Ухвала суду № 33060416, 15.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/8850/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Патон О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011

у справі № 2а-7012/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) про скасування рішення від 08.09.2010 №00003208013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом №027/1-1582 від 13.06.2007 з компанією «SIEMENS AG. I& OGM ONS CS» (Німеччина) за період з 01.07.2009 по 13.08.2010, за результатами якої складено акт № 1069/08-3/05441447 від 30.08.2010.

08.09.2010 відповідачем прийнято рішення №00003208013, яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 5030 454,12 грн.

Судами встановлено, що між ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та компанією «SIEMENS AG. I& OGM ONS CS» укладено контракт на постачання комплексу обладнання №027/1-1582 від 13.06.2007.

ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» перераховані компанії «SIEMENS AG. I& OGM ONS CS» наступні платежі: платіжним дорученням №1297 від 14.12.2007 перераховано 503000,00 євро, платіжним дорученням №39 від 16.01.2008 перераховано 795175,00 євро, платіжним дорученням №370 від 30.04.2008 перераховано 174825,00 євро, платіжним дорученням №633 від 08.07.2008 перераховано 363500,00 євро, платіжним дорученням №644 від 10.07.2008 перераховано 227500,00 євро, платіжним дорученням №716 від 29.07.2008 перераховано 270100,00 євро, платіжним дорученням №814 від 23.11.2009 перераховано 700000,00 євро, платіжним дорученням №824 від 30.11.2009 перераховано 180000,00 євро.

Відповідно висновків Міністерства економіки України: № 122 від 11.04.08, №588 від 19.01.09, №348 від 03.07.09, №771 від 31.12.09, №424 від 06.07.2010 сума та строк сплати за вказаним контрактом продовжено 503000,00 євро до 30.04.2010, 795175,00 євро до 30.04.2010, 363500,00 євро до 30.09.2010, 1227500,00 євро до 30.04.2010, 270000,00 євро до 30.09.2010, 700000,00 євро до 23.05.2010, 180000,00 євро до 30.05.2010.

Згідно з відбитком штампів митної служби на інвойсах та на міжнародних товарно-транспортних накладних товар частинами перетнув митний кордон України 07.10.2008 (інвойс № 7310-Т65015968 від 19.09.2008 на суму 95000,00 євро), 19.07.2010 (інвойси №SIK 270000000018 від 19.02.2010 на суму 10250000,00 євро, №SIK 270000000016 від 19.02.2010 на суму 1025000,00 євро, №SIK 270000000117 від 19.02.2010 на суму 10250000,00 євро), 27.07.2010 (№SIK 270000000014 від 19.02.2010 на суму 462750,00 євро).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Аналіз зазначених вище положень законів дає підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на подальше їх використання власником на власний розсуд. Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Згідно пп. 3.3 п. 3 Інструкції НБУ №136, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення ним акту (другого документу), який посвідчує поставку резидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, сплачених резидентом. Якщо цим документом є вантажно-митна декларація (ВМД), то банк знімає операцію з контролю при наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

Тобто, Інструкцією НБУ № 136 встановлюється лише можливість використання ВМД для зняття операції з контролю.

Таким чином, суди вірно зазначили, що помилковим є твердження податкового органу стосовно того, що відсутність належним чином оформленої ВМД не підтверджує факт поставки товару, оскільки жодним нормативно-правовим актом України не встановлено правило, згідно якому єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є саме ВМД.

Датою імпорту є дата надходження товару на митну територію України, що є фактичним перетином товаром митного кордону України, та знаходження під митним контролем.

Судами зазначено, що товари позивачу були поставлені (тобто товар фізично перетнув митний кордон України) в межах законодавчо встановленого терміну, що підтверджується відмітками митних органів «Під митним контролем» на товарно-супровідних документах.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова