Ухвала суду № 33060421, 14.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року м. Київ К/9991/24779/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" (далі - Товариство)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2010

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011

у справі № 2-а-7098/10/2270/9

за позовом Товариства

до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Городоцька МДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Товариство звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0000710160/0 та № 0000720160/0.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2010, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011, у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що твердження позивача про недотримання податковим органом процедури узгодження податкових зобов'язань в адміністративному порядку спростовуються матеріалами справи, тоді як інших доводів щодо протиправності оспорюваних податкових повідомлень-рішень Товариством не наведено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти обох попередніх інстанцій та прийняти нове рішення по суті спору, яким позов задовольнити. Зокрема, скаржник посилається на відсутність доказів вручення Товариству рішення Городоцької МДПІ від 20.08.2010 про результати розгляду його скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Товариства виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Городоцькою МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що декларувалось з 01.05.2010 по 31.05.2010.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 19.07.2010 № 131/15/00952479 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0000710160/0, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року в розмірі 108 140 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0000720160/0 про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25785,10 грн. (у тому числі 23441 грн. за основним платежем та 2344,10 грн. за штрафними санкціями).

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення в адміністративному порядку, подавши 04.08.2010 до Городоцької МДПІ скаргу. Рішенням відповідача від 20.08.2010 № 1732/10/15-022 первинну скаргу Товариства залишено без задоволення; зазначене рішення було вручено позивачеві 21.08.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 429260 (а.с. 111).

02.09.2010 Товариством було подано до Державної податкової адміністрації Хмельницької області повторну скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення, яку було залишено без розгляду за рішенням податкового органу від 15.09.2010 № 15339/10/25-036 у зв'язку з порушенням платником законодавчо встановленого строку подання цієї скарги.

В силу вимог підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.2.4 пункту 5.2 цієї ж статті Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

З огляду на наведені положення Закону попередні судові інстанції, встановивши факт подання позивачем повторної скарги до вищестоящого податкового органу після спливу 10 днів з дня отримання попереднього рішення податкової інспекції, дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність з боку контролюючого органу порушення процедури розгляду скарг платника (позивача у справі) на оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У той же час позивачем не наведено доводів та не подано будь-яких доказів на спростування висновків податкового органу, покладених в основу прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії; у позовній заяві Товариством не наведено заперечень щодо мотивів, з яких Городоцька МДПІ не визнала право позивача на бюджетне відшкодування в оспорюваній сумі, а також донарахувала податкове зобов'язання з ПДВ.

Відповідно ж до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки підстави для задоволення позову з наведених позивачем у позовній заяві мотивів відсутні, то суди цілком правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог Товариства.

Доводи касаційної скарги були обґрунтуванням правової позиції Товариства по справі; ці доводи були досліджені судовими інстанціями та їм було надано належну правову оцінку.

А відтак процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" відхилити.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 у справі № 2-а-7098/10/2270/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:Н.Є. Маринчак І.В. Приходько