Постанова № 33074809, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2013 року письмове провадження № 826/11480/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРАСОФТ СЕРВІС"

до

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000347/22.2/37849439, №000348/22.2/37849439 від 14.05.2013

Товариство з обмеженою відповідальністю «Террасофт Сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п.198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.4, пп. 201.6, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та винесено податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013р. №000347/22.2/37849439, в результаті чого збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 85083,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 21271,00 грн. та № 000348/22.2/37849439, в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 80831,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 20208,00 грн.

Встановлені порушення, як вважає позивач є незаконними, безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають чинному законодавству. Правочини укладені з контрагентам носять реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

У зв’язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, суду надано письмові заперечення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлені порушення: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.4, пп. 201.6, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Террасофт Сервіс» зареєстровано Солом’янському районною у м. Києві державною адміністрацією. Свідоцтво про державну реєстрацію від 06.09.2011р. № 10731020000021256.

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ДПС на підставі наказу № 903 від 17.04.2013 року, направлення № 133/22.2 від 17.04.2013 року, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства обмеженою відповідальністю "Террасофт Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Маркет-Трейд" (код ЄДРПОУ 3635552) за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. За результатами документальної невиїзної перевірки ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ДПС складено акт від 22.04.2013р. № 1782/22.2/37849439, яким встановлено порушення: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.4, пп. 201.6, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та винесено податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013р. № 000347/22.2/37849439, в результаті чого збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 85083,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 21271,00 грн. та № 000348/22.2/37849439, в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 80831,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 20208,00 грн.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) ТОВ "Маркет-Трейд" (код ЄДРПОУ 3635552) для "Террасофт Сервіс", а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся.

Представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ "Маркет-Трейд" Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень виходячи з наступного. Між ТОВ "Маркет-Трейд" (Виконавець) та "Террасофт Сервіс" (Замовник), було укладено Договір № 23/11/2 від 23.11.2012р. Відповідно до даного Договору, Виконавець зобов’язується своїми силами та засобами надавати послуги комп’ютерного програмування технічними спеціалістами Замовнику в строки та умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов’язується своєчасно прийняти їх та оплатити. На виконання зазначених договорів позивачу були виписані контрагентом наступні податкові накладні: № 4130 від 04.12.2012р., № 6123 від 06.12.2012р., № 11122 від 11.12.2012р., № 12122 від 12.12.2012р., № 14123 від 14.12.2012р., № 18121 від 18.12.2012р., № 19124 від 19.12.2012р., № 24121 від 24.12.2012р., № 25125 від 25.12.2012р., від 28122 від 28.12.2012р.

На підтвердження власних доводів позивач також надав суду акти надання послуг: № 4/12 від 04.12.2012р., № 6/12 від 06.12.2012р., № 11/12 від 11.12.2012р., № 12/12 від 12.12.2012р., №14/12 від 14.12.2012р., № 18/12 від 18.12.2012р., № 19/12 від 19.12.2012р., № 24/12 від 24.12.2012р., №25/12 від 25.12.2012р., № 28/12 від 28.12.2012р. та платіжні доручення: № 24 від 23.01.2013р., №26 від 24.01.2013р., № 57 від 22.02.2013р., № 60 від 27.02.2013р., № 72 від 05.03.2013р., № 83 від 14.03.2013р., № 90 від 18.03.2013р., № 98 від 22.03.2013р., № 40 від 25.03.2013р.

Однак, представником позивача не надано суду додаткових документів, окрім податкових накладних, актів наданих послуг та платіжних доручень, які б свідчили про реальність ведення господарської діяльності товариства з ТОВ "Маркет-Трейд" щодо укладеного договору. В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що до податкового органу надійшов акт № 1255/22-3/36355552 від 04.04.2013р. від ДПІ у Хмельницькому районі м. Києва «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Маркет-Трейд" з питань достовірності декларування різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за період серпень-грудень 2012р».

В акті перевірки зазначено, що згідно листа ГВПМ ДПІ у Вишгородському районі м. Києва від 07.02.2013 року № 364/7/07-30 встановлено, що ТОВ "Маркет-Трейд" відсутнє за адресою, про що складено акт № 2365 від 24.01.2013р. та довідка № 3535 від 24.01.2013р. про відсутність за місцезнаходженням.

В ході проведення перевірки ТОВ "Маркет-Трейд" з’ясовано, що операції з придбання-реалізації ТМЦ (робіт, послуг) не мали реального товарного характеру, так як не встановлено факту його передачі та отримання. Крім того встановлено, що згідно баз даних АІС «Податки» ДПІ у Хмельницькому відсутні дані щодо чисельності працюючих, наявність основних засобів у ТОВ "Маркет-Трейд" неможливо встановити, в зв’язку з відсутністю декларацій з податку на прибуток за ІІІ-ІV квартали 2012 року, офісне приміщення в м. Хмельницькому відсутнє, оскільки підприємство перереєстроване у м. Вишгороді. Зазначене свідчить, про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що ТОВ “Террасофт Сервіс» сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 року на загальну суму ПДВ – 80831,00 грн. за рахунок ТОВ "Маркет-Трейд". В ході аналізу податкової звітності, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне йснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, операції між ТОВ “Террасофт Сервіс» та ТОВ "Маркет-Трейд" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, ТОВ “Террасофт Сервіс» та ТОВ "Маркет-Трейд" не мало можливості фактично здійснювати господарські операції.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності є неможливим. З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ “Террасофт Сервіс» та ТОВ "Маркет-Трейд" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ “Террасофт Сервіс» та ТОВ "Маркет-Трейд", фінансово-господарські взаємовідносини є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового Кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати за 4 кв. 2012р. в розмірі 405156,00 грн., які фактично не підтвердженні первинними документами та не пов’язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зазначені вище взаємовідносини ТОВ “Террасофт Сервіс» та ТОВ "Маркет-Трейд" мали вплив на формування податкового кредиту, і як наслідок встановлено його завищення у грудні 2012р. на загальну суму 80831,00 грн. Так, відповідно до вимог п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, ТОВ «Террасофт Сервіс» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2011 року податкові накладні з реквізитами контрагента-постачальника ТОВ «Маркет-Трейд». Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагенту, який не виконує свої податкові зобов’язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг,місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд проаналізувавши викладене, погоджується з доводами відповідача про те, що зазначені господарські операції фактично не здійснювалися, а первинні документи були складені з метою штучного формування податкового кредиту. Отже, незалежно від того, чи визнавались зазначені господарські договори недійсними в судовому порядку, останні не були спрямовані на досягнення будь-яких наслідків, пов’язаних із здійсненням підприємницької господарської діяльності, що унеможливлює врахування їх наслідків в податковому обліку платника податку. Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно п .2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи – податкові накладні, видаткові накладні, видані позивачеві контрагентом ТОВ «Маркет-Трейд» на виконання укладеного договору про надання послуг, не мають ознак реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку. В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем документи достатніми для підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на податковий кредит. Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в оглядовому листі від 06.07.2009 № 982/13/13-09, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв’язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. В той же час, згідно матеріалів справи, позивачем до суду не подано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно з ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові-повідомлення рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України. Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Террасофт Сервіс» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Постанова суду складено в повному обсязі 21.08.2013

Суддя Н.М. Клименчук