Ухвала суду № 33080322, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 серпня 2013 року Справа № 912/336/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Гоголь Т.Г. Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Тофлер-Агро" на постанову від 16.07.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 912/336/13-г господарського суду Кіровоградської області за позовомЗаступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області до- Білоцерківського національного аграрного університету - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофлер-Агро" провизнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

24.07.2013р. до Вищого господарського суду України подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофлер-Агро" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. у справі № 912/336/13-г господарського суду Кіровоградської області.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до частин 2 пункту 2 підпунктів 2, 5 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв не майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у 1 розмірі мінімальної заробітної плати, із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" унормовано, що мінімальна заробітна плата становить на 01.01.2013 рік становить 1147,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофлер-Агро", скаржник просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р а частині визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки, скасувати.

Враховуючи, що позов містить вимоги немайнового характеру, судовий збір з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Законі України "Про судовий збір", а саме, щодо визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки - 802,90 грн;

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 379 від 23.07.2013р. про сплату судового збору у сумі 401,45 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофлер-Агро" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. у справі № 912/336/13-г господарського суду Кіровоградської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач