Постанова № 33060543, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 909/83/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачаМартіросян Р.С., керівник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКооперативу "Карпати"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013у справі№ 909/83/13-г господарського суду Івано-Франківської областіза позовомІвано-Франківської міської радидоКооперативу "Карпати"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Кооперативу "Карпати" збитків в розмірі 75126,18грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2013 року (суддя Деделюк Б.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М.), позов задоволено; стягнуто з Кооперативу "Карпати" на користь Івано-Франківської міської ради 75126,18грн. збитків, 1720,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Кооператив "Карпати" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та припинити провадження у справі. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права щодо змагальності та доказування.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

При вирішенні спору по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кооператив "Карпати" звернувся до Івано-Франківської міської ради з листом від 05.12.2008 року № 334/03-04 про затвердження на сесії міської ради матеріалів з землеустрою, що посвідчують право на оренду земельної ділянки, площею 0,1899га по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську.

Згідно пункту 9 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 25.02.2009 року Кооперативу "Карпати" вирішено надати в оренду земельну ділянку площею 0,1899га, по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську, для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень, терміном на 3 роки. Даним рішенням кооператив зобов'язано укласти договір оренди землі.

Проте, договору не укладено.

Управлінням Держкомзему в м. Івано-Франківську здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську, за результатами якої складено акт від 13.02.2012р.

Відповідно до вказаного акту земельна ділянка загальною площею 0,1899 га по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську використовується Кооперативом "Карпати" для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень без оформлення документів, які посвідчують право власності або право користування землею, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Також суди встановили, що земельна ділянка комунальної власності до вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську використовується Кооперативом "Карпати" з порушенням норм земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат бюджету м. Івано-Франківська у вигляді недоодержання доходу від орендної плати, тобто нанесення Івано-Франківській міській раді збитків.

Листами від 26.03.2009 року №290/23-12, від 30.10.2009 року №1688/01415/48-в та від 08.02.2012 року №292/01-18/48-в міською радою Кооперативу "Карпати" було запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1899га по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську.

Листом управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради від 22.11.2009 року №1286/01-13 Кооперативу "Карпати" направлено для підписання проект договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,1899га по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську.

Листом-повідомленням управління земельних відносин виконавчого комітету міської ради від 16.02.2012 року №436/01-19/в запрошено 24.02.2012 року представника Кооперативу "Карпати" на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до протоколу №2 від 24.02.2012 визначено та затверджено розмір збитків в сумі 75126,18грн. В подальшому затверджено рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.04.2012 року № 277.

Листами від 03.03.2012 року № 550/01-19/13в та від 21.05.2012 року № 491/01-09/01 управлінням земельних відносин виконавчого комітету міської ради запропоновано Кооперативу "Карпати" добровільно відшкодувати Івано-Франківській міській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства. Вимоги викладені у вищевказаних листах Кооперативом "Карпати" не виконані.

Стягнення зазначеної суми збитків у вигляді недоодержання доходу від орендної плати є предметом розгляду у даній справі.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування (п.3.8.).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій не досліджували належним чином всіх обов'язкових елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (протиправної поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини заподіювача та сам факт заподіяння відповідачем збитків).

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки доводам відповідача та наданим на їх підтвердження документам про те, що по спірній земельній ділянці сплачується земельний податок. Зокрема, ВАТ "Залізобетон", у якого згідно вищезазначеного рішення Івано-Франківської міської ради від 25.02.2009 року вилучено, за згодою (у зв'язку з продажем частини нерухомого майна Кооперативу "Карпати"), земельну ділянку площею 0,1899га, по вул. Височана, 34 в м. Івано-Франківську, на час розгляду справи подає звітність до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську та сплачує земельний податок за державним актом на праві постійного користування землею №000377 від 12.06.1998р. У зв'язку з цим судами не досліджено листи ДПІ у м.Івано-Франківську щодо сплати земельного податку та відсутності податкового боргу за землю (а.с.53, 54 т.1), податкову звітність.

Відтак, перевірка обставин щодо сплати за користування земельною ділянкою земельного податку відповідно до чинного законодавства, щодо відсутності заборгованості зі сплати земельного податку, має суттєве значення для висновку про те, чи призвело неоформлення договору оренди земельної ділянки до реальних збитків. За таких обставин суди не встановили, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, сам факт наявності збитків.

Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено порядок та правильність здійсненого розрахунку заявленої до стягнення суми збитків.

Одним із принципів землекористування є його платність. Колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що орендна плата та земельний податок є різними платежами. Однак, чинним законодавством не передбачено сплати за одну й ту ж саму земельну ділянку обох платежів.

Відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як вбачається з встановлених обставин відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 25.02.2009 року не встановлено строку, протягом якого на відповідача міг би покладатися обов'язок укласти договір оренди стосовно займаної земельної ділянки.

Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Судам слід встановити обставини, пов'язані з ухиленням від укладення договору оренди землі згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.02.2009 року, для висновку про наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків (неодержаної орендної плати) на спірну суму внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Судами не з'ясовано обставин, які заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати вживалися позивачем, а також заходи, спрямовані на уникнення збитків, зокрема, які обставини вказують, що позивач звертався з вимогою виконати рішення та укласти договір оренди земельної ділянки, а в разі ухилення відповідача - з вимогою про спонукання до укладення договору оренди або про звільнення земельної ділянки, що зайнята без правовстановлюючих документів, чи вирішувала рада питання про скасування свого рішення, яке не виконано.

Отже, висновок судів про доведеність підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків не ґрунтується на виконанні вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на неповне з'ясування обставин справи, які підлягали встановленню для правильного вирішення спору, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кооперативу "Карпати" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2013 року у справі №909/83/13-г скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда