Рішення № 33082900, 07.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.2013 Справа № 905/2912/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Украинский продукт», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства «Дарві», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 29 949,37грн., 3% річних у сумі 748,32грн., інфляційних витрат у розмірі 149,75грн.

за участю:

від позивача: Краснопольська О.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Украинский продукт», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Дарві», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29 949,37грн., 3% річних у сумі 748,32грн., інфляційних витрат у розмірі 149,75грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 29 949,37грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: листа-вимоги на суму 29 949,37грн. №344 від 18.04.2012р., видаткових накладних, правоустановчих документів Приватного підприємства «Украинский продукт».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 41, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

28.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії податкових накладних та довідку №2705/1 від 27.05.2013р. за підписом в.о. директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що між Приватним підприємство «Украинский продукт» та Приватним Підприємством «Дарві» було укладено договір поставки №1662 від 04.01.2010р., але поставка товару Позивачем Відповідачу здійснювалася поза межами даного Договору та претензії Позивача до Відповідача за даним договором відсутні.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 02.07.2013р. справу передано на розгляд судді Макарова Ю.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 07.08.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84318, м.Краматорськ, вул.Архангельська, буд. 222

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Приватним підприємством «Украинский продукт» було поставлено товар, Приватне підприємство «Дарві» отримало товар на загальну суму 29 949,37грн., що підтверджується видатковими накладними №339879/08 від 29.10.2010р. на суму 6 127,51грн., №343403/08 від 03.11.2010р. на суму 9 610,50грн., №344937/08 від 05.11.2010р. на суму 4 418,16грн., №346478/08 від 08.11.2010р. на суму 3 688,80грн., №348359/08 від 10.11.2010р. на суму 3 908,40грн., №349287/08 від 11.11.2010р на суму 2 196,00грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними, які міститься в матеріалах справи.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості №344 від 18.04.2012р., докази направлення підтверджені описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією від 18.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис та печатку представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації Приватне підприємство «Украинский продукт» передав продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога про сплату заборгованості, який направлено Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (докази направлення підтверджені описом поштового вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 29 949,37рн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 29 949,37грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 29 949,37грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 149,75грн., 3% річних від суми загального боргу складає 748,32грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 89,85грн.

Суд відмовляє у задоволенні інфляційних витрат за лютий 2013р., оскільки у лютому 2012р. індекс інфляції складав 99,9%, отже за вказаний період наявна дефляція. Тому від'ємне значення інфляції не підлягає стягненню з Відповідача.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення 3% річних у сумі 746,68грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Украинский продукт», м.Донецьк до Приватного підприємства «Дарві», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 29 949,37грн., 3% річних у сумі 748,32грн., інфляційних витрат у розмірі 149,75грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дарві» (84318, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Архангельська, б.222, ЄДРПОУ 35748541, р/р 26008301316085 в ОТП Банк, МФО 335775) на користь Приватного підприємства «Украинский продукт» (м.Донецьк, вул.Зубкова, 2, ЄДРПОУ 30998591, р/р 2600130529501 в ДЦВ ПАТ «Банк Кредит Дніпро» в м.Донецьку, МФО 305749) заборгованість у розмірі 29 949,37грн., інфляційні витрати у сумі 89,85грн., 3% річних у сумі 746,68грн., судовий збір у розмірі 1717,07грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 07.08.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.13р.