Рішення № 33084731, 05.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10400/13-ц

Провадження №2/761/4976/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

05 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарях Подмазко О.Д., Іовенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є клієнтом ПАТ «Таврика» з 2010 року. 18.06.2010 р. між ним та банківською установою був укладений договір по відкриття карткового рахунку та його обслуговування № 7392. За умовами договору банк серед інших зобов'язань відкрив позивачу основний технічний картковий рахунок НОМЕР_2 в доларах США та здійснював його обслуговування. В подальшому в рамках договору № 7392 позивачем було відкрито також рахунки в євро та гривні. Користуючись правом наданим договором позивач поповнював карткові рахунки. Станом на 01.03.2013 р. залишок грошових коштів на рахунку з урахуванням виплачених 20.02.2013 р. 20 684,00 доларів США становив 75 128,63 доларів США, що підтверджується банківською довідкою. Також 05.01.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського строкового вкладу «Таврійська скарбничка» № ТС 466. За умовами договору банк прийняв від позивача у тимчасове користування до 30.01.2013 р. грошові кошти у розмірі 13 600,00 євро та взяв на себе зобов'язання сплатити відсотки із розрахунку 9,25% річних. В рамках цього договору позивачем ще були внесені наступні грошові кошти: 100 000,00 євро 23.01.2012 р., 140 520,00 євро 24.01.2012 р. Як свідчить довідка банку станом на 01.03.2013 р. залишок грошових коштів на особовому рахунку № ТС 466 з урахуванням нарахованих процентів за вкладом становив 275 601,53 євро. Крім того 11.01.2012 р. між сторонами був укладений договір строкового банківського вкладу «Таврійська скарбничка» № ТС 511. За умовами даного договору позивачем протягом січня 2012 р. - серпня 2012 р. внесено грошові кошти загальною сумою 111 000,00 доларів США. Станом на 01.03.2013 р., за довідкою відповідача залишок коштів за вказаним договором з урахуванням нарахованих відсотків (10,25% річних) становить 932 193,68 доларів США. У зв'язку із отриманням інформації стосовно рішення НБУ щодо накладення ряду обмежень на здійснення банківських операцій банком 2Таврика» позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти. Проте, банк відмовився виконати прохання позивача у зв'язку із введенням в банку тимчасової адміністрації. На думку позивача наявність тимчасової адміністрації не було перешкодою для виконання банком взятих на себе зобов'язань за договорами. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд визнати його кредитором ПАТ "Таврика» на загальну суму 10939341,43 грн. і внести дану суму до загального реєстру кредиторів, за рахунок коштів одержаних від ліквідації та реалізації майна ПАТ «Таврика» задовольнити вимоги позивача на суму 75128,63 доларів США, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_2, що в гривневому еквіваленті становить 600503,14 грн.; 529,43 євро, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_3, що в гривневому еквіваленті становить 5 555,84 грн.; 669,34 грн., які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4; 275601,53 євро, які знаходяться на особовому рахунку НОМЕР_5, що в гривневому еквіваленті становить 2892162,82 грн.; 932193,68 доларів США, які знаходяться на особовому рахунку НОМЕР_6, що в гривневому еквіваленті становить 7451024,08 грн.

В подальшому представник позивача змінив та зменшив вимоги. Зазначив, що відповідач частково задовольнив вимоги позивача на суму 10911527,30 грн., дана сума включена до реєстру акцептованих кредиторів банку (4 черга), про що свідчить лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.-7.2013 р. Позивач погоджується з розміром вимоги, визнаної відповідачем та зменшує частину вимог в сумі 27 814,13 грн., що є різницею між сумою зазначеною в позові та сумою зазначеною у листі від 11.07.2013 р. Враховуючи, що банк визнав позивача кредитором, представник ОСОБА_1 просить стягнути на користь останнього з відповідача 10911527,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник ПАТ «Таврика» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника позивача.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що між ПАТ «Таврика» та ОСОБА_1 18.06.2010 р. було укладено договір про відкриття карткового /карткових рахунку/ рахунків та його/їх обслуговування № 7392.

05.01.2012 р. між банком та позивачем було укладено Договір банківського строкового вкладу «Таврійська скарбничка» № ТС466 та 11.01.2012 р. Договір банківського строкового вкладу «Таврійська скарбничка» № ТС 511.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були виконані умови зазначених договорів та грошові кошти, передбачені умовами договорів внесені на відкритий позивачеві карткові рахунки та прийняті відповідачем на депозитні строкові рахунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Станом на 01.03.2013 р., як свідчить довідка банку на карткових рахунках ОСОБА_1 обліковувались грошові кошти на загальну суму - 75 128,63 доларів США.

За довідкою відповідача, станом на 01.03.2013 р. на депозитних рахунках за договором № ТС 466 строкового банківського вкладу залишок коштів позивача становив 275 601,53 євро, за договором № ТС 511 строкового банківського вкладу - 932193,68 доларів США.

12.03.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Таврика» з заявою про повернення грошових коштів відповідно до умов укладених договорів.

Як свідчить лист № 10/016-1156 від 13.03.2013 р. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію вкладнику ОСОБА_1 відмовлено у поверненні грошових коштів у зв'язку із введенням в ПАТ «Таврика» тимчасової адміністрації з 21.12.2012 р. по 20.03.2012 р. та обмеженням здійснення видаткових операцій по рахункам клієнтів.

За приписами ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплавом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 17 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року, вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень статті 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому, відповідно до положень ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

11.07.2013 р. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію листом № 5650/4 повідомила ОСОБА_1 про затвердження акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Таврика» та про ту обставину, що вимоги позивача в сумі 10911527,30 грн. підлягають задоволенню згідно до 4 черговості.

Таким чином на день розгляду справи, ПАТ «Таврика» визнав вимоги ОСОБА_1 на зазначену суму.

Під час розгляду справи доказів, які б свідчили про виконання з боку банку взятих на себе зобов'язань за договорами, що їх було укладено з позивачем отримано не було.

За таких обставин, беручі до уваги визнання ПАТ «Таврика» вимог ОСОБА_1 на суму 10911527,30 грн. та, беручі до уваги відсутність заперечень з боку позивача щодо суми боргу, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, ст. 41 Конституцією України, ст.ст. 526, 1060,1058 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (код ЄДРПОУ 19454139) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) суму у розмірі 10911527 грн. 30 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (код ЄДРПОУ 19454139) на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3 556 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя