Постанова № 33074778, 22.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року справа № 826/7001/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві

третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про визнання незаконною та скасування постанови №36026510 від 21.01.2013, визнання протиправними дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання незаконною та скасування постанови №36026510 від 21.01.2013, визнання протиправними дії

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешту коштів боржника, оскільки зазначених постанов відповідача ОСОБА_1 не отримувала.

Представником відповідача на адресу суду подано письмові заперечення проти позовних вимог, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи до суду не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між ПП ВКК «Юлія-Ю» та ОСОБА_1 05.03.2002 укладеного договір купівлі-продажу нежилого приміщення АДРЕСА_1

Між АКБ СР «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №013/279-1 від 05.06.2007. Предметом договору є передача Іпотекодавцем Іпортекодержателю нежилого приміщення АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредиту №40.29-48/225 від 05.06.2007.

Приватним нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис №9153 від 31.10.2012 на іпотечному договорі №013/279-1 від 05.06.2007 щодо звернення на стягнення нежилого приміщення АДРЕСА_1, й належить на праві власності ОСОБА_1

В зв'язку з чим, ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу Головного управління юстиції у м.Києві подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (надалі по тексту - Закон №606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.2 ст.17 Закону №606 підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Частиною 1 ст.19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві на підставі виконавчого напису №9153 від 31.10.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 ВП №36026510.

Зазначену постанову направлено на адресу ОСОБА_1, про що свідчить супровідний лист від 21.01.2013 №506/2 та копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абз. 6 ч.3 ст.5 зазначеного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 6 ст.24 Закону №606 встановлено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.55 зазначеного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином, на державного виконавця покладено обов'язок щодо неупередженого, своєчасного та повного вжиття заходів примусового виконання рішень, зокрема за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення накладати арешт на майно боржника та оголошувати заборону на його відчуження, шляхом винесення відповідної постанови.

В зв'язку з чим, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.01.2013 ВП №36026510: нежиле приміщення АДРЕСА_1, й належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Зазначену постанову направлено на адресу ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 не отримувала ні постанови про відкриття виконавчого провадження, ні постанови про арешт майна боржника та оголошення його відчуження, а ні акту опису та арешту майна.

Суд, дослідивши матеріали справи, з доводами представника позивача не може погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону №606 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч.1 ст.31 даного Закону №606 визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження направлено на адресу боржника, зазначену виконавчому написі приватного нотаріуса, а саме: АДРЕСА_2. Адреса співпадає з адресою місця проживання, що зазначена в позовній заяві.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано норм Закону №606 в частині направлення оскаржуваних постанов на адресу позивача.

Щодо визнання незаконним та скасування акту опису та арешту майна серії 506 №2

Вимогою державного виконавця від 13.03.2013 №506/2 запропоновано ОСОБА_1 забезпечити свою явку або її представників 21.03.2013 о 14:00 для здійснення опису майна боржника за адресою: нежиле приміщення АДРЕСА_1. Зазначену вимогу направлено адресу місця проживання ОСОБА_1

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві 21.03.2013 складено акт опису й арешту майна серії 506 №2, яким описано - накладено арешт на майно, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та/або її представник для здійснення опису й арешту майна не з'явились, що зафіксовано даним актом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 ВП №36026510 та постанову про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження ВП №36026510 від 21.01.2013, складено акт опису та арешту майна серії 506 №2, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук