Ухвала суду № 33079943, 20.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року м. Київ К/9991/16396/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Муравйова О.В. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року

у справі № 2а-8278/9/2/0170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

до Приватного підприємства «Перегін»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Перегін» (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 586,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Перегін» штрафні (фінансові) санкції за порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в розмірі 655,00 грн. та заборгованість із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 160,69 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Автономній Республіці Крим проведено перевірку маршрутного таксі, що належить відповідачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 001880/0951/01/09/23/31263902 від 07 липня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 00015892303 від 21 липня 2009 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 955,00 грн.

Зазначене рішення отримане ПП «Перегін» 27 липня 2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення № 9108918, та в подальшому не оскаржувалось підприємством в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи встановлений судовими інстанціями факт самостійної сплати відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, застосованих рішенням № 00015892303 від 21 липня 2009 року, в розмірі 300,00 грн., висновок судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з ПП «Перегін» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 655,00 грн. слід визнати правильним.

Також, з огляду на самостійне визначення відповідачем суми податкового зобов'язання в розмірі 161,16 грн. в податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, часткове погашення узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 0,47 грн., а також вжиття податковим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з ПП «Перегін» заборгованості із збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 160,69 грн.

Крім того, судами встановлено, що контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Перегін» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт № 2678/15-1/31263902 від 02 березня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004841501/0 від 10 березня 2010 року, яким відповідачу визначено штраф у розмірі 875,07 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, однак не отримано останнім у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, доказів на підтвердження розміщення податкового повідомлення-рішення № 0004841501/0 від 10 березня 2010 року на дошці податкових оголошень позивачем надано не було.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Муравйов О.В.

Степашко О.І.