Ухвала суду № 33080639, 15.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2273/13 15.08.2013 15.08.2013 15.08.2013

Справа № 22ц/784/1993/13 Суддя першої інстанції Притуляк І.О.

Категорія 24 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Крамаренко Т.В., Царюк Л.М.,

при секретарі Орельській Н.М.,

за участю: представника позивача - Тертичної Ю.В.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року за позовом міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (надалі - КП «Миколаївводоканал») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та зустрічним позовом ОСОБА_3 до КП «Миколаївводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

12 грудня 2012 року КП «Миколаївводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання.

Позивач посилався на те, що відповідач проживає в АДРЕСА_1 та є споживачем централізованого водопостачання та водовідведення.

За період з 1 березня 1999 року по 1 жовтня 2010 року у відповідача утворився борг за надані послуги у розмірі 769.00 грн. та з 1 жовтня 2010 року по 1 листопада 2012 року відповідно 915.57 грн., а всього заборгованість складає 1684.57 грн.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму боргу.

20 березня 2013 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до КП «Миколаївводоканал», де просив суд зобов'язати відповідача встановити в його квартирі прилад обліку спожитої води, провести перевірку виконаних робіт по заміні внутрішньобудинкових систем водопостачання і водовідведення по АДРЕСА_1 та вул. Миколаївській, 40, визначити вартість цих робіт та нарахувати ці суми на абонентну плату для подальших платежів.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом роз'єднані та вимоги щодо зобов'язання КП «Миколаївводоканал» про зобов'язання встановити прилад обліку використаної води за адресою АДРЕСА_1 та проведення перевірки виконаних робіт по заміні внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення по зазначеній адресі об'єднані в одне провадження з первісним позовом. В об'єднані решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року позов КП «Миколаївводоканал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Миколаївводоканал» 915 грн. 57 коп. заборгованості за сплату послуг з водопостачання та водовідведення та 214 грн. 60 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог КП «Миколаївводоканал» відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до КП «Миколаївводоканал» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду тільки в частині вирішення його зустрічних позовних вимог скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд, оскільки, на його думку, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам у справі та прийшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які постачає позивач до квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивачем на ім'я ОСОБА_3 було відкрито окремий особовий рахунок № НОМЕР_1.

Заборгованість по поточним платежам відповідача за вказані послуги з 1 жовтня 2010 року по 1 листопада 2012 року складає 915, 57 грн.

Відносини споживача та постачальника житлово-комунальних послуг (зокрема послуг з водопостачання та водовідведення) регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі - Правил надання послуг), Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року (надалі - Правила утримання), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року (надалі - Правила користування системами ) та інш.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що засіб обліку - прилад, технічний прилад для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормативні метрологічні характеристики, а внутрішньобудинкові системи це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах цього будинку.

Відповідно до п. 9 Правил надання послуг у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником та постачальником за рахунок коштів споживача.

Отже, ініціатором встановлення приладу обліку є споживач, за кошти якого вирішується питання щодо облаштування квартири приладом обліку.

Проте, ОСОБА_3 не надав суду будь-яких доказів, які свідчили б про наміри і дії останнього установити засіб обліку води у своїй квартирі та заперечення КП «Миколаївводоканал» з цього приводу, а тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання КП «Миколаївводоканал» установити засіб обліку в квартирі відповідача.

Крім того, за п. 1.6 Правил користування системами за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Як встановлено в судовому засіданні будинок АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_3, перебуває на балансі житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Бриз».

За такого, питання, пов'язані з перевіркою внутрішньобудинкових систем водопостачання та каналізації за зазначеною адресою, вирішуються балансоутримувачем вказаного житлового будинку.

Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що перевірка зміни внутришньобудинкових мереж не входить до обов'язків КП «Миколаївводоканал», а відтак позовні вимоги зустрічного позову в цій частині також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України законність і обґрунтованість ухваленого рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог КП «Миколаївводоканал» до ОСОБА_3 апеляційним судом не перевірялась, оскільки в цій частині не оскаржувалися.

Доводи апеляційної скарги висновки місцевого суду не спростовують, а тому підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: