Ухвала суду № 33059793, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2728/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик-М» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик-М» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Класик-М» до Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 20 грудня 2012 року по 23 грудня 2012 року, з 31 січня 2013 року по 31 січня 2013 року посадовою особою Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Класик-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ФОП ОСОБА_3 за період з 01 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 05 лютого 2013 року №5/220/38084820.

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Класик-М» вимог п.п. 44.1, 44.3, 44.4, 44.5, 44.6 статті 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 191 104, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Рокитнянською МДПІ Київської області 15 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення рішення № 00000322000, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Класик-М» з податку на додану вартість на 238 880, 00 грн., в тому числі за основним платежем на 191 104, 00 грн. та 47 776, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 00000422000, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510, 00 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями Рокитнянської МДПІ Київської області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу вимог п. 44.2 статті 44 ПК України - для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 44.3, 44.5 статті 44 ПК України - платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 статті 16 ПК України - платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення перевірки ТОВ «Класик-М» відповідачем направлено на адресу позивача запит про надання інформацій та її документального підтвердження щодо фінансово-господарських відносин із ФОП ФОП ОСОБА_3

У відповідь на запит податкового органу позивач повідомив, що документи, які підтверджують взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 були вилучені працівниками податкової міліції Білоцерківської ОДПІ 08 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 85.9 статті 85 ПК України - у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

З метою отримання документів, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Класик-М» з ФОП ОСОБА_3, які згідно пояснень позивача були вилучені у ТОВ «Класик-М» 8 жовтня 2012 року, відповідачем направлено лист від 24 грудня 2012 року до СУ ДПА у Київській області з проханням надати копії документів, які були вилучені у ТОВ «Класик-М».

У відповідь на запит податкового органу № 1153/7/22-003 СУ ДПА у Київській області надіслало лист від 03 січня 2013 року № 17/7/09, в якому повідомило, що первинні документи з приводу фінансово-господарських відносин між ТОВ «Класик-М» та ФОП ОСОБА_3 не вилучались.

З наведеного вбачається, що позивач без достатніх на те підстав відмовив в Рокитнянській міжрайонній Державній податковій інспекції Київської області у наданні документів щодо фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_3 Витребувані документи не вилучені при обшуку працівниками податкової міліції і повинні були зберігатись ТОВ «Класик-М» не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Пунктом 5 статті 44 ПК України встановлено, що у разі втрати , пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до абз. 2 п. 44.7 статті 44 ПК України - протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Після перевірки і до моменту прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Класик-М» не подавало первинних документів за фінансово-господарськими відносинами із ФОП ОСОБА_3

Слід зазначити, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 статті 44 ПК України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 статті 44 ПК України).

Згідно п. 121.1 статті 121 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки на запит податкового органу ТОВ «Класик-М» без поважних причин не надало належним чином завірених копій первинних документів за фінансово-господарськими операціями із ФОП ОСОБА_3, з урахуванням вимог п. 44.7 статті 44 ПК України, вважається, що позивач на момент перевірки не підтвердив заявлених у податковій звітності показників.

Отже, на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем законно зроблено висновок про порушення ТОВ «Класик-М» вимог п.п. 44.1, 44.3, 44.4, 44.5, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 191 104, 00 грн.

Між тим, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

Так, позивачем, з метою підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ФОП ОСОБА_3 та на вимогу суду першої інстанції, долучено до матеріалів справи копії первинних документів, зокрема: видаткових накладних та податкових накладних.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції робить висновок про те, що в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, ТОВ «Класик-М» не виписувало на ім'я ФОП ОСОБА_3 довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що вказує на неможливість отримання ФОП ОСОБА_3 товарів при здійсненні транспортного експедирування.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 - до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні - товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Таким чином, саме товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.

Товарно-транспортна накладна є первинним транспортним документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування, оперативний та бухгалтерський облік товару. У свою чергу, на підставі даних бухгалтерського обліку ведеться податкова звітність, визначаються об'єкти оподаткування.

Проте, ТОВ «Класик-М» на підтвердження факту здійснення ФОП ОСОБА_3 експедиційних послуг не надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобілю.

Також, суд не вважає достатнім та належними доказом здійснення господарської операції факт оформлення видаткових накладних та податкових накладних, наданих позивачем, зважаючи на наступне.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому випадку, відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У силу вимог ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Зі змісту зазначених положень чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на послуги до складу податкового кредиту, підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання експедиційних послуг, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції). Крім того, для включення до складу податкового кредиту, такі послуги повинні бути використані у господарській діяльності платника податку.

Разом з тим, з наданих апелянтом видаткових накладних вбачається, зо в них не зазначено місця складання, вказано лише загальне найменування робіт «транспортно-експедиційні послуги» та відсутня інформація щодо місць приймання та видачі товару (найменування вулиці, номеру будинку), розшифровки маршруту за яким здійснювалось перевезення, данні щодо прізвища, ініціалів та повноважень особи, яка прийняла роботи, не вказано про відстань на яку здійснювалось перевезення, кількості відпрацьованих годин, методики розрахунку тарифу, що робить неможливим встановлення змісту господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання господарських зобов'язань за договором про транспортно-експедиційне обслуговування.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує відсутність належного документального підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором із ФОП ОСОБА_3, а також доказів використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Класик-М» вимог ПК України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_3 законним та обґрунтованим.

А тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС визнаються судом правомірними.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик-М» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.