Постанова № 33062606, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року 14:35 № 826/8886/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» доНаціонального банку Українипровизнання протиправними та скасування постанов від 07.05.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 07.05.2013р. про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №158БТ, 159БТ, 160БТ, 161БТ, 162БТ, 163БТ, 164БТ, 165БТ, 166БТ, 167БТ, 168БТ, 169БТ, 170БТ, 171БТ, 172БТ, 173БТ, 174БТ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані постанови прийняті правомірно.

В судовому засіданні 31.07.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області здійснено перевірку ПАТ «Діамантбанк» виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» під час якої встановлено не дотримання позивачем п. 2.2, 2.6 глави 2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, в частині ідентифікації ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорти громадянина Німеччини: РD НОМЕР_2, виданий STAND KULMBACH 11.08.2003р. без української візи та відмітки про наявність дозволу на постійне проживання в Україні, РD CG4T1KJLX, виданий 20.07.2009р. STAND KULMBACH IM AUFTRAG, який містить відмітку від 29.04.2011р. «Дозволено постійне проживання в Україні», тимчасова посвідка на постійне місце проживання серія НОМЕР_5, видана ВГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 14.05.2011р., безстрокова, місце реєстрації - АДРЕСА_1) як фізичної особи - нерезидента.

Під час перевірки встановлено, що позивачем за дорученням фізичної особи - резидента ОСОБА_1 здійснено 06.06.2012р. купівлю на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти в сумі 8000євро, 06.08.2012р. на суму 4000євро, 07.08.2012р. на суму 2370євро, 05.09.2012р. на суму 4000євро, 18.09.2012р. на суму 27000євро, 04.10.2012р. на суму 4000євро, 08.10.2012р. на суму 6000євро.

Позивачем не виконано функцію агента валютного контролю в частині здійснення перерахування за дорученням фізичної особи - резидента ОСОБА_1 іноземної валюти за межі України без наявності у клієнта індивідуальної ліцензії НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України. Так, 08.05.2012р. на виконання платіжного доручення в іноземній валюті ОСОБА_1 від 07.05.2012р. №9 позивачем перераховано з поточного рахунку клієнта НОМЕР_6 кошти в сумі 8000євро на його власний рахунок НОМЕР_7, відкритий в банку «MLP FINANZDIESTLEISTUNGEN AG» (Німеччина). 7 червня 2012 року на виконання платіжного доручення в іноземній валюті ОСОБА_1 від 06.06.2012р. №10 позивачем перераховано з поточного рахунку клієнта НОМЕР_6 кошти в сумі 8000євро. 5 липня 2012 року перераховано кошти в сумі 8000євро, 8 серпня 2012 року на виконання платіжних доручень позивачем перераховано з поточного рахунку клієнта кошти на суму 6370євро на рахунки фізичних осіб - нерезидентів. 6 вересня 2012 року позивачем перераховані кошти в сумі 4000євро з поточного рахунку ОСОБА_1 на рахунки фізичних осіб - нерезидентів. ОСОБА_1 не надано позивачеві документів, що підтверджують наявність підстав для здійснення переказу (в один операційний день) за межі України коштів у сумі, що в еквіваленті перевищує 15000грн. 18 вересня 2012 року позивачем з поточного рахунку ОСОБА_1 перераховані кошти в розмірі 27000євро на рахунки фізичних осіб - нерезидентів. 5 жовтня 2012 року позивачем з рахунку ОСОБА_1 перераховано фізичним особам - нерезидентам кошти в сумі 4000євро. 8 жовтня 2012 року перераховано в сумі 6000євро. 4 травня 2012 року на поточний рахунок НОМЕР_8 фізичної особи - резидента - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05.12.2006р.) кошти в сумі 8570доларів США, які надійшли від ОСОБА_4 Останнім не надано позивачеві індивідуальну ліцензію НБУ на розміщення валютний цінностей на рахунках за межами України. 6 червня 2012 року та 25 липня 2012 року на поточний рахунок ОСОБА_3 кошти в сумі 23965доларів США та 25065доларів США, які надійшли від останнього, в полі «Банк відправника» - «CREDICORP BANK S.A.» (Республіка Панама) не надано до позивача індивідуальну ліцензію НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.

На підставі встановлених порушень, відповідачем 07.05.2013р. прийняті оскаржувані постанови, відповідно до яких позивача притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу всього у розмірі 569 014,88грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України» видані Національним банком України нормативно - правові акти у формі постанов та інструкцій, з питань, віднесених до його повноважень, є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Згідно з п.2.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Національним банком України від 12.11.2003р. №492 (в редакції, що діяла на дату відкриття рахунку) ідентифікація іноземних громадян проводилась виключно на підставі паспортного документа іноземця. Якщо в паспортному документі іноземця була проставлена відмітка про наявність дозволу на постійне місце проживання в Україні, банк був зобов'язаний ідентифікувати клієнта як резидента.

Позивач відкрив рахунок ОСОБА_1 22.08.2011р. та ідентифікував його як нерезидента. 09.11.2012р. ОСОБА_1 надано паспорт з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання в Україні, після чого позивачем відкрито новий рахунок як для резидента, а старий закрито.

Як вбачається з матеріалів справи Національний банк України листом №28-211/2085/7829/БТ від 02.07.2013р. повернув Головному управлінню Національного банку України по м. Києву і Київській області без виконання протоколи про порушення позивачем валютного законодавства, вказавши при цьому, що встановлення статусу іммігранта як резидента можливе за умови наявності в такої особи посвідки на постійне місце проживання і відмітки в паспорті, встановленого зразка, про наявність дозволу на постійне місце проживання, крім випадків проставлення такої відмітки у вкладному талоні.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність винесення Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області постанов від 07.05.2013р. №158БТ - №171БТ.

Щодо постанов від 07.05.2013р. №172БТ - №174БТ, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 глави 2 розділу 2 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005р. №281 клієнти - фізичні особи - резиденти купують, обмінюють іноземну валюту з поточних рахунків з метою переказу за межі України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, який регулює порядок здійснення переказів за поточними валютними неторговельними операціями (далі - Правила переказу), на підставі таких документів:

а) заяви про купівлю іноземної валюти;

б) документів, передбачених Правилами переказу, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення переказів іноземної валюти за межі України, або виписки (довідки) уповноваженого банку про зарахування гривні, отриманої в результаті обов'язкового продажу помилково (надмірно) отриманих надходжень в іноземній валюті із-за меж України.

Частиною першою статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Відповідно до п.п. «д» ч. 4 статті 5 вказаного Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;

відкриття рахунків у іноземній валюті інвесторами - учасниками угод про розподіл продукції, в тому числі представництвами іноземних інвесторів за угодами про розподіл продукції.

Частиною другою статті 13 Декрету передбачено, що Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Відповідно до п. 1.14 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004р. №485 перерахування валютних цінностей з України (в Україну) на рахунок (з рахунку), право на розміщення валютних цінностей на якому надається ліцензією, дозволяється лише з власного рахунку (на власний рахунок) власника ліцензії, що відкритий в уповноваженому банку, який зазначений у ліцензії.

Згідно з п.п. «б» п. 2.1 глави 2 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно - правових актів, затверджених постановою Правління НБУ від 29.12.2007р. №496 відповідно до вимог цих Правил фізичні особи - резиденти можуть здійснювати за межі України перекази іноземної валюти: у сумі, що в еквіваленті перевищує 15000 гривень в один операційний день, - виключно з поточного рахунку в іноземній валюті на підставі підтвердних документів.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Діамантбанк».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позову Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області від 07.05.2013р. про притягнення Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства №158БТ, 159БТ, 160БТ, 161БТ, 162БТ, 163БТ, 164БТ, 165БТ, 166БТ, 167БТ, 168БТ, 169БТ, 170БТ, 171БТ.

Судові витрати в сумі 1147грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» (код ЄДРПОУ 23362711) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 19.08.2013р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

А.Б. Федорчук