Ухвала суду № 33060423, 15.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/333/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010

у справі № 2-а-5298/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМІ Корнеліус Україна»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства у Червонозаводському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМІ Корнеліус Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова), Управління Державного казначейства у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач 2, УДК у Червонозаводському районі м. Харкова), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі по тексту - відповідач 3, ГУ ДКУ у Харківській області) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2010 позивач надав до відповідача 1 декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року із визначенням суми ПДВ до відшкодування з бюджету у розмірі 2231254,00 грн.

28.01.2010 відповідачем 1 було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2009 року, за результатами якої оформлена довідка про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2009 року на суму 2231254,00 грн. №374/07-008/33607742 від 28.01.2010 та висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

22.02.2010 позивач надав до відповідача 1 декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року із визначенням суми ПДВ до відшкодування з бюджету у розмірі 1492000,00грн.

26.02.2010 відповідачем 1 було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, за результатами якої оформлена довідка про підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року на суму 1492000,00грн. №1043/07-008/33607742 від 26.02.2010 та висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Судами встановлено, що під час перевірок відповідач 1 не виявив будь-яких порушень Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заявлених сум в позові.

Факт наявності та підтвердженої суми бюджетного відшкодування підтверджується довідками, сформованими за наслідками перевірок, в ході яких досліджувалися первинні документи та документи бухгалтерського обліку.

Судами зазначено, що податковим органом повністю підтверджено суму ПДА у розмірі 2231254,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за грудень 2009 року та у розмірі 1492000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за січень 2010 року шляхом проведення перевірок та надання висновків до казначейства.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пункт 1.3 цієї ж статті визначає платника податку як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Згідно пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 даного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка «відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, оригіналів п'ятих основних, аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи з положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки. При цьому на позивача обов'язок доведення факту сплати податку на додану вартість до бюджету нормами чинного законодавства не покладається.

Судами вірно зазначено те, що податковий орган здійснюючи контроль за достовірністю сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний у строк, що не перевищує 65 днів з дня отримання податкової декларації з ПДВ або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем 1 не приймались податкові повідомлення-рішення щодо зменшення заявлених сум ПДВ до відшкодування, а також не встановлено порушень позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначені сум бюджетного відшкодування, що є предметом спору, тому позов задоволено правомірно.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. РибченкоЗ оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова