Постанова № 33060563, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 910/5734/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2013у справі№ 910/5734/13 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"провідшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 21862,45грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.), позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 21862,45грн. та судовий збір в розмірі 1720,50грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 17.11.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Посольством держави Ізраїль укладенно договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0107-11-13271, предметом якого є страхування транспортного засобу "Фольцваген", державний реєстраційний номер D 012059.

27.08.2012 в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Фольцваген", державний реєстраційний номер D 012059, під керуванням водія Литовченко М.Л. та транспортного засобу "Опель", державний реєстраційний номер АІ 2244АВ, під керуванням водія Борисової О.В.

Згідно довідки ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Борисовою О.В. Правил дорожнього руху України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2012 року у справі №3-4832/12 Борисову Олену Володимирівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.

06.09.2012 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі заяви страхувальника від 29.08.2012 та рахунку № АМС0019445 від 31.08.2012 року складено страховий акт та розрахунок розміру страхового відшкодування до нього, і здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21862,45грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10936 від 06.09.2012 року.

При цьому суди встановили, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Опель", державний реєстраційний номер АІ 2244АВ, застрахована приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу №АВ/1619942.

19.11.2012 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №11/4078.

Однак, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Спір у даній справі виник у зв'язку із стягненням виплаченого страхового відшкодування, тобто із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України "Про страхування", згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 25 цього Закону визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Такою особою, в даному випадку, є винна у скоєнні ДТП Борисова О.В., однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо виникнення у позивача права зворотної вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним задоволення позову щодо стягнення 21862,45грн. страхового відшкодування.

Колегія відхиляє посилання відповідача у касаційній скарзі на приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо проведення обов'язкової оцінки.

Так, норми законодавства про страхування не покладають на страховика за договором добровільного страхування обов'язок доводити розмір збитків виключно шляхом проведення його оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а згідно ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. При цьому ч.2 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки на страховика, що уклав договір добровільного страхування, також не покладає.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Таким чином, останній регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, правовідносини і обов'язок проведення оцінки встановлюється для відповідача у правовідносинах з виконання ним взятого за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів обов'язку відшкодувати шкоду.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 910/5734/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда