Постанова № 33066967, 13.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р. Справа № 804/8004/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Зуєвої Н.В.,

представника відповідача - Максимової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехніка» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.13 №0001612220 та №0001602220, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Торгтехніка», звернувся до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.13 №0001612220 та №0001602220. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, адже прийняті податковим органом за результатами перевірки, висновки якої не відповідають дійсним подіям, суперечать наявним у ТОВ «Торгтехніка» документам та нормам діючого податкового законодавства. Спірна суми податкового кредиту сформована товариством за наслідками господарських взаємовідносин останнього з ТОВ «ВК «Віконні системи», що мали місце у листопаді 2012р., на підставі наявних первинних документів: угоди, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахунки за придбаний товар здійснювались грошовими коштами в безготівковій формі через банківські установи. Відтак, твердження податкового органу про безоплатне отримання товару від невстановлених осіб також не відповідає дійсності. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, заперечував проти задоволення позовних вимог товариства. Мотиви незгоди зводяться до того, що фактично згідно податкової звітності контрагента позивача ТОВ «ВК Віконні системи» та проведених заходів встановлено відсутність виробничого обладнання, складських приміщень та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. На підставі викладеного податковим органом зроблений висновок про відсутність поставок товарів позивачу від ТОВ «ВК «Віконні системи» та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Оскільки відсутній факт реального здійснення спірної господарської операції, то відсутні як база так і об'єкт оподаткування ПДВ та податком на прибуток. На підставі викладеного відповідачем зроблений висновок, що операція, проведена позивачем з контрагентом в листопаді 2012р. є безтоварною, а тому податковий кредит сформований позивачем у листопаді 2012р. безпідставно, а продукція, оприбуткована товариством у 4 кв. 2012р., отримана від невстановленої юридичної/фізичної особи та підлягає оподаткування податком на прибуток.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем в період з 08.04.13 по 12.04.13 на підставі наказу ДПІ від 26.02.13 №211 та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торгтехніка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» за період з 01.11.12 по 30.11.12. Результати перевірки оформлені актом 1135/22- 2/24615551 від 19.04.13 (а.с.27-44). За висновками Акту перевіркою встановлено порушення позивачем: - пп. 14.1.27, ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5. ст. 135, пп. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, ст. 140, ст. 142, ст. 143 ПКУ, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 122 430 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 122 430 грн.; п. 198.1, п. 198.6. ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 53 000 грн., у тому числі за листопад 2012 року у сумі 53 000 грн.; - встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Торгтехніка» по взаємовідносинах з постачальником TOB «ВК «Віконні системи» в частині придбання товару - «Сандвіч панель СП 60» та відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагенту-покупцю - ТОВ «Завод «Мастер-Профі Україна» (код ЄДРПОУ 30888419) в частині реалізації товару «Сандвіч панель СП 60» за перевіряє мий період.

Наведені висновки зроблені відповідачем виключно на підставі матеріалів перевірок ТОВ «ВК «Віконні системи» (акт №7212/224/33972398 від 21.12.12) та актів інших підприємств - контрагентів ТОВ «ВК «Віконні системи», зміст яких, на думку податкового органу, надає підстави для висновку про відсутність у позивача права на формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг у постачальника ТОВ «ВК «Віконні системи» за договором від 01.11.12 №01112012.

З посиланням на згаданий акт перевірки податковим органом прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.05.13 №0001612220, яким позивачу донарахований податок на прибуток підприємств в розмірі 183 645 грн. (а.с.17), та податкове повідомлення-рішення від 18.05.13 №0001602220, яким позивачу донарахований податок на додану вартість в розмірі 79 500 грн. (а.с.18).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Матеріалами справи підтверджено, сторонами визнано, що між позивачем та ТОВ «ВК «Віконні системи» укладений договір від 01.11.12 №01112012, відповідно до якого ТОВ «ВК «Віконні системи» - продавець зобов'язується передати у власність, а позивача - покупець прийняти та оплатити товар. Форма оплати товару: безготівковий розрахунок. Продавець зобов'язаний видати покупцю податкову накладну та видаткову накладну. Поставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця (а.с.49).

Як вбачається з видаткової накладної від 30.11.12 №7855 (а.с.50) та товарно-транспортних накладних від 30.11.12 (а.с.52), ТОВ «ВК «Віконні системи» в листопаді 2012р. були поставлені, а позивачем були прийняті товари, а саме Сендвич панель СП 100 та СП 60, на виконання договору від 01.11.12 №01112012 на суму 809 400 грн., в тому числі ПДВ 134 900 грн. ТОВ «ВК Віконні системи», як платник податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, на суму поставленого на адресу позивача товару виписана податкова накладна від 30.11.12 №273 (а.с.51), яка включена до Єдиного реєстру податкових накладних №12100733 (а.с.53), та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, що встановлено відповідачем в ході проведення перевірки (аркуш акту 6 а.с.32).

Судовим оглядом зазначеної податкової накладеної, встановлено, що вона за змістом, формою та порядком їх заповнення відповідає вимогам, встановленим ст. 201.1 ст. 201 ПК України, Формі та Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженими Наказом міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, зареєстрованим в Мінюсті 22.11.11 за №1333/20071. Відповідно до п.201.6, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом, який є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Відповідач в акті перевірки зазначає, що придбаний позивачем товар був використаний ним у власній господарській діяльності. Зазначений факт, як і вище наведені видаткова та податкова накладні, а також товарно-транспортна накладна, що підтверджують факт отримання позивачем товару від контрагента - ТОВ «ВК «Віконні системи», та недоліків в оформлені яких не встановлена ані ДПІ під час перевірки позивача, ані судом під час розгляду справ, вказують на фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВК «віконні системи» на підставі договору від 01.11.12 №01112012.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «ВК «Віконні системи» спірної господарської операції, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а відповідачем не зазначено, а також податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією за договором від 01.11.12 №01112012, а відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідною податковою накладеною до складу податкового кредиту в розмірі 53 000 грн. до Декларації з ПДВ за листопад 2012р. є правомірним. Зважує суд і на той факт, що товари, придбані позивачем у ТОВ «ВК «Віконні системи», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, якою зокрема є будівництво житлових нежитлових будівель, установлення та монтаж машин і устаткування тощо (а.с.28).

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що у позивача наявне право на формування валових витрат по вказаній операції з ТОВ «ВК «Віконні Системи» за правилам ст. 138 ПК України, яка встановлює склад витрат та порядок їх визнання. Відтак судження податкового органу про оприбуткування позивачем продукції у 4 кв.2012р. від невстановленої юридичної/фізичної особи та заниження в порушення п.п. 14.1.27, ст. 134, п.п. 135.5.4 п. 135.5. ст. 135, п.п. 138.1.1. п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, ст. 140, ст. 142, ст. 143 ПК України доходів в розмірі 318 000 грн. та податку на прибуток в розмірі 122 430 грн. не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача проведеної у листопаді 2012р. з ТОВ «ВК «Віконні системи». Адже відповідно до пп.135.11 ст. 135.1.14 ПКУ інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155-161 цього Кодексу та інші доходи платника податку за звітний податковий період, а, як встановлено в ході судового розгляду справи, товар отриманий позивачем у листопад 2012р. на суму 809 400, є товаром, отриманим від ТОВ «ВК «Віконні системи».

Щодо викладення в акті перевірки від 19.04.13 висновків з приводу відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Торгтехніка» по взаємовідносинах з постачальником TOB «ВК «Віконні системи» в частині придбання товару - «Сандвіч панель СП 60» та відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагенту-покупцю - ТОВ «Завод «Мастер-Профі Україна» в частині реалізації товару «Сандвіч панель СП 60» за перевіряємий період суд зазначає наступне.

Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеними контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Щодо доводів відповідача про відсутність у ТОВ «ВК «Віконні системи» виробничого обладнання, складських приміщень та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що на думку фахівців податкового органу унеможливлює факт здійснення господарської діяльності таких платників, суд зауважує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВК «Віконні системи» недійсним ДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

За викладених обставин суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсними правочинів, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином, а відображення податковим органом в акті перевірки висновків про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є безпідставним.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за листопад 2011р. в розмірі 53 000 грн. та валові витрати за 4 квартал 2012р. в сумі 122 430 грн. за господарською операцією з ТОВ «ВК «віконні Системи», відповідний товар отриманий від останнього, та використаний у власній господарській діяльності позивача (а.с.62-78), оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами, носять характер суб'єктивних припущень та ґрунтуються виключно на висновках матеріалів перевірок контрагента позивача та контрагентів контрагента позивача.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Торгтехніка» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 18.05.13 №0001612220 та №0001602220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехніка» (код ЄДРПОУ - 24615551) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.08.13.

Суддя А.О. Коренев