Рішення № 33079191, 21.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 серпня 2013р. справа №927/979/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул.Горького,40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми

«Сіверянка», вул.Малиновського 36, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 263967грн. 66коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Ширай К.А. довіреність №28/3597 від 12.08.13р. юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 259450,84грн. боргу за активну електроенергію, 1672,97грн. боргу за реактивну електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії №32 від 30.07.2003р., 42,73грн. інфляції за період з 17.05.13р. по 31.05.13р., 484,07грн. 3% річних за період з 17.05.13р. по 05.07.13р. та 2317,05грн. пені за період з 17.05.13р. по 05.07.13р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове пояснення від 20.08.13р., в якому повідомляє, що в п.2.2.6 договору №32 про постачання електричної енергії помилково вказано Додаток №4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» - регулюється Додатком №8 від 02.01.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове пояснення від 20.08.13р., в якому повідомив, що попередньо рішенням господарського суду Чернігівської області у справі №927/563/13 стягнуто з відповідача 155833,94грн. боргу за активну електроенергію, який відповідачем сплачено повністю згідно платежів: 31.05.13р. на суму 45227,58грн. та на суму 6272,42грн., 09.07.13р. на суму 33500,00грн. та на суму 66500,00грн., 13.08.13р. на суму 4333,94грн. Окрім того, у письмовому поясненні представник позивача зазначив, що відповідачем частково у справі №927/979/13 проведено оплату, а саме: 13.08.13р.- сплачено 65000,00грн. за активну електричну енергію за травень 2013р.; 13.08.13р.- сплачено 456,44грн. за реактивну електричну енергію за травень 2013р.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвала про порушення провадження у справі від 31.07.13р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602850724, ухвала про відкладення розгляду справи від 08.08.13р., отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602852948. Крім того, судом явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

До початку судового засідання від відповідача до канцелярії суду було подано клопотання від 20.08.13р. про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Нез'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до п.1.1 та п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» в новій редакції, зареєстрованого 20.04.2011р. державним реєстратором, номер запису 1 064 105 0030 001479, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», та є правонаступником останнього по всьому майну, правам та обов'язкам.

Відповідно до п.1.2 та п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» в новій редакції, зареєстрованого 20.05.2011р. державним реєстратором, Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка», та є правонаступником останнього.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. зі змінами та доповненнями, постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

30.07.2003 року між відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», правонаступником якого є позивач, та закритим акціонерним товариством виробничо-торговою фірмою «Сіверянка», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № 32 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Відповідно до умов зазначеного договору постачальник (позивач у справі) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу у справі), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 9.5. договору, він набуває чинності з 30.07.2003р., діє до 31.12.2003р. і вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору № 32 про постачання електричної енергії від 30.07.2003р.

Як свідчать матеріали справи, під час дії договору № 32 про постачання електричної енергії від 30.07.2003р. сторони підписали ряд додаткових угод та додатків до договору. Так, 08.12.2003р. сторони підписали додаткову угоду №2-126 до договору про постачання електричної енергії №32 від 30.07.2003р, в якій виклали п.2.2.4 та п. 7.3 договору в новій редакції: п.2.2.4. щомісячно 13 числа знімати та не пізніше наступного дня представляти до електропостачальної організації складений за установленою формою і підписаний відповідальною особою «Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії» згідно переліку п.7.2 цього договору (додаток №3 «Характеристика точок обліку електричної енергії на власні потреби споживача та на потреби субспоживачів») та отримувати рахунки на оплату спожитої електроенергії і інших платежів за розрахунковий період. Неотримання споживачем рахунку не звільняє його від сплати пені; п.7.3. розрахунковий період встановлюється з 14 числа попереднього (розрахункового) місяця по 13 число розрахункового місяця включно.

Згідно п.1.2. цієї угоди, додаткова угода вводиться в дію з дати підписання.

Матеріали справи свідчать про підписання між сторонами до договору № 32 про постачання електричної енергії від 30.07.2003р. додаткової угоди №6 від 30.11.2010р., додаткової угоди №9 від 07.07.2011р., додаткової угоди №11 від 05.03.2012р., додаткової угоди №12 від 14.05.2012р., додаткової угоди №14 від 02.01.2013р.

Також матеріали справи свідчать про підписання між сторонами до договору № 32 про постачання електричної енергії від 30.07.2003р.: додатків №1/1-1/3 «Однолінійна схема електропостачання об'єкта споживача»; додатків №2/1-2/3 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; додатків №4-4/1 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.2.1.4 договору №32 від 30.07.2003р. постачальник зобов'язався щомісячно надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив за розрахунковий період з 14.04.13р. по 13.07.13р. відповідачеві 370893кВтгод електроенергії, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами про використану електричну енергію від 13.05.13р. (129417кВтгод), від 13.06.13р. (119369кВтгод), від 13.07.13р. (122107кВтгод).

На виконання умов договору відповідачу виставлено позивачем рахунки за спожиту активну електроенергію на суму 259450,84грн., а саме: №518_05-2013 від 13.05.13р. на суму 87844,06грн., який отриманий відповідачем 13.05.13р., №518_06-2013 від 13.06.13р. на суму 86165,68грн., який отриманий відповідачем 13.06.13р., №518_07-2013 від 13.07.13р. на суму 85441,10грн., який отриманий відповідачем 15.07.13р.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що за період з 14.04.13р. по 13.07.13р. сторонами підписано акти за перетікання реактивної електроенергії, в яких визначена вартість реактивної електроенергії, а саме: від 13.05.13р. на суму 456,44грн., від 13.06.13р. на суму 568,42грн., від 13.07.13р. на суму 648,11грн., та відповідачу пред'явлено до оплати рахунки за реактивну електроенергію на загальну суму 1672,97грн., а саме: №518_05-2013 від 13.05.13р. на суму 456,44грн. (отриманий відповідачем 13.05.13р.), №518_06-2013 від 13.06.13р. на суму 568,42грн. (отриманий відповідачем 13.06.13р.), №518_07-2013 від 13.07.13р. на суму 648,11грн. (отриманий відповідачем 15.07.13р.).

Відповідно до п.2.2.3 договору споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати за спожиту електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими у цей період тарифами по класах напруги, умовами цього договору та діючого законодавства.

У п.2.2.5. договору сторони встановили, що споживач зобов'язується оплату фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період проводити грошовими коштами, за діючими тарифами, остаточний розрахунок - не пізніше перших 3 операційних днів після закінчення розрахункового періоду, визначеного п.7.3. цього договору.

Згідно п.2.2.6 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №4 до цього договору «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» в терміни проведення остаточного розрахунку.

На час розгляду справи, позивачем не надано суду доказів укладення між сторонами додатку №4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», на яки йдеться посилання у п. 2.2.6 договору.

Згідно п.16 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який підписаний сторонами 02.01.13р. (Додаток №8 до договору), кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом 3 операційних днів з дня отримання рахунку.

З огляду на визначені сторонами у п.2.2.5 договору та у п.7.3 договору (в редакцій викладеній у п.1 додаткової угоди №2-126 від 08.12.2003р. до договору №32 від 30.07.2003р. про постачання електричної енергії) строки оплати спожитої електричної енергії, а у п.16 додатку №8 до договору визначені сторонами строки оплати за перетікання реактивної електричної енергії, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний провести оплату за спожиту активну електроенергію по рахунку №518_05-2013 від 13.05.13р. на суму 87844,06грн. у строк 16.05.13р., по рахунку №518_06-2013 від 13.06.13р. на суму 86165,68грн. у строк 18.06.13р., по рахунку №518_07-2013 від 13.07.13р. на суму 85441,10грн. у строк 18.07.13р. та за перетікання реактивної електроенергії по рахунку №518_05-2013 від 13.05.13р. на суму 456,44грн. у строк 16.05.13р., по рахунку №518_06-2013 від 13.06.13р. на суму 568,42грн. у строк 18.06.13р., по рахунку №518_07-2013 від 13.07.13р. на суму 648,11грн. у строк 18.07.13р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в обумовлені строки за активну та реактивну електроенергію своєчасно не розрахувався. Заборгованість відповідача на день подачі позову за активну електроенергію становила 259450,84грн., за реактивну електроенергію - 1672,97грн., що підтверджується матеріалами справи та Актами звірки розрахунків за активну та реактивну енергію за травень, червень 2013р., які підписані сторонами і скріплені їх печатками, копії яких надані до матеріалів справи (а.с.52-53).

Після порушення провадження у справі відповідач 13.08.13р. здійснив часткове погашення заборгованості за активну електроенергію у сумі 65000,00грн. та частково оплатив борг за реактивну електроенергію в сумі 456,44грн. згідно банківських виписок від 13.08.13р, копії яких подані позивачем до матеріалів справи.

Оскільки, заборгованість в сумі 65000,00грн. за спожиту активну електроенергію та в сумі 456,44грн. за реактивну електроенергію відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в сумі 65000,00грн. та за реактивну електроенергію в сумі 456,44грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 194450,84грн., за реактивну електроенергію 1216,53грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

У відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на час розгляду справи в суді не подано доказів повної оплати спожитої активної та реактивної електроенергії.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 194450,84грн. за активну електроенергію, борг у сумі 1216,53грн. за реактивну електроенергію підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 2317,05грн. пені за період з 17.05.13р. по 05.07.13р., в тому числі 2304,29грн. за прострочення оплати за активну електроенергію та 12,76грн. за прострочення оплати за реактивну електроенергію.

Відповідно до ст. ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У п.4.2 підпункт 4.2.1 договору сторони встановили відповідальність споживача за неоплату платіжних документів у терміни, передбачені п.2.2.5, 2.2.6 договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожну прострочену добу по дату проведення оплати.

З огляду на зміст п.4.2 підпункт 4.2.1 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені за неоплату платіжних документів у терміни, передбачені п.п. 2.2.5.-2.2.6. договору, а також з порушенням термінів визначених у Додатку № 4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» до цього Договору на який йдеться посилання у п.2.2.6. договору. Проте, позивач у своїх поясненнях від 20.08.13р. зазначає, що у п.2.2.6 договору помилково вказано додаток №4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», а порядок нарахування та строки розрахунків за перетікання реактивної електроенергії сторонами регулюється додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Однак, додаток №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» підписаний 02.01.2013 року і на нього не могло бути посилання у п.2.2.6 договору №32 укладеного 30.07.2003 року. Як зазначено судом у даному рішенні вище, на час розгляду справи, позивачем не надано суду доказів укладення між сторонами додатку №4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», на яки йдеться посилання у п. 2.2.6 договору. Також, позивачем на час розгляду справи не подано доказів внесення змін до редакції п.2.2.6 та п.4.2.1 договору №32 від 30.03.2003р.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. за №417/1442, перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені за прострочку платежів за спожиту активну та реактивну електроенергію, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату активної електроенергії за період з 17.05.13р. по 05.07.13р. підлягають задоволенню повністю в сумі 2304,29грн.

Приймаючи до уваги ту обставину, що додатку №4 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» до договору №32 від 30.07.2003р. не існує, що положеннями додатку №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», підписаного 02.01.2013 року, не передбачено стягнення пені за прострочку оплати спожитої реактивної енергії, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 12,76грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії за період з 17.05.13р. по 05.07.13р. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 42,73грн. інфляції за період з 17.05.13р. по 31.05.13р., в т.ч. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 42,51грн. та 0,22грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії, та 484,07грн. три проценти річних за період з 17.05.13р. по 05.07.13р., в т.ч. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 481,40грн. та 2,67грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних в сумі 484,07грн., в частині стягнення інфляції в сумі 42,73грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 194450,84грн., в частині стягнення боргу за реактивну електроенергію в сумі 1216,53грн., в частині стягнення пені в сумі 2304,29грн.., в частині стягнення 3% річних в сумі 484,07грн., в частині стягнення інфляції в сумі 42,73грн. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в сумі 65000,00грн. та за реактивну електроенергію в сумі 456,44грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 5279,10грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію в сумі 65000грн.00коп. та боргу за реактивну електроенергію в сумі 456грн.44коп.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» (вул.Малиновського, б.36, м.Чернігів, поточний рахунок №26009000167 у АК «Полікомбанк» м.Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 00310143) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (вул. Горького, 40, м.Чернігів, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, ідентифікаційний код 22815333) 194450грн. 84коп. боргу за активну електроенергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» (вул.Малиновського, б.36, м.Чернігів, поточний рахунок №26009000167 у АК «Полікомбанк» м.Чернігів, МФО 353100, ідентифікаційний код 00310143) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (вул. Горького, 40, м.Чернігів, поточний рахунок №26002377008001 в Чернігівському районному управлінні ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 353586, ідентифікаційний код 22815333) 1216грн.53коп. боргу за реактивну електроенергію, 42грн.73коп. інфляційних нарахувань, 484грн.07коп. 3% річних, 2304грн.29коп. пені, 5279грн.10коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 21.08.2013р.

Суддя Н.Ю. Книш