Рішення № 33079082, 20.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 911/2930/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" про стягнення боргу 17522,84 грн.,

за участю представників:

прокуратури: Гребіник О.М. (посв. № 011853 від 28.10.2012);

позивача 1: не з'явилися;

позивача 2: Зінченко В.А. (дор. № 976 від 19.08.2013);

відповідача: Зініна Н.М. (дов. № 154-1 від 12.08.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника Білоцерківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" про стягнення боргу 17522,84 грн.

Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 130 про відшкодування вартості природного газу (КЕКВ 1164), спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.08.2013.

Ухвалою від 13.08.2013 розгляд справи було відкладено на 20.08.2013.

В судовому засіданні 20.08.2013 суд заслухав пояснення представників сторін. Прокурор та позивач-2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач позовні вимоги визнав.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01.03.2012 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (сторона 2) було укладено договір № 130 про відшкодування вартості природного газу (КЕКВ 1164), спожитого в процесі надання послуг з харчування.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору сторона 1 забезпечує сторону 2 природним газом отриманим від ПАТ «Київоблгаз» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України. Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/1 від 02.02.2012 для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України від 01.03.2012 № 2519 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п. 2.3.2., 2.3.3. сторона 2 зобов'язується відшкодування вартості за спожитий природний газ здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною 1 калькуляції. Після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожитий природний газ на реєстраційні або спеціальні рахунки КЕВ м. Біла Церква.

Пунктом 9.1. договору встановлено термін дії договору - до 31.12.2012.

Додатковою угодою № 4 від 22.03.2013 пункт №1.2. договору викладено у такій редакції: «Сторона 2 відшкодовує стороні 1, відповідно до показників лічильників, встановлених на вводі на всю будівлю (додаток 1), вартість природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору № 286/2/13/7 від 20.03.2013 про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин)»; термін дії договору було продовжено до 30.04.2013, а в частині фінансових розрахунків - до повного їх здійснення.

Позивачем на виконання умов договору було складено акти здачі-прийому робіт (надання послуг) за березень 2013 року на суму 10608,51 грн (підписаний відповідачем) та за квітень 2013 року на суму 6914,33 грн (не підписаний відповідачем). Таким чином суд встановив, що позивач-2 належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 130 про відшкодування вартості природного газу (КЕКВ 1164), спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012, про що також свідчить відсутність скарг або запереч з боку відповідача. Відповідач всупереч умовам договору своїх зобов'язань щодо сплати наданих послуг не виконав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на квітень 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем-2 за договором № 130 про відшкодування вартості природного газу (КЕКВ 1164), спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 становила 17522,84 грн (копія акту, підписаного сторонами, міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, а також те, що представник відповідача в судовому засіданні визнав суму боргу, суд вважає вимогу прокуратури про стягнення з відповідача 17522,84 грн боргу обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у позовній заяві прокурор просить вжити заходів для забезпечення позову. Суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки, прокурором не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначених заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (код ЄДРПОУ 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08167863) 17522,84 грн боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (код ЄДРПОУ 37250616) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.

5. Видати накази.

Суддя А.Ф. Черногуз