Постанова № 3307344, 03.02.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
03.02.2009
Номер справи
2-а-41/08/0520
Номер документу
3307344
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Головуючий у І інстанції - суддя Топчій Т.В. Доповідач - Г.А. Колеснік

Іллічівський районний суд м. Маріуполя

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2009 року Справа 2-а-41/08/0520

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенка Д.В., Лях О.П.,

при секретарі: Шептульовій С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманих сум разової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки та визнання відмови щодо виплати щорічної компенсації на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року, -

 

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області щодо визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманих сум разової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки в сумі 9043 грн. та визнання відмови щодо виплати щорічної компенсації на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки в сумі 7445, 50 грн.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано відмову Управління у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2005, 2007 та 2008 роки та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки неправомірною. Стягнуто на користь позивача з Управління за рахунок коштів Державного бюджету щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2004, 2005, 2007 та 2008 роки в розмірі 8120 грн. та щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки в розмірі 6135, 50 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року, як незаконну та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, письмово просили розглянути справу за їх відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи внаслідок захворювань, пов'язаних з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Управлінням праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області така допомога позивачу була виплачена в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, а саме: березень 2003 року - 21, 50 грн., квітень 2004 року - 21, 50 грн., квітень 2005 року - 21, 50 грн., квітень 2006 року - 90 грн., лютий 2007 року - 90 грн., лютий 2008 року - 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеними постановами № 836 та № 562 усупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України, яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати допомоги позивачу, а не постанови №№ 836, 562.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення на момент виплати, яку відповідач зобов'язаний виплатити позивачу, як інваліду 3 групи у 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роках, з урахуванням виплачених сум, необхідно виходити з наступних розрахунків:

- за 2003 рік - 185 х 4 - 21,50 = 718,50 грн.;

- за 2004 рік - 205 х 4 - 21,50 = 798,50 грн.;

- за 2005 рік - 290 х 4 - 21,50 = 1138,50 грн.;

- за 2007 рік - 400 х 4 - 90 = 1510 грн.;

- за 2008 рік - 515 х 4 - 90 = 1970 грн.

Отже, загальна сума, яку відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 складає 6135, 50 грн.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача по відмові у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки є неправомірними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо визнання відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення у 2006 році неправомірною, колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки, дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня ветеранам війни - інвалідам війни, виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи - 10 мінімальних пенсій за віком; 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком; 3 групи - 7 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з матеріалами справи, відповідачем відповідно до Законів про державні бюджети в 2004 - 2008 роках було виплачено встановлені суми грошової допомоги для інвалідів 3 групи, а саме: 2004 рік - 130 грн., 2005 рік - 270 грн., 2006 рік - 270 грн., 2007 рік - 300 грн., 2008 рік - 350 грн.

Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом, є недійсними.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2007 рік встановлена в розмірі 406 грн.

При цьому, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 рік складав 410 грн. 06 коп.

Також, положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 року.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 01.04.2008 року мінімальний розмір пенсії за віком становив 481 гривню.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, визначаючи розмір недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня, яку відповідач зобов'язаний виплатити позивачу, як інваліду 3 групи у 2007 та 2008 роках, з урахуванням вже сплачених сум, необхідно виходити з наступних розрахунків:

- за 2007 рік - 410, 06 х 7 - 300 = 2570, 42 грн.;

- за 2008 рік - 481 х 7 - 350 = 3017 грн.

Отже, загальна сума, яку відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 складає 5587, 42 грн.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача по відмові у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 та 2008 роки є неправомірними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Проте, позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірною відмову щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня та стягнення заборгованості по недоотриманій грошовій допомозі до 5 травня за 2004, 2005 та 2006 роки задоволенню не підлягають, на підставі того, що Законом України від 27 листопада 2003 року «Про Державний бюджет України на 2004 рік (ст.44) інвалідам війни, до яких відноситься позивач, взагалі в 2004 році не передбачена виплата щорічної разової допомоги, а законами України від 23 грудня 2004 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (ст.34) та від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ст.30) установлено виплату цієї допомоги інвалідам війни у відповідному розмірі.

Зазначені закони України, в період з 5 травня по 30 вересня відповідних років, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу, не визнані неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

 Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними статтями (44, 34, 30) законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2005 та 2006 роки» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей 44, 34, 30 відповідно законів України «Про Державний бюджет України на 2004, 2005 та 2006 роки».

Таку правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманих сум разової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки та визнання відмови щодо виплати щорічної компенсації на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки та щорічної допомоги до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 та 2008 роки - неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки в розмірі 6135, 50 грн.

 Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 та 2008 роки в розмірі 5587, 42 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів:

Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко О.П. Лях

З оригіналом згідно

Суддя: Г.А. Колеснік

Головуючий у І інстанції - суддя Топчій Т.В. Доповідач - Г.А. Колеснік

Іллічівський районний суд м. Маріуполя

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

03 лютого 2009 року Справа 2-а-41/08/0520

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенка Д.В., Лях О.П.,

при секретарі: Шептульовій С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманих сум разової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки та визнання відмови щодо виплати щорічної компенсації на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки,

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року, -

Керуючись ст.ст. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 жовтня 2008 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області - про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманих сум разової допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки та визнання відмови щодо виплати щорічної компенсації на оздоровлення неправомірною, стягнення недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2003-2008 роки - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки та щорічної допомоги до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 та 2008 роки - неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки в розмірі 6135, 50 грн.

 Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 та 2008 роки в розмірі 5587, 42 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів:

Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко О.П. Лях

 

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Ідентифікаційний код 34511611 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко,26

 Тел/факс (062) 349-45-63, 349-45-64

№ 2-а-41/08/0520

УПСЗН Іллічівського району Маріупольської міської ради

вул. Куйбишева, 17

м. Маріуполь, Д/о - 87535

ОСОБА_1.

АДРЕСА_1

м. Маріуполь, Д/о - 87524

Донецький апеляційний адміністративний суд надсилає копію постанови від 03 лютого 2009 року після закінчення апеляційного розгляду.

Одночасно повідомляємо, що ___ судового засідання виготовлений та підписаний і Ви маєте право ознайомитись з ним.

Додаток: копія постанови.  

Суддя Донецького апеляційного

адміністративного суду Г.А. Колеснік

Вик: Вакуленко В.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Ідентифікаційний код 34511611 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко,26

 Тел/факс (062) 349-45-63, 349-45-64

№ 2-а-41/08/0520

УПСЗН Іллічівського району Маріупольської міської ради

вул. Куйбишева, 17

м. Маріуполь, Д/о - 87535

ОСОБА_1.

АДРЕСА_1

м. Маріуполь, Д/о - 87524

Донецький апеляційний адміністративний суд надсилає копію постанови від 03 лютого 2009 року після закінчення апеляційного розгляду.

Одночасно повідомляємо, що ___ судового засідання виготовлений та підписаний і Ви маєте право ознайомитись з ним.

Додаток: копія постанови.  

Суддя Донецького апеляційного

адміністративного суду Г.А. Колеснік

Вик: Вакуленко В.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3307344 ?

Документ № 3307344 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3307344 ?

Дата ухвалення - 03.02.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3307344 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3307344 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 3307344, Донецький апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 3307344, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 3307344 відноситься до справи № 2-а-41/08/0520

Це рішення відноситься до справи № 2-а-41/08/0520. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3307337
Наступний документ : 3307346