Постанова № 33068714, 19.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 821/2279/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представників позивача - Лапіної О.С., Лобунченко О.П.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

представника третьої особи - Тодавчич С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська судноверф плюс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська судноверф плюс" (далі - позивач, ТОВ "Українська судноверф плюс") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо:

- складання акту незнаходження за податковою адресою ТОВ "Українська судноверф плюс" від 30.11.2011 р. № 679/15-2;

- складання акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо не підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року";

- зменшення сум податкового зобов"язання ТОВ "Українська судноверф плюс" з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 774229 грн.;

- зобов"язати відповідача внести зміни у систему автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту та відновити інформацію щодо наявності у ТОВ "Українська судноверф плюс" податкових зобов"язань з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 774229 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю дій ДПІ у м.Херсоні по складанню актів від 30.11.2011 р. № 679/15-2 та від 21.05.2012 р. № 215/22-4, оскільки ТОВ "Українська судноверф плюс" постійно знаходилося за юридичною адресою. Жодних записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням у ЄДРПОУ не має. На підставі акту від 21.05.2012 р. податкові повідомлення-рішення не приймалися, а тому відповідачем безпідставно зменшено податкові зобов"язання з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 774229 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, вказавши на те, що акт від 30.11.2011 р. № 679/15-2 про незнаходження ТОВ "Українська судноверф плюс" за юридичною адресою: м.Херсон, Карантинний острів, буд.1, не відповідає дійсності, скільки посадові особи ДПІ у м.Херсоні не виходили за місцезнаходженням ТОВ "Українська судноверф плюс". Позивач з моменту зміни юридичної адреси знаходиться за адресою: м.Херсон, Карантинний острів, буд.1. Підстави складання акту від 21.05.2012 р. № 12/22-4 позивачу взагалі невідомі, оскільки за час існування ТОВ "Українська судноверф плюс" жодних запитів щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за вересень 2011 року від податкового органу не надходило.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки при складанні оскаржуваних актів ДПІ у м.Херсоні діяла на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. Під час перевірок було встановлено, що ТОВ "Українська судноверф плюс" не знаходиться за адресою: м.Херсон, Карантинний острів, 1, у зв"язку з чим були складені акти від 30.11.2011 р. № 679/15-2 та від 21.05.2012 р. № 215/22-4.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги та зазначила, що висновки актів від 30.11.2011 р. та від 21.05.2012 р. не відповідають вимогам податкового законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Українська судноверф плюс" зареєстровано розпорядженням Подільської районної державної адміністрації у м.Києві від 29.09.2009 р. за № 1071107002026129 та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м.Херсоні.

30.11.2011 р. посадовими особами ДПІ у м.Херсоні складено акт № 679/15-2 "Про результати перевірки достовірності юридичної адреси ТОВ "Українська судноверф плюс", яким встановлено, що ТОВ "Українська судноверф плюс" за юридичною адресою: м.Херсон, Карантинний острів, буд.1, не знаходиться.

21.05.2012 р. посадовою особою відповідача складено акт № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року", у висновку якого зазначено:

1. ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Українська судноверф плюс" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України.

2. Перевіркою встановлено відсутність об"єктів оподаткування при придбанні товару ТОВ "Українська судноверф плюс" на суму ПДВ - 18,76 грн. та продажу товарів на адресу контрагентів покупців на суму ПДВ - 774,3 тис. грн. за вересень 2011 року, які підпадають під визначення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 та п.185.1 ст.185 ПК України.

3. Перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Зі змісту позовних вимог та пояснень представників позивача у судовому засіданні слідує, що про наявність вищевказаних актів ТОВ "Українська судноверф плюс" дізналися зі змісту акту від 12.04.2013 р. № 2249/22.6/36632567 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Українська судноверф плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 05.04.2013 р." та відповіді на заперечення від 20.05.2013 р. № 8363/10/226-06 на акт від 12.04.2013 р. № 2249/22.6/36632567.

З метою з"ясування дотримання позивачем строків звернення до суду, ухвалами від 21.06.2013 р. та 12.08.2013 р. відповідача було зобов"язано надати документальне підтвердження вручення посадовій особі ТОВ "Українська судноверф плюс" акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 або його надіслання поштою з повідомленням про вручення, які податковим органом не виконані.

У судовому засіданні представник ДПІ у м.Херсоні повідомив про відсутність доказів вручення або направлення ТОВ "Українська судноверф плюс" акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4.

Із відповіді ДПІ у м.Херсоні від 20.05.2013 р. № 8363/10/226-06 на заперечення позивача на акт перевірки від 12.04.2013 р. № 2249/22.6/36632567 вбачається, що відповідачем підтверджено невручення акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 платнику податків.

Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів 30.04.2013 р., а з позовною заявою звернувся до суду 11.06.2013 р., тобто, в межах шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.99 КАС України.

І. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо складання акту незнаходження за податковою адресою ТОВ "Українська судноверф плюс" від 30.11.2011 р. № 679/15-2.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Отже, в рамках даної адміністративної справи необхідно з'ясувати, чи відповідають оскаржені дії відповідача наведеним у п.3 ст.2 КАС України критеріям та чи порушують ці дії права та інтереси позивача.

Частиною 1 статті 6 КАС України чітко визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється у разі їх порушення.

В той же час, ні в позовній заяві, ні в судовому засідання представниками позивача не зазначено, в чому саме полягає порушення прав, свобод чи інтересів ТОВ "Українська судноверф плюс" від дій ДПІ у м.Херсоні по складанню акту від 30.11.2011 р. № 679/15-2 "Про результати перевірки достовірності юридичної адреси ТОВ "Українська судноверф плюс", які оскаржує позивач.

Лише сам факт проведення податковим органом перевірки достовірності юридичної адреси позивача, навіть за умови складання за результатами такої перевірки акту, ще не є доказом негативного впливу на права та інтереси платника податків, оскільки перевірка достовірності юридичної адреси є одним із способів здійснення податкового контролю.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ "Українська судноверф плюс" в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо складання акту незнаходження за податковою адресою ТОВ "Українська судноверф плюс" від 30.11.2011 р. № 679/15-2 не підлягають задоволенню.

ІІ. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо складання акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року".

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови проведення перевірок визначаються Податковим кодексом України. Зокрема, Податковим кодексом України передбачено проведення зустрічних звірок (п.73.5 ст.73 ПК України) та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок (ст.75 ПК України), які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.

Так, відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р., зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що у разі відсутності в податкового органу інформації, яка необхідна для проведення зустрічної звірки, орган державної податкової служби повинен надіслати або вручити представнику суб"єкта господарювання офіційний запит про надання інформації та її документального підтвердження, і у разі отримання від суб"єкта господарювання необхідної інформації орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої повинна складатися довідка, яка має бути вручена (надіслана) суб"єкту господарювання.

Судом встановлено, що в порушення вимог вказаного Порядку ДПІ у м.Херсоні жодного запиту щодо надання інформації по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року та її документального підтвердження ТОВ "Українська судноверф плюс" не направлялося.

Факт не направлення запиту також підтверджується змістом акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4, в якому зазначено лише те, що управлінням податкового контролю отримано від ГВПМ ДПІ у м.Херсоні висновок від 18.05.2012 р. № 81807-606 щодо ознак фіктивності та реальності здійснення діяльності ТОВ "Українська судноверф плюс", відповідно до якого за податковою адресою СГД не встановлено будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також за податковою адресою відсутні ознаки ведення господарської діяльності ТОВ "Українська судноверф плюс".

Суд звертає увагу на те, що Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок не передбачено складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, яким по суті є акт від 21.05.2012 р. № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарський операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року", так як у ньому як на підставу проведення зроблено посилання саме на п.73.5 ст.73 ПК України.

Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з п.3.1 Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки"). Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.3.3 Методичних рекомендацій обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п.3.1 Методичних рекомендацій.

Приписами п.4.4 Методичних рекомендацій передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно зразка акта про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що такий акт не передбачає в собі наявність будь-яких висновків, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки. Між тим, в порушення зазначених вимог ДПІ у м.Херсоні зробила висновки про не підтвердження товарності операцій та факту реального здійснення господарських операцій, про невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, хоча жодних документів ревізором не досліджувалося.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставою складання акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 стало відсутність ТОВ "Українська судноверф плюс" за юридичною адресою: м.Херсон, Карантинний острів, буд.1. Між тим, суд не погоджується з такими доводами представника відповідача з огляду на наступне.

Положеннями ст.93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичною адресою позивача є: м.Херсон, Карантинний острів, буд.1.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Приписами ч.4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

З аналізу вказаних норм слідує, що підтвердженням незнаходження юридичної особи за юридичною адресою можуть бути лише відомості з ЄДРПОУ щодо внесення запису про незнаходження юридичної особи за місцезнаходженням, а не акт податкового органу про невстановлення місцезнаходження юридичної особи.

Між тим, з наданих позивачем витягів з ЄДРПОУ вбачається, що державним реєстратором станом на 30.11.2011 р., 18.05.2012 р. підтверджено відомості про знаходження позивача за адресою: м.Херсон, Карантинний острів, 1.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність висновків щодо незнаходження ТОВ "Українська судноверф плюс" за юридичною адресою, не надано доказів того, що в ЄДРПОУ є запис про відсутність ТОВ "Українська судноверф плюс" за юридичною адресою.

Також суд зазначає, що у висновку акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 зазначено, що встановлено порушення ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Українська судноверф плюс" при придбанні та продажу товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України.

На підставі цього, відповідачем зроблено висновок про відсутність об"єктів оподаткування при придбанні товару ТОВ "Українська судноверф плюс" на суму ПДВ - 18,76 грн., та продажу товарів на адресу контрагентів покупців на суму ПДВ 774,3 тис. грн. за вересень 2011 року, та невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Суд вважає такі дії відповідача протиправними з наступних підстав.

По-перше, як вже зазначалося, ревізором при складанні акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 жодних документів від ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо здійснення господарської діяльності у вересні 2011 року не витребовувалося, жодні первинні документи не досліджувалися, а тому незрозуміло, на підставі чого ревізором зроблено висновок про невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

По-друге, відповідачем фактично складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому згідно його типової форми, зазначеної в додатку 3 до Методичних рекомендацій, не повинно міститися будь-яких висновків, так як він фіксує лише факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Суд звертає увагу на те, що висновки про підтвердження чи не підтвердження реальності поставки товарів (послуг) податковий орган може зробити тільки при проведенні документальних перевірок на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.5.2 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Як вбачається зі змісту акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 жодної з вимог вказаного Наказу ДПІ у м.Херсоні не виконало. У акті не конкретизовано, з якими саме контрагентами визнано нікчемними угоди, а зроблено висновок про нікчемність усіх угод, здійснених ТОВ "Українська судноверф плюс" при придбанні та продажу товарів (послуг) у вересні 2011 року.

Окрім цього, ст.215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Також суд зазначає, що приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст.203 та інших статей гл.16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Вказані висновки підтверджуються і ст.20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії ДПІ у м.Херсоні щодо складання акта від 21.05.2012 р. № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року.

ІІІ. Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо зменшення сум податкового зобов"язання позивача з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 774229 грн., зобов"язання відповідача внести зміни у систему автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту та відновлення інформації щодо наявності у ТОВ "Українська судноверф плюс" податкових зобов"язань з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 774229 грн.

Згідно ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі -Порядок № 266).

Відповідно до п.1.3 розділу 1 Порядку № 266 для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Порядку № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Ухвалами суду від 21.06.2013 р., 12.08.2013 р. відповідача було зобов"язано надати витяг з бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" стосовно позивача. Між тим, відповідачем зазначених вимог не було виконано та вказаного витягу не було надано.

Однак, як вбачається з акту виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Українська судноверф плюс" від 12.04.2013 р. № 2249/22.6/36632567, відповіді ДПІ у м.Херсоні від 20.05.2013 р. № 8363/10/226-06 на заперечення позивача, на підставі акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 відповідачем було зменшено суму податкового зобов"язання по ТОВ "Українська судноверф плюс" за вересень 2011 року у сумі 774229 грн.

Відповідно до п.2.21 Порядку № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались (а вони і не могли виноситися, оскільки відповідачем було здійснено спробу провести зустрічну звірку), а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було зменшено суму податкових зобов"язань позивача за вересень 2011 року на підставі акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Українська судноверф плюс" в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення податкового зобов"язання з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 774229 грн. на підставі акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 та зобов"язання відповідача поновити податкові зобов"язання в системі автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ у м.Херсоні щодо складання акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб"єкта господарювання ТОВ "Українська судноверф плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року".

Визнати протиправними дії ДПІ у м.Херсоні щодо зменшення податкового зобов"язання ТОВ "Українська судноверф плюс" з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 774229 грн. на підставі акту від 21.05.2012 р. № 215/22-4.

Зобов"язати ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області поновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту податкові зобов"язання з ПДВ ТОВ "Українська судноверф плюс" за вересень 2011 року у сумі 774229 грн.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у м.Херсоні щодо складання акту незнаходження за податковою адресою ТОВ "Українська судноверф плюс" від 30.11.2011 р. № 679/15-2 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 серпня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8