Постанова № 33073808, 20.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 917/1434/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Мельников О.О., після перерви не з'явився

відповідача - Поддашкіна О.Ю., Сластьон С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2364 П/3-9) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.07.13 р. у справі № 917/1434/13

за позовом ПАТ "Продовольча компанія "Поділля", Крижопіль

до ТОВ "Техмолпром", м. Гадяч

про стягнення 2 368 348,88 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.07.2013 року по справі №917/1434/13 (суддя Киричук О.А.) забезпечено позов ПАТ "Продовольча компанія "Поділля" шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 2368348,88 грн., що належать ТОВ "Техмолпром" і перебувають на рахунку 2600001645107 в АТ "Укрексімбанк" або на будь-якому іншому рахунку в банківській установі, який буде виявлений в ході виконання ухвали господарського суду Полтавської області,з метою упередження можливих зловживань з боку відповідача.

Відповідач, ТОВ "Техмолпром", не погодився з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на її винесення з грубим порушенням норм процесуального права, без належного, повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, за відсутності жодних достатніх доказів для необхідності забезпечення позову та без додержання принципу співрозмірності позовним вимогам вжитих заходів забезпечення позову.

У апеляційній скарзі зазначив, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та будь-які доводи, крім припущень позивача щодо неможливості виконання судового рішення у майбутньому, а також доказів ухилення відповідача від виконання зобов'язань після пред'явлення вимоги.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

14.08.2013 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" інформації, щодо укладених між банком та ТОВ "Техмополпром» договору поруки, застави, іпотеки, з посиланням на неможливість самостійного отримання інформації, яка відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" є банківською таємницею, проте має істотне значення для розгляду справи.

Судова колегія відмовила у задоволенні клопотання, оскільки наявність чи відсутність зазначених договорів не має відношення до предмету спору та накладення арешту на грошові кошти.

14.08.2013 відповідачем надано пояснення по суті апеляційної скарги, в яких зазначає, що ухвала суду першої інстанції не містить доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та вона суперечить нормам чинного законодавства.

14.08.2013 р. позивач надав заяву про відвід суддів Харківського апеляційного господарського суду Істоміної О.А., Білецької А.М. в порядку ст. 20 ГПК України посилаючись на сумніви щодо неупередженості при розгляді апеляційної скарги по даній справі.

Ухвалою ХАГС від 14.08.2013 р. по справі № 917/1434/13 відмовлено у задоволенні заяви про відвід суддів Харківського апеляційного господарського суду Істоміної О.А., Білецької А.М.

14.08.2013 р. у судовому засіданні оголошена перерва до 15.08.2013 р.,після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що у заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 2368348,88 грн., позивач зазначив, що відповідач свідомо ухиляється від належного виконання своїх договірних зобов'язань, маючи на меті несплату грошових коштів за отриманий товар, а тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача сприятиме вирішенню судового спору та гарантуватиме виконання судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 « Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи

підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як свідчать матеріали справи позивачем не доведено наявність тих обставин, на підставі яких пропонується вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, а також не надано доказів в підтвердження необхідності застосування арешту грошових коштів.

Посилання позивача на те, що відповідач порушує строки виконання своїх зобов'язань щодо оплати грошових коштів за отриманий товар та ігнорує вимоги позивача, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки чинним законодавством визначено підстави до забезпечення позову: наявність достатніх правових обґрунтувань того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тобто, невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду у даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.

Суд першої інстанції не навів підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, та не обґрунтував чому невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд прийняв заходи по забезпеченню позову з метою упередження можливих зловживань з боку відповідача, що не є підставою для вжиття заходів по забезпеченню позову та не передбачено нормами діючого законодавства, так як вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

При цьому суд першої інстанції не зазначив в чому полягають можливі зловживання відповідача, чим підтверджується їх настання та яким чином вони можуть вплинути на неможливість виконання рішення господарського суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали господарського суду Полтавської області, керуючись ст. 33,66 86, 101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.07.2013 р. по справі №917/1434/13 скасувати.

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", м. Крижопіль, Вінницька область про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", м. Крижопіль, Вінницька област( 24600, Вінницька обл., м. Крижопіль, вул. Куйбашева,74а ІК 33143011 п/р 26007010036343 в АТ " Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", м. Гадяч, Полтавська обл., ( 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька,47 п/р 2600001645107 в АТ "Укрексімбанк ", м. Полтава, МФО 331649 ІК 35293993) 573,5 грн. судового збору.

Наказ доручити надати господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 19.08.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.