Ухвала суду № 33060108, 06.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року м. Київ К/9991/14180/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

у справі № 2а-6004/10/2070

за позовом Приватного підприємства «Мегалаб»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Мегалаб» (позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000102200 від 14 квітня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Мегалаб» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Мегалаб» з питань дотримання вимог валютного законодавства за імпортним контрактом № 2 від 14 квітня 2009 року, який укладено з Ingredient China Group (ICG) (Китай), за період з 14 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 676/22-17/35349176 від 09 квітня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000102200 від 14 квітня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 399,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження товару на митну територію України на підставі імпортного контракту № 2 від 14 квітня 2009 року, укладеного з Ingredient China Group (ICG) (Китай).

Так, обґрунтовуючи свою правову позицію, податковий орган вказував на те, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення вантажної митної декларації, тобто в даному випадку 02 листопада 2009 року, 04 листопада 2009 року, 02 грудня 2009 року, 23 грудня 2009 року відповідно, в той час як граничним терміном надходження товару на митну територію України є 27 жовтня 2009 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з абзацом 14 статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 959-XII) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону № 959-XII, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщенням товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях є переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 статті 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки, за змістом частини 1 статті 27 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Як встановлено судами, імпортований товар за контрактом № 2 від 14 квітня 2009 року надійшов на територію України відповідно до товаросупровідних документів 16 вересня 2009 року, тобто в межах граничного строку його повернення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Степашко О.І.