Ухвала суду № 33079988, 13.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/36542/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року

по справі №2а/2370/8263/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» (надалі – ПАТ «Іркліївський маслосирзавод»)

до Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області (надалі – ДПІ у Чорнобаївському районі Черкаської області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У листопаді 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ДПІ у Чорнобаївському районі.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Також на адресу Вищого адміністративного суду України від ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» надійшли додаткові пояснення по справі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Іркліївський маслосирзавод» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., якою, на думку відповідача, встановлено порушення позивачем п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, з урахуванням ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514VI із змінами та доповненнями, внесеними законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010р. №2154-VI та Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12.2010р. №2774 –VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток в частині несплати до бюджету авансового внеску за перше півріччя 2010р., нарахованого на суму дивідендів, призначених законом для виплати в сумі 245601грн., про що складено акт №363/2301/00447801 від 13.07.2011р.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення – рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, у ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Статтею 30 цього Закону визначено порядок виплати дивідендів:

- товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами;

- дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

- виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року;

- виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків;

- розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

- у разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Законом України від 27.04.2010 №р.154-\/І «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було внесено зміни до Закону України від 17.09.2008р. № 514-VI «Про акціонерні товариства», зокрема до ст.30 стосовно порядку виплати дивідендів, та до Закону України від 19.09.1991р. №1576-XII «Про господарські товариства» у ст.15 щодо чистого прибутку товариства, який залишається у його розпорядженні.

В мотивувальній частині рішення Конституційного суду України від 30.11.2010р. №22-рп/2010 у справі щодо відповідності положень ст.ст.14, 24, 64, п.п.7-13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі – Рішення) визначено, що перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним; закон про Державний бюджет України як правовий акт має особливий предмет регулювання; законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Даним рішенням, зазначені вище зміни до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 30.11.2010р.

Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» внесено зміни до Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства» аналогічні тим, що втратили чинність».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» цей закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 30.11.2010р. та діє до 01.01.2011р.

Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» внесено зміни, які були раніше скасовані за рішенням Конституційного суду, та визначено застосування таких змін з 30.11.2010р.

Оскільки вказане вище, судами попередніх інстанції досліджене в неповному обсязі, а воно має вагоме значення для правильно вирішення спору, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновки про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі.

Крім цього, судам слід врахувати те, що згідно витягу з протоколу №1 від 23.11.2011р. (а.с.91) з урахуванням результатів фінансово-господарської діяльності за 2008р., за підсумками якого балансовий збиток ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» склав 4979700,00грн., враховуючи рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» від 21.04.2009р. (протокол №1), відповідно до якого встановлено, що покриття збитків ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» за результатами фінансово-господарської діяльності в 2008р. буде здійснюватись за рахунок доходів майбутніх періодів, направити балансовий (чистий) прибуток ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» за 2009р. у розмірі 3274683,53грн. на покриття збитків ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» за результатами фінансово-господарської діяльності в 2008р.

Тобто під час нового розгляду справи судам попередніх інстанції необхідно витребувати рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» від 21.04.2009р. (протокол №1), яке вказано вище, дослідити та надати йому належну правову оцінку.

Поряд з цим, слід також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі.

При цьому ч.2 ст.220 даного Кодексу встановлює, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

У порушення цієї норми Київський апеляційний адміністративний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, взагалі не дав правової оцінки їх висновкам щодо правомірності визначення податковим органом зобов’язання за спірним податковим повідомленням - рішенням.

Частиною 2 статті 206 КАС України встановлено обов’язок апеляційного суду при залишені апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначити, якими нормами права спростовуються її доводи.

У ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Так, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, Київським апеляційним адміністративним судом прийнято не вмотивоване рішення, оскільки воно постановлено на підставі неповно з’ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» – задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____Н.Є. Маринчак

Судді: ____М.І. Костенко

____О.В. Муравйов