Ухвала суду № 33060659, 06.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р.Справа № 496/2297/13-а

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Горяєв І.М.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицькій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області (надалі -УПФУ) про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 02.11.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ щодо нездійснення перерахунку належної позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року. Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити позивачу з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності встановлену ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком, визначеної за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично отриманої суми. Стягнуто з відповідача на користь позивачки витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги у розмірі 1000,00 грн..

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року вищевказану постанову суду змінено, викладено її резолютивну частину в новій редакції: Зобов'язати УПФУ виплатити позивачу з 05.05.2010 року по 22.07.2011 року державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманої суми.

06.12.2012 року позивачу було видано виконавчий лист.

Листом УПФУ від 05.04.2013 року було повідомлено позивача, що управлінням самостійно 29.10.2012 року на виконання рішення суду здійснено перерахунок за період з 05.05.2010 по 22.07.2011 року в сумі 79632,30 грн. на грудень 2012 року, але виплата боргу в сумі 79632,30 грн. за судовим рішенням буде здійснена у разі наявності фінансування з Державного бюджету на зазначені цілі.

Позивач звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Біляївського районного суду Одеської області від 02.11.2011 року шляхом стягнення з УПФУ нарахованої та недоплаченої державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.05.2010 року по 22.07.2011 року у розмірі 79632,30 грн..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.05.2013 року в задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги зазначеної заяви не узгоджуються зі змістом ст.263 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно вимог ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення(відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутись до адміністративного суду першої інстанції, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до листа ВАСУ від 13.06.2013 року №846/12/13-13, частина 1 ст.263 не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Згідно Листа УПФУ від 05.04.2013 року №4698/07/12 позивачу з 05.05.2010 року по 22.07.2011 року проведено здійснено перерахунок пенсії та нараховано 79632,30 грн..

Оскільки зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, виконати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 02.11.2011 року у спосіб і порядок встановлений судом неможливо, а доплата до пенсії позивачу у розмірі 79632,30 грн. вже нарахована, суд вважає необхідним змінити спосіб і порядок виконання постанови Біляївського районного суду Одеської області від 02.11.2011 року, а саме стягнути з УПФУ на користь позивача державну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.05.2010 року по 22.07.2011 року у розмірі 79632,30 грн..

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової ухвали.

Керуючись ст.195, ст.197, п.6 ч.1 ст.199, ч.1 ст.202, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2013 року - скасувати.

Винести нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Біляївського районного суду Одеської області від 02 липня 2011 року по справі №2а-1424/111506 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 24532003, на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державну та додаткову пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.05.2010 року по 22.07.2011 року у розмірі 79632,30 грн..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: А.Г. Федусик Н.В. Вербицька