Постанова № 33076502, 07.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/4083/13-a

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001331702 від 15.05.2013 року,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.05.2013 року № 0001331702, прийняте на підставі акту №174/414/17-02/НОМЕР_2 від 23.04.2013 року позапланової невиїзної документальної перевірки.

Виявлені в ході перевірки порушення вважає необґрунтованими, не підтвердженими первинними бухгалтерськими документами та такими, що підлягають скасуванню в повному обсязі в зв'язку з невідповідністю діючим нормативним актів. Вважає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в змісті адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях на позов (а.с.86-88).

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до висновків акту від 23.04.2013 року №174/414/17-02/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (номер за ДРФО НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код 37817014), ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» (код 32799525), ТОВ «Тесей ЛТД» (код 37818657) та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р." (а.с.10-23) перевіркою встановлено порушення "п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 по операціям з ТОВ „Онікс Компані ЛТД" (код 37817014), ТОВ „Ю.О.Електронікс-1" (код 32799525), ТОВ „Тесей ЛТД" (код 37818657) завищено суму податкового кредиту в деклараціях за січень 2012р. в сумі 30833,33 грн., за серпень 2012р. в сумі 18616,67 грн., за вересень 2012р. -25151,67 грн., за жовтень 2012р. -3506,67 грн. та за листопад 2012р. - 19405,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет по ряд. 25 Декларацій з ПДВ в сумі 97513,34 грн."

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001331702 від 15.05.2013 року (а.с.24), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 146270,01 грн. (за основним платежем - 97513,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48756,67 грн.). Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на пункт та статтю законодавчого акту, порушення якого встановленого та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірку, встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з контрагентами-постачальниками ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1», ТОВ «Тесей ЛТД». При цьому відповідач вважає, що договори, укладені з вказаними контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а тому є неправомірними, не створюють для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в результаті чого не створили будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства-покупця. Такий висновок відповідач робить на підставі того, що у позивача відсутнє документальне підтвердження фактичного отримання від зазначених постачальників товару, послуг ("- відсутні акт прийому передачі товару, довіреності на придбання товару, документи, які засвідчують якість товару, товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ, які підтверджують маршрут перевезення, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (так як в договорі чітко не обумовлено хто здійснює перевезення Покупець чи Продавець, також в договорі не відображено місце знаходження товару, де в такій наявності знаходився товар та яка матеріально-відповідальна особа його відпускала)"), а також на підставі актів від ДПІ за місцем знаходження контрагентів про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд звертає увагу, що відповідач в акті перевірки, не заперечуючи оплату позивачем ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1», ТОВ «Тесей ЛТД» отриманих робіт, товарів та послуг і констатуючи факт відсутності підтверджуючих документів на отримання цих робіт, товарів, послуг, не ставить під сумнів правильність формування валових витрат по цим операціям.

При досліджені зазначених господарських взаємовідносин, відповідно до акту перевірки, працівниками відповідача було досліджено договори, акти здачі прийняття виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, відомості щодо проведення розрахунків.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1», ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товарів та послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами, а саме:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - договором надання послуг № 01/12А від 01.12.2011 року (а.с.25-27), актами здачі-прийняття виконання робіт (надання послуг) та податковими накладними (а.с.28-35). Те, що надані ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачу послуги використовувались останнім в господарській діяльності підтверджується договором № 125 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 06.10.2011 року між Сільськогосподарським ТОВ "Агроресурс" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними (а.с.103-130);

- по взаємовідносинам з ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1» - договором № 10/09 купівлі-продажу від 10.09.2012 року (а.с.36-37), актами приймання-передачі товару (а.с.38,39), рахунками-фактурами (а.с.40,44), видатковими накладними (а.с.41,45), податковими накладними (а.с.42,46), товарно-транспортними накладними (а.с.43, 47), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.77). Те, що придбаний у ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1» товар використовувався позивачем в господарській діяльності підтверджується забірними картками (а.с.91-93), актом на списання запасних частин (а.с.100);

- по взаємовідносинам з ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" - договором № 27/08 купівлі-продажу від 27.08.2012 року (а.с.48-49), актами приймання-передачі товару (а.с.50-53), рахунками-фактурами (а.с.55,58,61,65,69), видатковими накладними (а.с.56,59,62,66,70), податковими накладними (а.с.57,60,63,67,71), товарно-транспортними накладними (а.с.54,64,68,72), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.77), договором про надання послуг № 12/09 від12.09.2012 року (а.с.73), рахунком-фактурою (а.с.74), актом здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.75), податковою накладною (а.с.76). Те, що придбані у ТОВ "ТЕСЕЙ ЛТД" товар та послуги використовувались позивачем в господарській діяльності підтверджується забірними картками (а.с.89-90, 94-97), актами на списання запасних частин (а.с.98-99,101-102).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення зазначених договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А те, що неможливо провести зустрічну звірку з контрагентами позивача, не може свідчити про порушення останнім порядку формування податкового кредиту.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів та послуг податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємця та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 15.05.2013 року № 0001331702.

Присудити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1462,70 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 12 серпня 2013 р.