною частиною зазначеного акту перевірки.

За такими обставинами відповідно до положень ст. 72 КАС України не можна визнати рішення № 69 від 13.07.2007 року Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" законним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що рішення № 69 від 13.07.2007 року Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" не є таким, що прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та добросовісно.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.02.09 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.02.09р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим № 69 від 13.07.2007 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 17076,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (м. Феодосія, вул. Федько,52, 98107, п\р 260079800583 в КФ ВАТ ВТБ, код з ЄДРПОУ 32641630, МФО 384618) з Державного бюджету України ( розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; Отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; код ЄДР 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.