Ухвала суду № 33060100, 06.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року м. Київ К-41122/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року

у справі № 2а-353/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куп'янське механозбиральне підприємство»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Куп'янське механозбиральне підприємство» (позивач) до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (відповідач) задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 11 січня 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Куп'янська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Куп'янське механозбиральне підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт № 1684/23-34758737 від 24 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 11 січня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 263 255,50 грн. (178 837,00 грн. - основний платіж, 89 418,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості матеріалів та комплектуючих, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК-ГРУП» на підставі договору поставки № 0312/07 від 03 грудня 2007 року, а також вартості обладнання, виготовленого ТОВ «СТК-ГРУП» на виконання договору № 2605/08 від 26 травня 2008 року, з підстав нікчемності вказаних правочинів.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на надані в рамках здійснення оперативно-слідчих заходів пояснення директора ТОВ «СТК-ГРУП» ОСОБА_3 щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, а також порушення стосовно посадових осіб ТОВ «СТК-ГРУП» кримінальної справи № 25080068 за фактом ухилення від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, реальність здіснення господарських операцій з придбання позивачем матеріалів, комплектуючих та обладнання у контрагента підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, виписками з банку, подорожніми листами вантажного автомобіля, первинними документами складського обліку та списання матеріалів, інвентаризаційними описами та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги доводи податкового органу про нікчемність спірних договорів з підстав, встановлених в рамках здійснення оперативно-слідчих заходів, оскільки, відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. А відтак матеріали оперативно-слідчих заходів, покладені в подальшому в основу порушеної стосовно посадових осіб постачальника позивача кримінальної справи, не можуть мати преюдиційний характер під час розгляду даної справи.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження своєї правової позиції не надано вироків у кримінальних справах щодо наявності вини, умислу, направленого на незаконне заволодіння майном держави, в діях посадових осіб ТОВ «СТК-ГРУП».

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Степашко О.І.