Рішення № 33062267, 20.08.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 2010/4482/12

провадження 2/619/170/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Нечипоренко І.М.

за участю секретаря

судового засідання - Носачової І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівського району» про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок літ. «Б-2», встановлення сервітуту і факту добросовісного, відкритого користування земельною ділянкою, встановлення факту будівництва,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2010 року на домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 в частині визнання права власності на житловий будинок літ. «б-2» на ім'я ОСОБА_3, визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «Б-2», зобов'язати КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» внести відповідні зміни посилаючись на те, що житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями належав на праві приватної власності її свекру ОСОБА_3. В 2008 році вони з чоловіком оселилися в будинку батька. Вона продала належну їй трикімнатну квартиру і за домовленістю та згоди ОСОБА_3 за свої власні кошти почала будівництво будинку замість літньої кухні. За період 2009 по весну 2010 року був побудований двоповерховий будинок житловою площею 62,60кв.м. За домовленістю, яка склалася між ними ОСОБА_3 визнавав за нею право власності на новозбудований житловий будинок «Б-2». 19 листопада 2009 р. вона була зареєстрована у спірному домоволодінні. Для спрощення оформлення права власності на цей будинок Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області було оформлено право власності на домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2, та складалося з 2-х будинків - літ. «А-1» та спірного будинку літ. «Б-2», на ім'я ОСОБА_3, згідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 липня 2010 року. Свою згоду та домовленість про те, що саме вона є єдиним власником спірного житлового будинку «Б-2» ОСОБА_3 підтвердив договором дарування, який був посвідчений у приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 від 20 серпня 2010 р., згідно до якого вона є власником будинку літ. «Б-2», який складає 75/100 частин домоволодіння указаною вище адресою. Враховуючи, що спірний житловий будинок «Б-2» був побудований зі згоди ОСОБА_3, побудований нею особисто, вважає, що отримане ним свідоцтво про право власності на нерухомість повинно бути визнано частково недійсним в частині власника житлового будинку літ. «Б-2».

Згодом позивачем позовні вимоги були доповнені та уточнені, в яких просить встановити факт добросовісного, відкритого користування земельною ділянкою, прилеглою до будинку літ. «Б-2», встановити довічний сервітут для обслуговування даного житлового будинку, встановити факт будівництва нею зазначеного будинку за власні кошти посилаючись на під час будівництва будинку у неї зі свекром були добрі стосунки, він запевняв, що право власності на будинок буде належати їй.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, указаних вище.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність позивачем позовних вимог, а саме: не підтверджені витрати позивача на будівництво будинку літ. «Б-2» та джерело отримання нею коштів для будівництва. Не надано доказів про надання згоди ОСОБА_3 на здійснення будівельних робіт ОСОБА_2, оформленого належним чином.

Представник відповідача Малоданилівської селищної ради до судового засідання не з'явився, надавши письмові заперечення, в яких просить відмовити у позові у повному обсязі (а.с.39-41).

Представник відповідача КПТІ «Інвенрос» до судового засідання не з'явився, направивши заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 69).

Вислухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази їх в сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки АДРЕСА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 14.04.2009 року, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.80).

Згідно довідки КПТІ «Інвенрос» від 14.08.2012 року домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстроване в цілому за ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Малоданилівської селищної ради 22.07.2010 року (а.с.21).

Позивач просить визнати частково недійсним свідоцтво про право власності, яке видане виконкомом Малоданилівської селищної ради 22.07.2010 року в частині права власності на житловий будинок літ. «Б-2» на тій підставі, що даний будинок побудований нею за власні кошти.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст.10 та ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Юридичне оформлення права на будівництво на своїй ділянці іншим особам може здійснюватись шляхом укладання договору оренди земельної ділянки або договору про встановлення суперфіцію.

Таких договорів позивачем надано не було.

Позивачем на вимогу ст.60 ЦПК України не було надано суду належних доказів того, що нею за власні кошти побудований спірний будинок, а твердження про те, що позивачем продано належну їй трикімнатну квартиру спростовуються наданою копією договору купівлі-продажу, з якого вбачається, що 30 жовтня 2009 року позивач, яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_7 продала належну останній квартиру АДРЕСА_1. Таким чином, докази того, що саме позивач розпорядилася грошима та що ці кошти були витрачені на будівництво будинку літ. «Б-2» матеріали справи не містять.

Позивач стверджувала про наявність квитанцій на будівельні матеріли, однак, суду жодна квитанція надана не була.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у судовому засіданні, оскільки обставини здійснення будівництва без підтвердження відповідними письмовими доказами, не можуть бути підтверджені лише показаннями свідків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.М. Нечипоренко