Постанова № 33080213, 14.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2013 р. м. Київ К/800/21471/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Костенка М. І. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р.

у справі № 0670/7313/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ»

до державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» (далі - позивач, ТОВ «ОНВІ») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000086222 від 17.07.2012 р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р., у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОНВІ» відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилався на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в липні 2012 р. працівниками ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ОНВІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №1652/22-2/24705171 від 04.07.2012р.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: занижено орендну плату за землю на 113 260,68 грн., у т.ч. на 84 945,51 грн. за квітень-грудень 2011 р. та на 28 615,17 грн. за січень-березень 2012 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 17.07.2012 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 000086222 про донарахування орендної плати за землю у сумі 134 498,06 грн., а саме: 113 260,68 грн. - основний платіж та 21 237,38 грн. - штрафні (фінансові санкції).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розмір орендної плати за договорами оренди не відповідав вимогам чинного законодавства, а саме положенням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК, яким встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, між позивачем та Виконкомом Житомирської міської Ради народних депутатів було укладено договори оренди землі:

- від 04.11.2004 р. (з доповненням до договору від 26.05.2005 р.), загальною площею 2,3014 га за адресою: АДРЕСА_1 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 879 477,37 грн.; термін дії договору 20 років;

- від 28.03.2006 р. (з доповненням до договору від 22.11.2007 р.), загальною площею 3,3006 га за адресою: АДРЕСА_1 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 519 214,96 грн.; термін дії договору 20 років.

Податковий орган під час спірної перевірки дійшов висновку про заниження та невідповідність нормам діючого законодавства розміру орендної плати за землю, що встановлений сторонами у зазначених договорах оренди землі. Такі висновки стали підставою для її (орендної плати) донарахування на суму 113 260,68 грн.

З приписами пункту «в» статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон № 2535-XIІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV), та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів. Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За частиною четвертою статті 21 Закону № 161-XIV зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 309-VI), річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Водночас статтею 30 Закону № 2535-XIІ встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

З огляду на приписи зазначених статей, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є селищна рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Зазначене продиктоване загальними цивільно-правовими принципами: свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо, оскільки договір оренди землі має саме цивільно-правовий характер. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Враховуючи викладене, зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Вищевказані обставини та положення законодавства судами першої та апеляційної інстанції прийняті до уваги не були, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм матеріального права. З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню і ухвалюється нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» - задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000086222 від 17.07.2012 р.- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000086222 від 17.07.2012 р. про донарахування орендної плати за землю у сумі 134 498,06 грн., а саме: 113 260,68 грн. - основний платіж та 21 237,38 грн. - штрафні (фінансові санкції).

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді: підпис М. І. КостенкоПомічник судді підпис Н. Є. Маринчак З оригіналом гідно Т. В. Давидовська підпис