Ухвала суду № 33079939, 20.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року м. Київ К/9991/1823/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Муравйова О.В. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Коростенський кар'єр»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року

у справі № 2а-8790/09/0670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростенський кар'єр»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Коростенський кар'єр» (позивач) до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000551702/1 від 23 жовтня 2009 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що акт перевірки № 327/23-01/00292422 від 03 серпня 2009 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000551702/1 від 23 жовтня 2009 року, не містить чіткого, об'єктивного, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, систематизованого викладу виявлених у ході проведення перевірки фактів порушення позивачем вимог Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1963-XII), а відтак у податкового органу, на думку суду, були відсутні правові підстави для визначення позивачу суми податкового зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ Житомирської області задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та залишення в силі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Коростенський кар'єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт № 327/23-01/00292422 від 03 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000551702/0 від 14 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 183 975,00 грн. (122 650,00 грн. - основний платіж, 61 325,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000551702/1 від 23 жовтня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статей 2, 3, 5, 6 Закону № 1963-XII у зв'язку з невключенням до розрахунків податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 - 2009 роки одинадцяти автомобілів марки «БеЛАЗ».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із статтею 2 Закону № 1963-XII об'єктами оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є автомобілі вантажні - код 8704.

Додаток до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України» містить відомості про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, яка передбачає, що до товарної позиції під кодом 8704 включаються автомобілі вантажні, зокрема, самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом чи днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи чи інших матеріалів. Це автомобілі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть переміщуватись по м'якому ґрунту. До цієї позиції входять як важкі, так і легкові самоскиди, а саме класифіковані в субпозиціях 8704101100 - 8704109000 автомобілі призначаються для використання в кар'єрах, рудниках чи будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення ґрунту, гравію, цементу тощо.

Статтею 312 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи розробляє пояснення та рекомендації з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, в листі Державної митної служби України № 11/3-3273 від 11 квітня 2000 року викладено думку про те, що до товарної позиції 8704 «автомобілі вантажні» включаються самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з кузовом, який перекидається або відкривається днищем вниз та призначений для перевезення ґрунту, породи та інших матеріалів. Ці автомобілі можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило обладнані колесами для руху по бездоріжжю та можуть пересуватись по м'якому ґрунту. До цієї товарної групи входять як важкі так і легкі самоскиди.

Отже, великотоннажні автомобілі-самоскиди марки «БеЛАЗ», призначені для використання поза дорожньою мережею, за Гармонізованою системою опису та кодування товарів визначені під кодом 8704 як вантажні, а відтак вони є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Коростенський кар'єр» відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Муравйов О.В.

Степашко О.І.