Постанова № 3306627, 25.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25170/08

Категорія 72

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 грудня 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області до підприємства „Комфортсервіс" про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок активів, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року позивач Алчевська ОДПІ в Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - підприємства „Комфортсервіс", в якому послався, що вказане підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, ід. код 320921639. Станом на 15.10.2008 року відповідач знаходиться на обліку в Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ та має податковий борг у сумі 68596, 69 грн. зі сплати податку на додану вартість, який визначено платником податків самостійно в податкових деклараціях, та визначено податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з ПДВ на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 65030, 24 грн. та пеню в сумі 6639, 51 грн., всього - 71670, 45 грн. за рахунок активів платника податків, крім того, просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення регулювання обігу готівки та пеню в сумі 3073, 76 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача за рахунок його активів податковий борг у сумі 71670, 45 грн., з яких: податок на додану вартість - 68596, 69 грн.: податкові зобов'язання - 47447, 12 грн., штрафні санкції -14815, 28 грн., пеня - 6334, 29 грн.; штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки - 3073, 76 грн., з яких: штраф - 2768, 54 грн., пеня - 305, 22 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності.

Як зазначено у ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності та внесений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, ід. код 320921639. У відповідача виник податковий борг у сумі 71670, 45 грн., з яких: податок на додану вартість - 68596, 69 грн.: податкові зобов'язання - 47447, 12 грн., штрафні санкції -14815, 28 грн., пеня - 6334, 29 грн.; штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки - 3073, 76 грн., з яких: штраф - 2768, 54 грн., пеня - 305, 22 грн. Сума боргу визначена платником податків самостійно в податкових деклараціях та податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях про застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з ПДВ. З метою погашення податкового боргу позивачем в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вживалися заходи до сплати суми боргу, а саме: відповідачу направлена перша податкова вимога від 05.10.2004 року, друга податкова вимога від 06.12.2001 року, прийняте рішення «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу», згідно якого проведено опис активів відповідача. Застосовано податкову заставу, про що внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Податковим органом прийнято рішення від 20.10.2005 року № 0001702301/0 про застосування штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 2790 грн. Вказане рішення платником податків не оскаржувалося.

Вказані обставини підтверджуються копією статуту, довідкою з ЄДРПОУ, листами ДПІ, податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, податковими вимогами, розрахунком суми податкового боргу, актом планової виїзної перевірки, фактично не заперечуються відповідачем.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин, суд вважає що є підстави для примусового стягнення вказаної заборгованості у рахунок погашення його податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи відповідача - платника податків, вартістю у межах суми заборгованості.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з підприємства «Комфортсервіс», розташованого за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул.  Молодогвардійська, 65, ід. код 30921639, на користь держави заборгованість з податку на додану вартість у сумі 68596, 69 грн. (податкові зобов'язання -47447, 12 грн., штрафні санкції - 14815, 28 грн., пеня - 6334, 29 грн.) на рахунок № 31118029700027, код платежу 14010100, одержувач - Управління держказначейства в м. Алчевську (УДК), банк одержувача - Головне управління держказначейства України в Луганській області (ГУДКУ), МФО 804013, ідент. код 24046768; штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки - 3073, 76 грн. (штраф - 2768, 54 грн., пеня -305, 22 грн.) на рахунок № 31118104700027, код 21080900, одержувач - Управління держказначейства   в   м.   Алчевську   (УДК),   банк   одержувача   -   Головне   управління

держказначейства України в Луганській області (ГУДКУ), МФО 804013, ідент. код 24046768, шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.