Постанова № 33080246, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 922/455/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 922/455/13-г господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 105 397,07 грн. за участю представників:

прокуратури: Томчук М.О.

позивача: Ворожбянов А.М.

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Київського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - "ФОП ОСОБА_4") про стягнення 105 397,07 грн. збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих позивачу внаслідок використання відповідачем земельної ділянки з 23.03.2011 р. по 01.12.2012 р. без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані нормами статей 22, 1166 ЦК України, статей 152, 156, 157 Земельного кодексу України (надалі - "ЗК України"). Розрахунок розміру збитків позивачем здійснено з посиланням на Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284; надалі - "Порядок № 284"), рішення Харківської міської ради від 24.06.2009 р. № 130/09.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 105 397,07 грн., а в доход Державного бюджету України - 2 107,94 грн. судового збору.

Позиція суду першої інстанції мотивована нормами статей 22, 1166 ЦК України, статті 225 ГК України, статей 124, 125, 126, 156, 157 ЗК України та доведеністю завдання відповідачем збитків (упущеної вигоди) внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. При цьому, судом встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. (судді Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Тихий П.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 23.06.2010 р. № 158/10 затверджено проекти відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку 1 до цього рішення, зокрема Акціонерному товариству "Іскрасофт-Східна Україна" (надалі - АТ "Іскрасофт-Східна Україна"), та вирішено надати йому в оренду строком до 01.06.2015 р. земельну ділянку загальною площею 0,0180 га, в тому числі ділянку № 1 - 0,0164 га, ділянку № 2 - 0,0016 га, за рахунок земель житлової та громадської забудови, земель транспорту по АДРЕСА_1 (Червонозаводський район) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" (магазин).

На виконання вказаного рішення Управлінням Держкомзему у місті Харкові 25.08.2010 р. складено акти встановлення меж земельної ділянки на місцевості № 460/10 та № 461/10.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, АТ "Іскрасофт-Східна Україна", в порушення приписів ст. 124 ЗК України, договір оренди вказаної земельної ділянки з Харківською міською радою не уклало.

Також судами з'ясовано, що 24.02.2011 р. між АТ "Іскрасофт-Східна Україна" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу № 461, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за умовами якого ФОП ОСОБА_4 придбала у власність нежитлову будівлю літ. "Д-1" (колишні нежитлові приміщення № 4-12 в літ. "А-1") загальною площею 117,0 кв.м. по АДРЕСА_1.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради, на підставі ст. 189 ЗК України, проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, за результатами якого складено Акт № 4056/12 від 13.12.2012 р. обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки. За результатами перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 вимог статей 125, 126 ЗК України, а саме використання земельної ділянки загальною площею 0,0180 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової споруди без правовстановлюючих документів на землю.

Відповідно до Акту про визначення збитків № 321 від 20.12.2012 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 263 від 26.12.2012 р., збитки (неодержаний Харківською міською радою дохід) внаслідок використання ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 0,0180 га по АДРЕСА_1 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, складають 105 397,07 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з ФОП ОСОБА_4 105 397,07 грн. збитків (упущеної вигоди), заподіяних позивачу внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 23.03.2011 р. по 01.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно з ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За приписами ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Господарськими судами встановлено, що відповідач з лютого 2011 року використовує спірну земельну ділянку площею 0,0180 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі без правовстановлюючих документів, доказів щодо наявності поважних причин, які б перешкоджали здійснити таке оформлення, судам попередніх інстанцій не надано, плату за фактичне користування земельною ділянкою відповідач не вносила.

Згідно з ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Колегія суддів зазначає, що ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

У відповідності до ст. 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст. 156 ЗК України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 1 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку № 284 підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку № 284).

Судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради № 130/09 від 24.06.2009 р. затверджено Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю. Згідно з п. 6.1 даного Порядку визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до п. 5 Порядку № 284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Згідно з Актом про визначення збитків, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 863 від 26.12.2012 р., розмір збитків (неодержаного доходу), заподіяних ФОП ОСОБА_4 Харківській міській раді за час використання земельної ділянки загальною площею 0,0180 га за адресою: АДРЕСА_1, без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, складає 105 397,07 грн. Вказаний акт та рішення у встановленому порядку не оскаржені та не визнані незаконними, отже, є чинними.

З огляду на дане, встановлені господарськими судами обставини справи, а також здійснену господарськими судами арифметичну перевірку заявленої до стягнення суми, колегія суддів погоджується з висновком про обґрунтованість задоволення позовних вимог в повному обсязі. Твердження, викладені в касаційній скарзі, даного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № 922/455/13-г залишити без змін

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова