Рішення № 33062987, 14.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 915/1137/13

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3

в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС", 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с №20

до відповідача комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8

про стягнення коштів у сумі 5610079,59 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Рубінс А. А. за довіреністю № 640 від 05.04.2013 р.

від відповідача - Борець Ю. І. за дорученням № 01/1706 від 25.09.2012 р.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача коштів в сумі 5610079,59 грн. за період надання послуг з липня 2012 року по грудень 2012 року включно, з яких: 5120087,09 грн. - основний борг за договором постачання теплової енергії в гарячій воді; 358406,05 грн. - 7% штрафу та 131586,45 грн. - пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг. Також позивач просить стягнути витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 68820 грн.

Відповідач не погодився з вимогами позивача в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій. У відзиві зазначив, що через невідповідність затверджених Южноукраїнською міською радою тарифів для населення та відсутністю відповідних дотацій з боку органів місцевого самоврядування та держави, відповідач не міг розрахуватися за надані послуги вчасно. Крім того, просив суд врахувати, що відповідач є підприємством комунальної форми власності і основним видом його діяльності є задоволення потреб населення, підприємств, установ та організацій в наданні послуг з теплопостачання, водовідведення та водопостачання. Відтак, нарахування пені та штрафу, на думку відповідача, є необґрунтованим та призведе до збільшення існуючої заборгованості. Тому, відповідач, посилаючись на норми ст. 233 ГК України, просив суд зменшити нарахування штрафних санкцій до 1000 грн., враховуючи майновий стан відповідача та поважні причини невиконання зобов'язань.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено для витребування додаткових доказів від позивача. Цією ж ухвалою суд також витребував додаткові докази й від відповідача.

У судовому засіданні 14.08.2013 року представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду контррозрахунок пені та штрафу із заявою, якою позов визнав в частині стягнення основного боргу в сумі 5120087,09 грн. Щодо стягнення штрафних санкцій просив суд зменшити розмір їх нарахування до 100000 грн., з яких: 50000 грн. - пеня та 50000 грн. - 7% штрафу.

В цьому ж судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи у зв'язку з неоднозначним тлумаченням позивачем п. 8.4 договору № 06-25/ПУ-31138 від 02.07.2012 року стосовно порядку нарахування пені та 7% штрафу.

Представник позивача заперечив щодо проведення експертизи та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Суд відхилив клопотання представника відповідача про призначення експертизи, як безпідставне.

У судовому засіданні 14.08.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 року між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (далі - позивач) та КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі - відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 06-25/ПУ-31138 (далі - договір, а.с. 13-19). За цим договором позивач зобов'язався у 2012 році постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання об'єктів, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 12 договору передбачено, що усі додатки до договору є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 11.1. договір вступає в силу з дати його підписання та діє з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року включно в частині постачання теплової енергії, а в частині розрахунків - до повного розрахунку.

Відповідно до п. 6.3 договору споживач (відповідач у справі) щомісячно, до 28 числа звітного місяця, надає енергопостачальній організації (позивач у справі) підписаний уповноваженими представниками сторін акт про фактично спожиту теплову енергію.

Свої договірні зобов'язання позивач виконав, що підтверджується актами про відпуск теплової енергії в гарячій воді за період з липня по грудень 2012 року (а.с. 56-61).

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем (відповідач по справі) щомісячно протягом 30 календарних днів на підставі пред'явлених енергопостачальною організацією рахунків на оплату. При цьому, енергопостачальна організація (позивач по справі) направляє споживачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

Тобто, 30-денний період, протягом якого відповідач повинен здійснити оплату, необхідно відраховувати з наступного дня після отримання відповідачем відповідного рахунку на оплату. Доказом отримання рахунку відповідачем згідно п. 4.1. договору є відповідне повідомлення про вручення рахунку.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року позивач був зобов'язаний надати у судове засідання повідомлення про вручення відповідних рахунків відповідачеві.

Також вказаною ухвалою суду відповідач був зобов'язаний надати судові витяги з журналу вхідної кореспонденції, а за відсутності реєстрації супровідних листів позивача із рахунками - журнали вхідної кореспонденції за серпень 2012 року - червень 2013 року.

На виконання вимог ухвали суду позивач письмово повідомив (а.с. 67), що повідомлення про вручення рахунків у нього відсутні і отримання відповідачем рахунків на оплату підтверджується описами вкладень про направлення цінних листів, чеки на оплату поштових відправлень та списки поштових відправлень з календарними штемпелями відділення поштового зв'язку, які долучені до матеріалів справи.

Але вказані документи, на які послався позивач, не можуть бути беззаперечними доказами фактичного отримання відповідачем супровідних листів із рахунками, у зв'язку із відсутністю в них даних, що поштова кореспонденція відповідачем отримана (підпис представника відповідача про отримання).

За відсутності доказів про фактичне отримання відповідачем супровідних листів із рахунками на оплату послуг позивач обрахував ймовірні дати їх отримання відповідачем, керуючись наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року.

Проте, суд не згоден із даною позицією позивача, оскільки відповідно до п. 1.2 вказаного наказу Міністерства транспорту та зв'язку України дія нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень поширюється лише на операторів поштового зв'язку всіх форм власності, які надають послуги поштового зв'язку з пересилання поштових відправлень та поштових переказів.

Крім того, сторони договору між собою погодили, що рахунки на оплату послуг направляються відповідачем цінним листом саме з повідомленням про вручення.

За відсутності у позивача доказів, якими підтверджуються отримання відповідачем рахунків на оплату послуг, у судовому засіданні був досліджений оригінал журналу вхідної кореспонденції відповідача за відповідний період, а також витяги із журналу вхідної кореспонденції, які були надані відповідачем і долучені до матеріалів справи.

Так, згідно витягів із журналу вхідної кореспонденції відповідача:

- рахунок №РС, 12-1733 від 31.07.2012 року із супровідним листом від 06.08.2012 року №05/12619 відповідачем отримано 09.08.2012 року;

- рахунок №РС, 12-1827 від 31.08.2012 року із супровідним листом від 12.09.2012 року №05/14575 відповідачем отримано 17.09.2012 року;

- рахунок №РС,12-1951 від 28.09.2012 року із супровідним листом від 05.10.2012 року №05/15812 відповідачем отримано 11.10.2012 року;

- рахунок №РС,12-2104 від 30.11.2012 року із супровідним листом від 07.12.2012 року за №05/19247 відповідачем отримано 17.12.2012 року;

- рахунок № РС, 12-2168 від 29.12.2012 року із супровідним листом від 09.01.2013 року №05/335 відповідачем отримано 14.01.2013 року.

При цьому, даних щодо отримання відповідачем рахунку №РС,12-1997 від 31.10.2012 року із супровідним листом від 06.11.2012 року № 05/17434 у журналі вхідної кореспонденції відповідача не міститься.

Таким чином, документально підтверджено, що відповідачем були отримані рахунки позивача на оплату послуг за липень-грудень 2012 року, окрім рахунку №РС,12-1997 від 31.10.2012 року за жовтень 2012 року на суму 831389,95 грн.

Відповідно до приписів ч.1 та 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Всупереч вказаним статтям ГПК України доказів отримання відповідачем рахунку №РС,12-1997 від 31.10.2012 року позивачем не надано, тому суд керуватиметься даними про отримання рахунків журналом вхідної кореспонденції відповідача.

Як зазначалося вище позивач за період з липня по грудень 2012 року включно поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5120087,09 грн., що підтверджується актами про відпуск теплової енергії.

Отримавши рахунки позивача, окрім рахунку за жовтень 2012 року, відповідач всупереч умовам п. 4.1. договору своєчасно не оплатив їх у зв'язку із чим утворилася заборгованість.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У зв'язку із тим, що відповідач не отримував рахунку №РС,12-1997 від 31.10.2012 року за жовтень 2012 року, то відповідно у відповідача на підставі п. 4.1. договору не виникло обов'язку по його оплаті у 30-денний строк на суму в розмірі 831389,95 грн.

16.01.2013 року позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, яким відповідач підтвердив наявність боргу по оплаті теплової енергії в гарячій воді перед позивачем за період з липня по грудень 2012 року включно, сума якого дорівнює 5120087,09 грн. (а.с. 43-44).

Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови договору та вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача, окрім боргу, рахунки по якому ним було отримано, у тому числі і борг за жовтень 2012 року в сумі 831389,95 грн., рахунку на оплату по якому він не отримував, але вказаний борг ним було визнано у повному обсязі і проти його стягнення він не заперечував.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 5120087,09 грн. основного боргу за липень-грудень 2012 року є обґрунтованими.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу внаслідок порушення строку оплати рахунків, то суд вважає за необхідне вказати таке.

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.4. договору за порушення строків оплати теплової енергії споживач (відповідач по справі) сплачує енергопостачальній організації (позивач по справі) пеню в розмірі 0,1% від вартості спожитої теплової енергії за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочку більше ніж 30 днів - штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідач з нарахуванням пені та 7% штрафу не погодився.

При обрахуванні розміру пені суд виходить з положень ст. ст. 253, 254 ЦК України щодо початку перебігу та закінчення строків, дат отримання відповідачем рахунків на оплату, які зазначені у журналі вхідної кореспонденції відповідача.

Крім того, суд приймає до уваги положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій.

Слід також відзначити, що розрахунок пені був здійснений позивачем без урахування того, що кількість днів у 2012 році становить - 366 днів, а у 2013 році - 365 днів.

Крім того, суд дійшов висновку, що на суму в розмірі 831389,95 грн. за рахунком №РС, 12-1997 від 31.10.2012 року позивач нарахував пеню в розмірі 31775,03 та 7% штрафу в розмірі 58197,29 грн. неправомірно - за відсутності доказів отримання зазначеного рахунку на оплату відповідачем.

За розрахунком позивача сума пені за прострочку оплати послуг складає 131586,45 грн. (а.с. 10-12).

За підрахунком суду розмір пені за невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії повинен виглядати наступним чином:

1) на суму боргу в розмірі 220132,13 грн. за липень 2012 року пеня складає:

- за період з 11.09.2012 року по 31.12.2012 року сума пені дорівнює 10104,42 грн. (220132,13 грн.*15% :366 (кількість днів у році)*112 днів);

- за період з 01.01.2013 року по 10.03.2013 року сума пені дорівнює 6242,10 грн. (220132,13 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*69 днів).

Загальний розмір пені за липень 2012 року становить 16346,52 грн.

За розрахунком позивача розмір пені за липень 2012 року на суму боргу 220132,13 грн. за період нарахування з 11.09.2012р. по 10.03.2013 року дорівнює 16374,21 грн.(220132,13 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*181 день).

З наведених розрахунків вбачається, що сума пені, нарахованої позивачем є безпідставно завищеною на 27,69 грн.

2) на суму боргу в розмірі 227933,95 грн. за серпень 2012 року пеня складає:

- за період з 18.10.2012 року по 31.12.2012 року сума пені дорівнює 7006,17 грн. (227933,95 грн.*15% :366 (кількість днів у році)*75 днів);

- за період з 01.01.2013 року по 15.03.2013 року сума пені дорівнює 6931,69 грн. (227933,95 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*74 днів);

Загальний розмір пені за серпень 2012 року становить 13937,86 грн.

За розрахунком позивача розмір пені за серпень 2012 року на суму боргу 227933,95 грн. за період нарахування з 19.10.2012 року по 15.03.2013 року дорівнює 13863,37 грн.(227933,95 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*148 днів).

З наведених розрахунків вбачається, що сума пені, нарахованої позивачем є заниженою на 74,49 грн.

3) на суму боргу в розмірі 237352,18 грн. за вересень 2012 року пеня складає:

- за період з 13.11.2012 року по 31.12.2012 року сума пені дорівнює 4766,49 грн. (237352,18 грн.*15% :366 (кількість днів у році)*49 днів);

- за період з 01.01.2013 року по 15.03.2013 року сума пені дорівнює 7218,11 грн. (237352,18 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*74 днів);

Загальний розмір пені за вересень 2012 року становить 11984,60 грн.

За розрахунком позивача розмір пені за вересень 2012 року на суму боргу 237352,18 грн. за період нарахування з 16.11.2012 року по 15.03.2013 року дорівнює 11705,03 грн.(237352,18 грн.*15% :365 (кількість днів у році)* 120 днів).

З наведених розрахунків вбачається, що сума пені, нарахованої позивачем є заниженою на 279,57 грн.

4) на суму боргу в розмірі 1450880,64 грн. за листопад 2012 року пеня складає:

- за період з 17.01.2013 року по 15.03.2013 року сума пені дорівнює 34582,63 грн. (1450880,64 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*58 днів);

За розрахунком позивача розмір пені за листопад 2012 року на суму боргу 1450880,64 грн. за період нарахування з 15.01.2013р. по 15.03.2013 року дорівнює 35775,13 грн.(1450880,64 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*60 днів).

З наведених розрахунків вбачається, що сума пені, нарахованої позивачем є безпідставно завищеною на 1192,50 грн.

5) на суму боргу в розмірі 2152398,24 грн. за грудень 2012 року пеня складає:

- за період з 14.02.2013 року по 15.03.2013 року сума пені дорівнює 26536,42 грн. (2152398,24 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*30 днів).

За розрахунком позивача розмір пені за грудень 2012 року на суму боргу 2152398,24 грн. за період нарахування з 19.02.2013 року по 15.03.2013 року дорівнює 22113,68 грн. (2152398,24 грн.*15% :365 (кількість днів у році)*25 днів).

З наведених розрахунків вбачається, що сума пені, нарахованої позивачем є заниженою на 4422,74 грн.

Таким чином, розмір пені за розрахунком суду, який підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням заявлених до стягнення позивачем сум пені за конкретний період дорівнює 98611,23 грн., а не 131586,45, як просив позивач.

У випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених п. 8.4 договору, у разі порушення споживачем (відповідач у справі) строків оплати за цим договором, відповідач сплачує штраф у вигляді 7% вартості неоплачених послуг.

Враховуючи, що відповідач дійсно порушив свої договірні зобов'язання позивач відповідно до п. 8.4. договору вимагає стягнути на свою користь 7% штрафу в розмірі 358406,05 грн.

Але суд знову ж таки приймає до уваги той факт, що позивач не підтвердив отримання відповідачем рахунку №РС, 12-1997 від 31.10.2012 року, тому підстав нарахування штрафу за цим рахунком у суду немає.

Відтак за розрахунком суду розмір штрафу становить 300208,76 грн., що співпадає з контррозрахунком відповідача (128-129):

- на суму 220132,13 грн. сума 7% штрафу становить 15409,24 грн. (220132,13 грн. * 7%);

- 227933,95 грн. сума 7% штрафу становить 15955,37 грн. (227933,95 грн. * 7%);

- 237352,18 грн. сума 7% штрафу становить 16614,65 грн. (237352,18 грн. * 7%);

- 1450880,64 грн. сума 7% штрафу становить 101561,64 грн. (1450880,64 грн. * 7%);

- 2152398,24 грн. сума 7% штрафу становить 150667,86 грн. (2152398,24 грн. * 7%).

Таким чином розмір 7% штрафу за прострочення оплати послуг дорівнює 300208,80 грн., а не 358406,05 грн., як обрахував позивач.

Із наведеного вбачається, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 32975,22 грн. та суми 7% штрафу в розмірі 58197,25 грн.

Відповідач не погодився із сумою штрафних санкцій, зазначивши, що позивач не врахував, що відповідач є підприємством комунальної форми власності, а основним видом діяльності підприємства є задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій. Відтак, надмірно великий розмір штрафних санкцій призведе до значного збільшення існуючої заборгованості та поставить підприємство в ще скрутніше становище, і тому ця вимога не може бути задоволена судом в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частинами 1, 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки яка підлягає стягненню з відповідача з огляду на те, що позивач відноситься до державного сектору економіки, а умови договору щодо міри відповідальності за його порушення сторони визначали на свій розсуд.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, а щодо стягнення пені та штрафу - частково.

На підставі ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" - задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, ідентифікаційний код 31948866) на користь публічного державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с №20; ідентифікаційний код 20915546) грошові кошти в сумі 5518907,12 грн., з яких: 5120087,09 грн. (п'ять мільйонів сто двадцять тисяч вісімдесят сім грн. 09 коп.) - сума основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді, 98611,23 грн. (дев'яносто вісім тисяч шістсот одинадцять грн. 23 коп.) - пеня, 300208,80 грн. (триста тисяч двісті вісім грн. 80 коп.) - 7% штрафу та 68820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) - витрати пов'язані із сплатою судового збору.

3. В частині стягнення пені в сумі 32975,22 грн. - відмовити.

4. В частині стягнення 7% штрафу в розмірі 58197,25 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 20 серпня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв