Постанова № 33060504, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 909/176/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіКапацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013у справі № 909/176/13-ггосподарського судуІвано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор"до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення 990 694,65 грн. за участю представників від: позивача Савчук П.К. (довір. від 06.08.2013)відповідача Фрейдун О.М. (довір. від 13.08.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 у справі № 909/176/13-г, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013, частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою "Золотий екватор" (Позивач), стягнуто з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Відповідач) на користь Позивача 929 341,77 грн. заборгованості, 51 024,18 грн. пені, 3% річних на суму 9 273,68 грн. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 19 792,79 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій вказали на їх обґрунтованість та послалися на норми Цивільного і Господарського кодексів, які передбачають обов'язок сторін виконувати договірні зобов'язання (статті 526, 610 Цивільного кодексу України, стаття 193 Господарського кодексу України) та необхідність оплати поставлених за договором товарів (стаття 692 Цивільного кодексу України)

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 у справі № 909/176/13-г в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій статей 662, 664, 692 Цивільного кодексу України, які передбачають обов'язок покупця оплатити придбаний товар після отримання від продавця технічної документації, Позивачем не надано доказів передачі Відповідачеві рахунків на оплату товарів та документів, що підтверджують якість поставленого товару, у відповідності зі статтею 613 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання відстрочується, якщо кредитор не вчинив дій, з якими пов'язано виконання обов'язку з оплати товару.

Крім того, судами прийнято до уваги видаткові накладні про поставку товарів, які не відповідають статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (Постачальник) і Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) укладено договір про закупівлю товарів № Н05094-1 від 07.08.2012, за умовами якого Постачальник мав передати у власність Покупцеві дизельне паливо в кількості 800 тонн за ціною 11 970 грн. за 1 тонну.

Загальна вартість товарів, що підлягали поставці за договором складала суму 9 576 000 грн.

За видатковими накладними № 3679 від 08.09.2012, № 3804 від 14.09.2012, № 3820 від 17.09.2012, № 4165 від 04.10.2012 Позивачем поставлено, Відповідачем прийнято дизельне паливо на загальну суму 1 029 341,77 грн. за ціною меншою ніж договірна.

В акті звірки розрахунків, складеному представниками сторін станом на листопад 2012 року Відповідач визнав заборгованість за договором № Н05094-1 від 07.08.2012 на суму 1 029 341, 77 грн.

Згодом Відповідач частково оплатив вартість отриманих від Позивача товарів. Заборгованість Відповідача станом на 05.03.2013 на суму 929 341, 77 грн. відображена в акті звірки розрахунків, підписаному представниками сторін і скріпленому їх печатками.

Відповідно до пункту 4.3 договору Покупець зобов'язаний розрахуватися з Постачальником за отриманий товар протягом 10 днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в пунктах 4.1, 4.2 договору, а саме актів приймання-передачі товарів, рахунків на оплату товарів, документів, що підтверджують якість товару (сертифікат або паспорт якості).

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.1 договору сторони закріпили положення, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, а Покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Відповідачем прийняте дизельне пальне від Позивача, але оплачене не в повному обсязі.

Тобто, обов'язок Відповідача по оплаті куплених товарів закріплений законодавчо та передбачений договором про закупівлю товарів.

В статті 664 Цивільного кодексу України зазначається, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним з моменту вручення товару покупцеві.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується Відповідачем факт отримання ним дизельного пального на суму 1 029341,77 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлені товари, суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, які покладають на сторін обов'язок по виконанню договірних зобов'язань.

Не заслуговують на увагу доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо ненадання Позивачем доказів про передачу Відповідачеві рахунків на оплату і документів, які засвідчують належну якість товару, оскільки стаття 666 Цивільного кодексу України регламентує поведінку покупця у разі ненадання продавцем документів що стосуються товару. При цьому покупець має встановити розумний строк для передання необхідних документів і у разі, якщо продавець не передасть документи, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав доказів звернення до Позивача з вимогою про вчинення останнім дій для виконання Відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку по оплаті отриманого товару, отримані товари не повернув і не оплатив.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Тому, наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити поставлені Позивачем товари.

Умовами договору № Н05094-1 від 07.08.2012 не визначено порядок передачі документів щодо якості товарів. В надісланих суду письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" вказало на те, що під час прийняття товару уповноваженому представнику Відповідача передані сертифікати відповідності товару. У видаткових накладних, які засвідчують передачу Позивачем дизельного пального Відповідачеві міститься посилання на номер сертифіката відповідності на дизельне пальне, до матеріалів справи залучено копії цих сертифікатів.

З посиланням на статті 530, 610, 611 Цивільного кодексу України Позивач надіслав Відповідачеві претензію № 632 від 26.12.2012 з вимогою про оплату заборгованості за поставлені товари згідно договору № Н05094-1 від 07.08.2012.

Враховуючи, що Відповідачем не виконані договірні зобов'язання, на підставі статей 549, 551, 611, 625 Цивільного кодексу України, пункту 7.3.7 договору Позивачем нараховано, а судом частково стягнуто з Відповідача 51 024,18 грн. пені та 3% річних на суму 9 273,68 грн.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни чи скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

Тому, касаційна скарга Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишається без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 по даній справі - без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2013 відстрочено сплату судового збору за розгляд касаційної скарги до прийняття касаційною інстанцією постанови у справі № 909/176/13-г.

Тому, судовий збір у розмірі 9 896,39 грн. підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського від 13.06.2013 у справі № 909/176/13-г залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (79004, м. Івано-Франківськ, вул. Петрушевича, 1 ідентифікаційний код 31790584) в дохід Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Печерському районі міста Києва, МФО 820019; код отримувача: 38004897; рахунок 31211254700007) судовий збір за розгляд касаційної скарги на суму 9 896, 39 грн.

На виконання даної постанови доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда