Рішення № 33075740, 20.08.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/3626/13-ц

Провадження 2/235/1434/13

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Павленко В.С.

учасники цивільного процесу:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Бушинська Є.В.,

представник третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», і в обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 19.09.1983 року вона працювала машиністом мостового крану у відповідача. 25.01.2012 року о 10.30 годині при виконанні трудових обов'язків під час пересування територією підприємства послизнулася на обледенілій дільниці тротуару та впала, вдарившись головою. У травмпункті шахти «Краснолиманська» їй надали першу медичну допомогу, а потім проходила стаціонарне лікування 3 25.01.2012 року по 8.02.2012 року з діагнозом: середньо тяжка виробнича травма - забій головного мозку 1 ступеню, з прихованим парезом у лівій руці, рефлекторно-пірамідальною недостатністю, ВСД по гіпертонічному типу, кризами по типу симпато-адреналових, цефалгією, вестибулопатією, вираженим антено-невротичним синдромом. З 16.03.2012 року по 2.04.2012 року вона перебувала на амбулаторному лікуванні. 20.04.2012 року її вперше оглянула МСЕК та встановила третю групу інвалідності та 45% втрати працездатності за трудовим каліцтвом. За результатами повторного огляду МСЕК підтверджено встановлені висновки. Через стан здоров'я вона переведена машиністом крану, оскільки їй протипоказана праця на висоті. Через травму позивач тривалий час лікується, переживає моральні страждання через порушення нормальних життєвих зв'язків, вимушена перейти на нижче оплачувану роботу, що знизило матеріальні статки сім'ї, що її дуже пригнічує. Вона постійно отримує медикаментозне лікування, зазнала моральних страждань через травми, змінила свій звичний спосіб життя, тому отримала моральні та фізичні страждання. Позивач просить суд стягнути з відповідача 70 тис. грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої травмою на виробництві.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію обставинами викладеними у позові, просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача не визнала позовні вимоги в повному обсязі, надала письмові заперечення, просила відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях представник відповідача позовні вимоги не визнав, позовні вимоги вважав не відповідними діючому законодавству, вважав що відсутні протиправні дії відповідача, як підстава моральної шкоди позивачу, зазначив, що позивач не надав суду доказів спричинення моральної шкоди, її глибини та негативних наслідків. Вважає, що позивач не зазначив порушення відповідачем законних прав позивача, вважав що відповідальність повинен нести фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа просила справу розглянути без участі її представника, залишила винесення рішення на розсуд суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала у відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 19.09.1983 року машиністом мостового крану, з 04.07.2012 року переведена машиністом крану, що підтверджується трудовою книжкою позивача /а.с. 18 - 19/.

Відповідно до акту № 1 від 25.01.2012 року про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 та Акту проведення розслідування нещасного випадку від 27 січня 2012 року 25 січня 2012 року о 10.55 годині на ДП «ВК «Краснолиманська» в районі головного клет*євого стволу будинку дробильно-акумулюючих бункерів, ОСОБА_1 послизнулася на обледенілій дільниці тротуару та впала, забила голову. Причина травми - особиста необережність позивача /а.с. 23 - 30/.

20.04.2012 року позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено 45% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності у зв'язку каліцтвом, відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 133505 /а.с. 8/.

16.05.2013 року позивачу ОСОБА_1 повторно встановлено 45% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності у зв'язку каліцтвом, відповідно до довідок МСЕК серії 10 ААВ № 452056 № 234803 /а.с. 5, 6/.

Відповідно виписок із медичної карти позивач ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування з приводу трудової травми з 25.01.2012 року по 08.02.2012 року, з 16.03.2012 року по 02.04.2012 року, з 14.02.2013 року по 19.02.2013 року, з 08.07.2013 року по 18.07.2013 року та амбулаторне лікування з 19.07.2013 року по 26.07.2013 року /а.с. 9 - 17/.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пунктом 27 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі ? Закон № 1105-XIV), якими обов'язок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.

Крім того, Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 717-V), що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 Закону № 1105-XIV, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

Отже, з цього часу застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, яке вони мали відповідно до положень первинної редакції цього Закону України.

Моральна шкода, завдана працівнику - на підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою - власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Цивільним Кодексом України у п. 3 ч.1 ст. 268 встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов'язані із втратою ним 45 % працездатності, втратою позивачем раніше виконуваної роботи у зв'язку з неможливістю за станом здоров'я продовжувати виконувати роботу за раніше визначеною професією, тривалим лікуванням та зміною звичайних для позивача життєвих зв'язків, фізичними стражданням, відчуттям болю, який позивач постійно відчуває і до цього часу, які є прямим наслідком професійного каліцтва, але сума, заявлена позивачем у 70 тис. гривень, механізм розрахунку якої позивач пов'язує із відсотком втрати ним працездатності, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вини позивача у нещасному випадку, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 13000 гривень.

Оскільки позивач за позовом про відшкодування шкоди, спричиненої здоров'ю особи звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 114 гривень 70 копійок підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557) на користь позивача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557) на користь держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21 серпня 2013 року.

Суддя: В.О. Коваленко