Ухвала суду № 33060213, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року м. Київ К/9991/15708/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Голубєвої Г. К.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський ринок»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі № 2а-9404/10/2070

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський ринок»доКрасноградської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кегичівський ринок» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кегичівський ринок») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі по тексту - відповідач, Красноградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081720/0 від 06.07.2010, яким було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 24750,00.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, відмовлено в задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 19.05.2010 по 09.06.2010 відповідачем була проведена планова виїзна перевірка TOB «Кегичівський ринок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 14.06.2010 № 796/23/24672046.

На підставі акту перевірки 06.07.2010 Красноградською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081720/0, яким TOB «Кегичівський ринок» визначено податкове зобов'язання з податку найманих працівників у сумі 24750,00 грн. (основний платіж - 8250,00 грн.; штраф - 16500,00грн.).

Підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті висновки контролюючого органу про порушення TOB «Кегичівський ринок» ст. ст. 3, 4, 7, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: в 2009 році підприємством виплачено дохід громадянину Онищенко Г.І. в сумі 55000,00 грн., згідно касових документів, копії яких містяться в матеріалах справи, при цьому товариством податок з доходів фізичних осіб не нараховувався та не перераховувався.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Правовідносини з приводу справляння податку з податку з доходів фізичних осіб упорядковані, насамперед, нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до ст. 2 якого платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; а також нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, відповідно до п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

За правилами п. 4.1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року; до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику су відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 7.1 ставка податку відповідно до вказаного Закону становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний доход на користь платника податку, утримує податок від такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних статтях цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) податку до бюджету. Якщо оподатковуваний доход нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Зміст викладеного в акті перевірки порушення позивачем ст. ст. 3, 4, 7, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» узгоджується з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА країни від 10.08.2005 № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005).

Позивач не надав жодних доказів та не навів взагалі будь-яких доводів ані в суді першої, ані апеляційної інстанції щодо помилковості судження суб'єкта владних повноважень про порушення TOB «Кегичівський ринок» ст. ст. 3, 4, 7, 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, позивач згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» має статус податкового агента, внаслідок чого обтяжений обов'язком нараховувати, утримувати податок з доходів, що виплачуються ним на користь громадян, однак у спірних правовідносинах виконання даного обов'язку не забезпечив, не обрахувавши суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8250,00 грн. з виплаченого доходу громадянину Онищенко Г.І. в сумі 55000,00 грн.

Відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору обов'язкового платежу, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Слід відмітити, що за підставами прийняття та формою спірне рішення відповідає повноваженням та визначеному ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 4 і пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» способу дій органів державної податкової служби України, а відтак підстав для висновку про його неправомірність не вбачається.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський ринок» відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)С.Е. Острович

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова