Рішення № 33063258, 13.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10665/13

13.08.13

За позовом

Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа"

до

Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про

стягнення 5 559,39 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13 серпня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Горлівськтепломережа" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 316 від 13.10.2011 року на поставку теплової енергії в розмірі 5 559,39 грн., в тому числі 5 510,24 грн. основного боргу, 3,40 грн. збитків від інфляції, 45,75 грн. 3 % річних, а також просить суду покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10665/13, розгляд справи призначено на 02.07.2013 року.

21.06.2013 представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

01.07.2013 представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав пояснення по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року справу № 910/10665/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв’язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 02.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/10665/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/10665/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв’язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/10665/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 року.

22.07.2013 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло пояснення по справі.

23.07.2013 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання 26.07.2013 року не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2013 року також не з’явився.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 13.08.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.08.2013 року від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Представник відповідача у судове засідання 13.18.2013 року не з'явився, проте, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника Публічного акціонерного товариства "Мостобуд". Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник позивача у судове засідання 13.18.2013 року також не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд –

ВСТАНОВИВ:

13.10.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Горлівськтепломережа" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" (споживач) було укладено договір № 316 на поставку теплової енергії (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Горлівка, вул. Петровського, 3а та гуртожитку, розташованого за адресою : м. Горлівка, вул. Остапенко, 6. загальною площею 651,00 м2 з максимальними тепловими нагрузками на опалення 0,044 Гкал/год, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами та у строки, передбачені чинним Договором.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що початок та закінчення опалювального періоду встановлюється розпорядженням міської Ради та не можуть бути змінені сторонами.

Споживач зобов’язаний щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця прибути до постачальника для проведення звірки сум заборгованості за відпущену теплову енергію. Споживач не пізніше 10 днів з моменту отримання від постачальника акту звірки, відсилає його належним чином оформленим постачальнику та приймає всі заходи для погашення заборгованості, якщо вона є (пункт 3.2.9 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору споживач оплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах, які не обладнані засобам комерційного обліку теплової енергії:

- за опалення загальної площі 476.5 м2 за тарифом 20,02 грн. за 1 м2 в місяць. сума оплати в місяць 9 539,53 грн. крім того, ПДВ 1 907,91 грн. Разом 11 447,44 грн.;

за опалення гуртожитку загальною площею 174,5 м2 за тарифом 3,98 грн. за 1 м2 з урахуванням ПДВ сума оплати в місяць 694,51 грн.

Сума оплати за місяць: - опалювального періоду : 12 141,95 грн.

- літнього періоду: 694,51 грн.

У відповідності до пунктів 6.3, 6.4, 6.5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового місяця, відповідно до платіжної вимоги-доручення, наданої постачальником. Платіжна вимога-доручення постачальника вважається врученою споживачу з моменту вручення її споживачу, керівнику, уповноваженому представнику, бухгалтеру, відповідальному за провадження справи споживача. У випадку неможливості вручення особисто - з моменту відправки по пошті рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною у Договорі, з урахуванням строку поштового обігу.

На підтвердження надання теплової енергії відповідачу, позивачем до позовної заяви додано акт включення опалення від 16.10.2012 року будівлі, розташованої за адресою: м. Горлівка, вул. Остапенко, 6, підписаний представниками позивача та представником підприємства на утриманні якого знаходиться вказаний житловий будинок.

Відповідач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами, у разі зміни тарифів (системи оплати) сторони автоматично вводять зміни у розрахунки за послуги з теплопостачання з моменту введення змін у дію (пункт 6.2. Договору).

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що в період з жовтня 2012 року по травень 2013 року відповідач повинен був сплачувати за теплову енергію, отриману на опалення адміністративної будівлі, розташованої за адресою м. Горлівка, вул. Остапенко, 6 на загальну суму 5 510,24 грн.

Приймаючи до уваги невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати теплової енергії за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 510,24 грн. заборгованості за Договором, 45,75 грн. три проценти річних та 3,40 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі було укладено договір № 316 на поставку теплової енергії від 13.10.2011 року, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію, згідно з додатками 1, 2 загальною площею 651,00 м2 з максимальними тепловими нагрузками на опалення 0,044 Гкал/год, а відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами та у строки, передбачені чинним Договором.

Вищевказаний Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за спірний період (жовтень 2012 року - травень 2013 року) позивачем безперебійно здійснювалось нарахування та виставлялись відповідачу платіжні вимоги-доручення на сплату фактично отриманої теплової енергії, згідно з Договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання щодо постачання теплової енергії відповідачу, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк, оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Вищевказані обставини підтверджуються актом включення опалення від 16.10.2012 року будівлі, розташованої за адресою: м. Горлівка, вул. Остапенко, 6, підписаний представниками позивача та представником підприємства на утриманні якого знаходиться вказаний житловий будинок, платіжними вимогами - дорученнями, реєстрами заказної кореспонденції Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач під час розгляду даної справи вимог позивача не спростував, доказів оплати заборгованості за Договором поставки теплової енергії № 316 від 13.10.2011 року не надав.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 5 510,24 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 5 510,24 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 45,75 грн. три проценти річних та 3,40 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов’язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 3% річних на загальну суму 45,75 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на загальну суму 3,40 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь Приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, код ЄДРПОУ 03337007) 5 510 (п'ять тисяч п'ятсот десять) грн. 24 коп. заборгованості, 45 (сорок п'ять) грн. 75 коп. три проценти річних, 3 (три) грн. 40 коп. інфляційних нарахувань, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2013 року

Суддя С.В. Стасюк