Постанова № 33076684, 07.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3986/13-a

категорія 8.2.6

07 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Ковалю О.В., Корольовій О.С.,

Смолінській І.П.,

за участю представників позивача Андреєвої В.В., Ткаченка В.О.,

представників відповідача Бондарчук Н.С., Власюка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.07.2007 р. №0000892301/0,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №0000892301/0 від 17.07.2007 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами планової документальної перевірки було складено акт від 04.07.2007 року, згідно якого відповідачем встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3., п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і внаслідок чого позивачу донараховано суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 198962,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 107428,00 грн., а всього на загальну суму 306390,00 грн. Позивач зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок, що були допущені ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" при визначені валових витрат за 1-й квартал 2006 р. на 855590,00 грн. та проведене у 2006 р. коригування цих помилок у деклараціях за 9 місяців 2006 р. та за 2006 р., чим, на думку позивача, порушене його право на самостійне виправлення помилок минулих періодів. Також позивач вказує, що твердження відповідача у акті перевірки про завищення у балансовій вартості запасів частки матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, що призвело до заниження валових доходів за 1 півріччя 2006 р. на 8142,00 грн., завищення валових доходів за 2006 р. на 7508,00 грн., завищення валових витрат за 9 місяців 2006 р. на 11341,00 грн., завищення валових витрат за 1 квартал 2007 р. на 10204,00 грн. безпідставні і не повинні враховуватися при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2006 р. та 1-й квартал 2007 р., оскільки, на думку позивача, витрати по електроенергії не повинні включатися до матеріальних витрат. Крім цього зазначає, що в акті перевірки не відображені та не враховані при визначенні податкових зобов'язань за 2006 р. зайве віднесені у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2006 р. недостачі технологічного металу-штрипса у розмірі 0,5% на загальну суму 33616,00 грн. Витрати на придбання цього металу не включалися до складу витрат на придбання і ці суми у подальшому не приймають участі у податковому обліку.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з наведених підстав, просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому запереченні, просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Коростенською ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2007 року № 48/23-01/13548581 (т.І а.с.6-30).

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) не вірно визначено долю матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, зокрема, не враховано в матеріальній складовій вартість електроенергії, в результаті завищено валовий дохід за 2006 р. на суму 7508 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством до складу валових витрат без підтвердження первинними документами за 2006 р. віднесені витрати в сумі 734487 грн.; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та п.11.2 ст. 11 Закону підприємство до валових витрат за 2006 р. двічі включена вартість товарно-матеріальних цінностей (далі по тексту - ТМЦ) в сумі 3711,00 грн., отриманих від СВТП "Технопром" (в 1 кварталі 2006 р. по оплаті, в 2 кварталі 2006 р. по отриманню товарів); на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємством за 2006 р. занижено валові витрати на придбання товарів на суму 6771,00 грн. та за 1 квартал 2007 р. на суму 55359 грн.; на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону підприємством завищено валові витрати за 1 квартал 2007 р. на суму 10204,00 грн.; на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону підприємством не вірно проведено розрахунок амортизаційних відрахувань, зокрема за 2006 р. занижено на суму 9611 грн. та за 1 квартал 2007 р. завищено податку на прибуток на суму 5588,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято оскаржуване повідомлення-рішення №0000892301/0 від 17.07.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 306390 грн., у тому числі 198962 грн. основний платіж та 107428,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (т.І а.с.77).

Однак, суд вважає, що вказане рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідачем вказано на допущені помилки при визначені валового доходу та валових витрат підприємства і, відповідно, зроблені висновки щодо заниження податку на прибуток.

Зокрема, відповідачем не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок при визначені валових доходів, валових витрат та амортизації за 1-й квартал 2006 року та проведене у 2006 році коригування валових доходів, валових витрат і амортизаційних відрахувань 1 кварталу 2006 року.

Щодо складу валових витрат за 1-й квартал 2006 р. по самостійно виявленим помилкам, що були допущені ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" на 855590,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" було віднесено до складу валових витрат в 1 півріччі 2006 р. витрати за 1 квартал 2006 р. в загальній сумі 855590,00 грн., які позивачем були виявлені як помилки та самостійно відкориговані в декларації з податку на прибуток за 2006 р., а саме:

- витрати на страхування фінансових ризиків за 1 квартал 2006 р. на суму 286574,00 грн.;

- витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами за 1-й квартал 2006 року у розмірі 376768,00 грн.;

- витрати на поліпшення основних фондів за 1 квартал 2006 р. на суму 132317,00 грн.;

- не враховані у декларації за 1 квартал 2006 року витрати на придбання товарів, робіт та послуг на суму 71145,00 грн.;

- завищено витрати на оплату праці на суму 5649,00 грн.;

- завищено витрати на сплату страхових внесків по загальнодержавному обов'язковому соціальному страхуванню на суму 5564,00 грн.,

- завищена амортизація за 1 квартал 2006 р. на суму 9691 грн.

Зазначені уточнення показників декларації акті перевірки кваліфіковані як порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР підприємством до складу валових витрат без підтвердження первинними документами за 2006 р. віднесені витрати в сумі 734487 грн., з яких завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 71145 грн., витрати, пов"язані зі страхуванням фінансових ризиків на суму 286574 грн, витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами на суму 376768 грн.

Однак, суд вважає такі висновки податкового органу безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Вказані висновки податкового органу спростовуються даними декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 р..

Так, доказом того, що витрати на страхування фінансових ризиків за 1-й квартал 2006 р. на суму 286574 грн. не були включені до валових витрат 1-го кварталу 2006 року є декларація з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 р., у якій не заповнений рядок 04.12 К1/1 "сума витрат зі страхування" і, відповідно, у додатку К1/1 не заповнена таблиця 5. Витрати зі страхування. (ІІІ том а.с. 49-52).

Не були включені витрати на страхування і до інших рядків декларації, зокрема, до рядку 4.1. витрати на придбання товарів (робіт, послуг), що наочно видно із детальної розшифровки цього рядку та первинних документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Витрати на сплату відсотків за користування позиками та кредитами за 1-й квартал 2006 р. розмірі 376768 грн. не включені до рядку 04.13 Декларації, який взагалі не був заповнений. Немає цих витрат і у рядку 04.1 Декларації.

Також, у декларації не враховані витрати на придбання товарів, робіт та послуг на суму 71145 грн., що підтверджується розрахунком коригування валових витрат на придбання товарів, робіт та послуг за 1-й квартал 2006 р. з переліком всіх журналів та аналітичних відомостей податкового обліку, та підтверджують фактичні витрати у сумі 6279424 грн. (ІІІ том а.с. 59-86).

Всі дані журналів та аналітичних відомостей податкового обліку витрат на придбання товарів (робіт, послуг) підтверджуються первинними документами постачальників, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також в акті перевірки вказано на порушення пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв"язку із безпідставним віднесенням до складу валових витрат на поліпшення основних фондів за 1 квартал 2006 року в сумі 132317 грн.

З даним висновком суд не погоджується також з огляду на таке.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Зокрема, пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

- придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно пп. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судом встановлено, що валові витрати за 2006 рік в сумі 132317 грн. - це витрати на поліпшення основних фондів Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь".

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують понесені витрати позивача, зокрема, видаткові накладні, акти на списання, акти прийому-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (т.І а.с. 116-173, т.ІІ а.с.208-249, т.ІІІ а.с. 1-27).

Таким чином, податковим органом при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що ПАТ "Трубний завод "Трубосталь" були надані усі первинні документи, які надають право віднести витрати на поліпшення основних фондів до складу валових витрат.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством занижено витрати по виплатах, пов"язаних з оплатою праці, на суму 5649 грн та внесках на соціальні заходи на суму 5564 грн.

В судовому засіданні представники позивача з витратами по виплатах, пов'язаних з оплатою праці на суму 5649 грн. та витратами по внесках на соціальні заходи на суму 5564 грн. погодилися та зазначили, що це була арифметична помилка, яка була виправлена, та відповідно було проведено зменшення валових витрат.

Разом з тим, представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що вказане порушення ні яким чином не вплинуло на формування об"єкта оподаткування, а відтак і на визначення податкового зобов"язання.

Одночасно, в акті перевірки вказано, що на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР підприємство до валових витрат за 2006 р. двічі включена вартість ТМЦ в сумі 3711,00 грн., отриманих від СВТП "Технопром" (в 1 кварталі 2006 р. по оплаті, в 2 кварталі 2006 р. по отриманню товарів).

Суд вважає такий висновок безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів, зокрема з аналітичної відомості податкового обліку авансів виданих постачальником за 1-й квартал 2006 року, попередня оплата СВТП "Технопром" у сумі 3710,64 грн. не включалась до складу валових витрат 1-го кварталу 2006 року, тому отримання послуг із виготовлення прокатних валків у 2-му кварталі 2006 року були правомірно включені до складу валових витрат 2-го кв. 2006 р., згідно акту наданих послуг з механічної обробки валків № 130 від 05.06.2006 р. на суму 5564,81 грн. з ПДВ. (ІІІ том а.с.57-58).

Також стосовно твердження податкового органу в акті перевірки про заниження валових витрат на придбання товарів (робіт та послуг) за 2006 р. на 6771 грн. та за 1-й кв. 2007 р. на 55359 грн. і порушення при цьому п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, то ці твердження не підтверджуються ніякими доказами чи розрахунками, ні в самому акті перевірки, ні в додатках до нього не вказано, які саме витрати не були включені до складу валових витрат за 2006 р. та 1-й кв. 2007 року.

Не надано будь-яких пояснень щодо даного порушення представниками відповідача в ході розгляду справи, зокрема, по яким господарським операціям було занижено валові витрати на зазначені суми. З огляду на вказане суд вважає дані порушення не доведеним.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що позивач на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не вірно визначено долю матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, зокрема, не враховано в матеріальній складовій вартість електроенергії, в результаті чого завищено валовий дохід за 2006 р. на суму 7508 грн. та на порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР підприємством завищено валові витрати за 1 квартал 2007 р. на суму 10204,00 грн.

Суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зміст господарської операції є основою первинного документу, адже саме за змістом можна дізнатись, яка господарська операція відбулась.

Пунктом 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Разом з тим, якщо керуватися законодавством з питань бухгалтерського обліку, то П(С)БУ-16 "Витрати" у абзаці п. 11 передбачено, що виробнича собівартість готової продукції складається з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, та ін., і саме цим пунктом П(С)БУ-16 "Витрати" слід користуватися, адже готова продукція та незавершене виробництво обліковується саме по виробничій собівартості.

Тобто, п. 22 П(С)БУ-16 "Витрати" стосується заповнення витрат у розділі ІІ ф. 2 "Звіт про фінансові результати" і відноситься до всіх операційних витрат, включаючи адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Тому користуватися цим пунктом при визначені показників, що включаються до розрахунку долі матеріальних витрат необґрунтовано, і відповідно витрати на електроенергію не включаються до матеріальних витрат.

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення у балансовій вартості запасів долі матеріальних витрат у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, а саме: завищення валових доходів за 2006 рік на 7508 грн. та завищення валових витрат за 1 кв. 2007 року на 10204 грн. безпідставні і не повинні враховуватися при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2006 року та 1-й квартал 2007 року.

Також, податковий зазначає, що на порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону № 639/97-ВР підприємством не вірно проведено розрахунок амортизаційних відрахувань, зокрема за 2006 р. занижено на суму 9611 грн. та за 1 квартал 2007 р. завищено податку на прибуток на суму 5588,00 грн.

Однак, суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.8.1.2 п. 8.1 та п.п. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону № 639/97-ВР, амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Судом встановлено, що дані податкового обліку балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів та нарахування податкової амортизації повністю відповідають показникам декларації з прибутку за 2006 р. та 1-й кв. 2007 р., а саме:

- за 2006 р. нараховано та задекларовано 483217 грн. амортизації по основним фондам та 3515 грн. по нематеріальним активам - всього 486732 грн.;

- за 1-й кв 2007 р. нараховано та задекларовано 224052 грн. амортизації по основним фондам та 3873 грн. по нематеріальним активам - всього 227925 грн. (ІІІ том а.с.49-56).

Таким чином, висновки акту перевірки про заниження позивачем амортизаційних відрахувань за 2006 р. на 9611 грн. і завищення амортизаційних відрахувань за 1 кв. 2007 р. на 5588 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо права на коригування валових витрат за 1 квартал 2006 року в декларації з податку на прибуток за 2006 рік, то суд зазначає наступне.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі - Закон № 2181) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, позивачем правомірно було включено уточнюючі показники за 1-й квартал 2006 року до р. 5.2. декларації про прибуток 2006 року, а податковим органом всупереч положень п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 не прийнято до уваги самостійне виявлення помилок.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що період, в якому відбулося коригування валових витрат, тобто 1 квартал 2006 року, був охоплений попередньою перевіркою та повністю підтверджений її результатами.

Так, жодним нормативним актом не встановлено прямої заборони проводити коригування даних податкових декларацій при самостійному виявленні помилок, якщо такі дані вже були предметом перевірки. Навпаки, єдиною підставою, яка б унеможливлювала проведення такого коригування є порушення строку давності, протягом якого платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, з огляду на що зазначені доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000892301/0 від 17.07.2007 року, а тому, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області податкове повідомлення - рішення від 17.07.2007 р. №0000892301/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 09 серпня 2013 р.