Ухвала суду № 33080624, 22.08.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4038/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Махіборода Н.О.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Камінській О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з центрального опалення, центрального постачання гарячої води за період з травня 2010 року по лютий 2011 року, посилаючись на те, що являється виконавцем послуг з теплопостачання, які якісно і регулярно надавалися відповідачам за їх місцем проживання, проте останні оплату за спожиту тепло енергію не проводили, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 4 139, 67 грн. Судовий наказ від 2 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості з теплопостачання ухвалою суді від 29 липня 2011 року скасований за заявою ОСОБА_3

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, яка утворилась за період часу з травня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 4139,67 грн., а також 214, 60 грн. компенсації судових витрат.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_3 зазначає, що заборгованості з теплопостачання у неї немає, оскільки відповідний договір сторони не укладали, а тому і обов'язку вносити абонентську плату за послуги теплопостачання не виникло.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів заборгованість за теплопостачання, які відповідачі несуть незалежно від того, являються вони власниками квартири, її наймачем або членами сім'ї наймача.

Відповідачі як споживачі житлово-комунальних послуг від отримання таких послуг в установленому законом порядку не відмовлялися, а тому зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки за період з травня 2010 року по лютий 2011 року відповідачі послуги отримували, будь-яких претензій щодо їх якості постачальнику не заявляли, від послуг в установленому законом порядку не відмовлялися, вся заборгованість у відповідності з вимогами ст.ст. 66-68 ЖК, ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає стягненню в судовому порядку.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Невиконання відповідачами свого обов'язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг не звільняє їх від обов'язку, передбаченого ст.ст.66,67 ЖК України, ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", вартість наданих послуг підлягає стягненню в судовому порядку.

По справі не встановлені підстави для звільнення відповідача від оплати нарахованої заборгованості, розмір якої підтверджується відповідною довідкою і витягом із особистого рахунку відповідача, суд обґрунтовано стягнув зазначену суму з відповідачів, які є споживачами цих послуг.

Посилання в скарзі на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування фактичних обставин є безпідставними. Розмір плати за послуги з теплопостачання розрахований, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст. ст.7, 31 ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Розрахунки відповідачем не спростовані.

Доводи апелянта про недоведеність факту надання послуг і їх вартості безпідставні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Визначений позивачем тариф на опалення застосовується згідно з вимогами п.39 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 „Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" і розрахований у відповідності з вимогами Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №191.

Надані позивачем розрахунки в обґрунтування суми заборгованості і зазначені в них тарифи відповідають тарифам, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 від 28.07.2008 р. "Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення".

Інші доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає матеріалам справи, підстав для його зміни судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: