Ухвала суду № 33060360, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року м. Київ К/9991/5577/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011

у справі № 2а-11634/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Трейд»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон-Трейд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Регіон-Трейд») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Регіон-Трейд» цінним листом з повідомленням та описом вкладення було подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Листом відповідач повідомив позивача про те, що декларація ТОВ «Регіон-Трейд» за червень 2010 року заповнена з порушеннями пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» № 2181-ІІІ, п. 3.2 Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА від 30.05.1997 №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1997 за № 250\2054, зі змінами та доповненнями.

Підставою для невизнання контролюючим органом поданої позивачем податкової звітності стало те, що останнім не прокреслено рядки, які не заповнюються.

18.08.2010 ТОВ «Регіон - Трейд» надано скаргу до ДПІ у Київському районі м. Харкова на даний лист.

30.08.2010 відповідачем було проведено невиїзну документальну камеральну перевірку ТОВ «Регіон - Трейд» своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2010 року, за результатами якої складено акт № 5119/15-208/32676443, яким встановлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновку акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 № 0010261503 по податку на додану вартість на суму 170,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація виключно у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Будь-яких інших підстав для невизнання податкової декларації, як-от приналежність підприємства до категорії платників податків високого ризику або відсутність прокреслень у рядках, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено.

Також, слід зазначити, що факт відсутності прокреслень у рядках не впливає на показники поданої платником декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання таких декларацій документами податкової звітності.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий О.І. Степашко Судді Г.К. Голубєва С.Е. Острович